«Психология и социология»
7.
Общая психология
Носенко Е.Л., Терновська Д.Ю.
Дніпропетровський
національний університет
м.
Дніпропетровськ
Вплив індивідуальної релігійності особистості
на вибір стратегій психологічного подолання стресу
У доповіді наведені результати проведеного авторами
у квітні 2007 року емпіричного дослідження особливостей зв’язку індивідуальної
релігійності з вибором стратегій психологічного подолання стресу.
Індивідуальна
релігійність являє собою інтегративне ціннісно-орієнтаційне
утворення, яке відображує певний ступінь прихильності індивіду до релігії і виявляється
у прийнятті особистістю певних релігійних правил та норм та побудуванні
власного життя згідно з цими нормами. Релігійна особистість має специфічний тип
світогляду, у якому домінуюча роль належить релігійним переконанням та
ціннісним настановам, що суттєво позначається на усіх сферах її життя, у тому
числі і на особливостях процесу адаптації особистості до стресогенних чинників.
Психологічне
подолання стресу – це такий стиль реагування на критичні та
стресогенні фактори середовища, при якому здійснюється емоціональна та
раціональна регуляція людиною своєї поведінки з ціллю оптимальної взаємодії з
життєвими обставинами та їх трансформації згідно зі своїми намірами. На відміну
від психологічного захисту – ієрархізованої системи неусвідомлюваних механізмів,
спрямованих на мінімізацію негативних переживань, що ставлять під загрозу
цілісність особистості, – психологічне подолання являє собою сукупність
індивідуальних способів адаптивної поведінки особистості у стресових ситуаціях,
які мають усвідомлюваний характер та спрямовані на впорання із стресовими
обставинами. Психологічне призначення подолання полягає у тому, щоб якомога
краще адаптувати особистість до вимог ситуації, дозволяючи їй оволодіти нею,
послабити чи пом’якшити ці вимоги, і таким чином загасити стресовий вплив
ситуації.
Більшість дослідників проблеми стресоподолання
погоджуються щодо виокремлення чотирьох основних типів стресоподолаючої
поведінки:
1) концентрація на проблемі (проблемно-орієнтоване
подолання); 2) емоційне реагування (емоційно-орієнтоване подолання); 3)
уникнення (відмова від вирішення проблеми); 4) пошук соціальної підтримки.
Концентрація на проблемі
(проблемно-орієнтоване подолання). Найбільш дійова стратегія психологічного
подолання, під час якої здійснюється оцінка ситуації, підбір потенційних
можливостей та засобів її вирішення та, найголовніше – прийняття рішення і
здійснення активних кроків щодо його реалізації.
Емоційно-орієнтоване
подолання (емоційне реагування) – полягає у злитті із проблемою та
відреагуванні ситуації на рівні почуттів і виявляється у переживанні гніву,
образи, болю, а також – у відчаї, самозвинуваченні тощо.
Уникнення – втеча
від вирішення проблеми за рахунок відволікання, занурення у інші сфери
активності, намагання відсунути вирішення проблем на потім, ігнорування
існуючих труднощів. Ця coping-стратегія
вважається пасивною і менш продуктивною, однак, іноді уникнення є доцільним,
якщо обставини непідвладні людині.
Пошук соціальної підтримки виявляється
у зверненні до інших людей за порадою та допомогою у стресовій ситуації.
Для проведення емпіричного дослідження нами було обрано дві „полярних”
групи: 30 учасників православного молодіжного клубу міста Дніпропетровська та
30 студентів 4-5 курсів факультету психології Дніпропетровського національного
університету. Віковий склад вибірки досліджуваних – від 20 до 24 років. Головним
завданням емпіричного дослідження було вивчення особливостей вибору стратегій
психологічного подолання релігійних індивідів.
Гіпотеза емпіричного дослідження базувалася на наступних припущеннях.
1. Представники православної християнської молоді надають перевагу
проблемно-орієнтованим стратегіям психологічного подолання стресу у порівнянні
із стратегіями емоційного реагування та уникнення.
2. У молодих
віруючих слід очікувати меншу схильність до обрання стратегії пошуку соціальної
підтримки.
3. Релігійна
віра сприяє підвищенню ефективності стресоподолання.
Діагностика основних типів психологічного подолання та
його успішності була проведена за допомогою адаптованого Т.А. Крюковою варіанту
тесту Д. Ендлера та М. Паркера „Копінг-поведінка у стресових ситуаціях». Цей
тест складався із 48 тверджень, які були запропоновані досліджуваним як
„Стратегії виходу із складних ситуацій”. При цьому вони мали визначити для
себе, наскільки часто вони діють подібно до описаних у твердженнях способах
поведінки, та оцінити за шкалою Лікерта частоту застосування цих типів
поведінки у власному житті, а саме: „1” – ніколи, „2” – рідко, „3” – іноді, „4”
– у більшості випадків, „5” - завжди. На кожну із стратегій –
проблемно-орієнтоване подолання (ПО), емоційно-орієнтоване подолання (ЕО),
уникнення (У) та пошук соціальної підтримки (СП) прийшлося по 16 тверджень. Окремо розраховувався зведений показник ефективності
психологічного подолання (Кеф), який визначався шляхом співвідношення кількості
балів за „концентрацією на проблемі” (проблемно-орієнтованого типу подолання),
поділеного на суму балів за стратегіями емоційного реагування та уникнення.
Показник Кеф, більший ніж 0,7, свідчив
про загальну ефективність стресоподолання; якщо ж цей показник виявлявся ≥ 1, це відбивало високий рівень
сформованості ресурсів стресоподолання.
Аналіз отриманих даних за допомогою t-критерію
Стьюдента дозволив виявити статистично значущі розбіжності у показниках успішності
стресоподолання між групою представників православної молодіжної спільноти
та групою студентів-психологів.
У групі релігійних досліджуваних зафіксовано більш високі показники
середньогрупових значень за стратегією концентрації
на проблемі, (ПО – проблемно-орієнтоване подолання), при р<0,003055,
нижчий порівняно із групою нерелігійних досліджуваних рівень емоційного реагування (ЕО), при
р<0,000000, менша схильність до застосування стратегії уникнення неприємних ситуацій (У), при р<0,000000 та менш виражена тенденція пошуку соціальної підтримки (СП), при
р<0,000048 і, найголовніше – більш високий зведений показник ефективності психологічного подолання (Кеф –
коефіцієнт ефективності подолання), при р<0,000000 (табл. 1).
|
показники |
Середнє знач. (група
нерелігійних) N=30 |
Середнє знач. |
Величина t-критерію
Стьюдента |
Рівень значущости
розбіжностей |
Станд. Відхилення
(група нерелігійних) N=30 |
Станд. Відхилення
(група релігійних) N=30 |
|
ПО |
65,3333 |
71,53333 |
-3,0920 |
0,003055 |
7,80068 |
7,73141 |
|
ЕО |
48,5000 |
25,50000 |
9,1120 |
0,000000 |
8,77595 |
10,68273 |
|
У |
45,2333 |
28,23333 |
7,8341 |
0,000000 |
8,10995 |
8,68881 |
|
СП |
19,2667 |
14,06667 |
4,3953 |
0,000048 |
3,52267 |
5,43890 |
|
Кеф |
0,7127 |
1,45233 |
-8,5183 |
0,000000 |
0,17138 |
0,44365 |
Таблиця 1
Характер розбіжностей між групами релігійної
(група Р)
та
нерелігійної (група Н) молоді за показниками основних стратегій
та ефективності
психологічного подолання
Перелік
показників
ПО –
проблемно-орієнтоване подолання
ЕО –
емоційно-орієнтоване подолання
У – уникнення
СП – пошук
соціальної підтримки
kеф
– коефіцієнт ефективності психологічного подолання
Спираючись на отримані результати, можна зробити висновок
про те, що досліджувані з високим рівнем індивідуальної релігійності, віддаючи
перевагу стратегії концентрації на проблемі, вважають своїм обов’язком
спробувати впоратися із труднощами, вірячи у те, що Бог їх не покине і допоможе їм тільки тоді, коли вони,
потрапивши до складної ситуації, у сумлінній праці робитимуть усе від них
залежне. У разі невдачі релігійна особистість легше примириться із негативним
результатом, знаючи, що вона зробила усе, що могла. Щодо низького рівня емоційного реагування у
групі віруючої молоді, можна стверджувати, що це – наслідок релігійного способу
життя, який закликає до боротьби людини із власними пристрастями та виховує
стриманість і врівноваженість у чуттєвих проявах. Віра вчить
необхідності утримуватися від надмірності в усьому і, особливо – у прояві
емоцій та почуттів, які потрібно контролювати. Релігійних індивіди демонструють
значно меншу схильність до обрання емоційно-орієнтованого типу подолання, адже релігія
не заохочує крайнощів у емоційних проявах і вважає їх нерозумними.
Що
стосується отриманих значень показників стратегії пошуку соціальної підтримки,
вочевидь, досліджувані з високим рівнем індивідуальної релігійності не
потребують залучення інших людей до вирішення власних проблем, адже в них є
невичерпний ресурс підтримки Бога, до якого вони звертаються у думках та
молитвах, а також – через медіаторів, священиків, – під час сповіді, яка
виявляється подібною до психотерапевтичної допомоги. Закономірним здається
також і низьке середнєгрупове значення за стратегію уникнення, виявлене у групі
релігійних досліджуваних, які схильні сприймати важку ситуацію як випробування,
послане Господом, і смиренно приймати його, починаючи боротися проти безнадії і
долати труднощі.
Досліджувані з групи православної молоді демонструють значно нижчий рівень
емоційного реагування, ніж представники групи нерелігійних молодих
досліджуваних, що позитивно відбивається на успішності їхнього стресоподолання.
Рис. 1. Діаграма розмаху розбіжностей у значеннях показнику
стратегії емоційного реагування
(емоційно-орієнтованого подолання)
між групами релігійних (група Р) та нерелігійних
(група Н) досліджуваних
На рис. 1 представлене графічне відображення відмінностей
між групами релігійних та нерелігійних досліджуваних за стратегією емоційного реагування.
Таким чином, виявлена у емпіричному
дослідженні комбінація стратегій стресоподолання учасників православної
молодіжної спільноти знайшла своє позитивне відображення у їхньому високому
зведеному показникові ефективності психологічного подолання, що дозволяє нам
зробити висновок про наявність прямого зв’язку між індивідуальною релігійністю
та успішністю стресоподолання.
Література
1. Виноградова Л.В. Проблема совладающих
стратегий в современных исследованиях // Журнал практикующего психолога.- №5.-
1999. – С.92-98.
2. Копінг-поведінка
у стресових ситуаціях (С.Норман, Д. Ендлер, Д. Джеймс, М. Паркер) адаптов.
варіант Т.А. Крюкової // Фетискин Н.П., Козлов В.В., Ман Т.М.
Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М.:
Изд-во Ин-та психологии. – 2002. – С.442-444.
3. Мчедлов М.П. Религиозны ли молодые
россияне? // Человек. – 2005. - №6. – С.11-118.
4. Мягков И.Ф., Щербатых Ю.В., Кравцова
М.С. Психологический анализ уровня
индивидуальной религиозности // Психологический журнал. – 1996. – Т.17.
-№6. – С .119-122.
5. Нартова-Бочавер С.К. “Coping behavior” в системе понятий психологии
личности // Психологический журнал. – Т.18.- №5. – 1997. – С.20-29.
Відомості про авторів:
Носенко Елеонора Львівна – доктор
психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, зав. кафедри
загальної та педагогічної психології
факультету психології Дніпропетровського національного університету.
тел. 8 (056)
7455134
e-mail:
enosenko2001@mail.ru
Терновська Дар’я Юріївна –
аспірант кафедри загальної та педагогічної психології факультету психології
Дніпропетровського національного університету.
тел. 8(0562)
352484
e-mail:
darya_ternovska@mail.ru