Психология: Психолого-воспитательные

проблемы развития личности в

современных условиях.

Федченко А. О., Жоголєва М. В.

Дніпропетровський національний університет

Особливості соціалізації підлітків в різних типах сімей

Проблема соціалізації була актуальна вчора, актуальна сьогодні і буде актуальною завтра. Адже в своєму найпоширенішому і звичному розумінні соціалізація – це процес придбання людиною соціального досвіду, оволодіння цінностями і нормами, соціальним досвідом і знаннями, в результаті якого вона стає повноправним членом суспільства. Важливість і актуальність цього процесу не викликають сумнівів, адже соціалізація - це шлях від біологічної істоти до суспільної.

Сьогодні в нашій країні спостерігаються складні умови соціальної, економічної і політичної нестабільності, відбувається ламка традиційних цінностей. Але незалежно від цього сім'я була і залишається провідним соціальним інститутом у формуванні і розвитку соціально-значущих цінностей і установок особистості підлітка, провідним агентом його соціалізації. Саме в сім'ї здійснюється первинна соціалізація індивіда, закладаються основи його формування як особистості. В сім'ї діти набувають перших навичок взаємодії, освоюють перші соціальні ролі, осмислюють перші норми і цінності.

Саме тому метою дослідження було визначення типу сім'ї як чиннику соціального середовища, за допомогою якого здійснюється дія макро змін на розвиток особистості підлітка. Дослідження проводилися переважно в рамках соціології сім'ї, і увага приділялася неповним сім'ям. В роботах багатьох психологів розглядалися сімейні чинники, що впливають на розвиток різних дитячих відхилень. Але ці дослідження проводилися на доволі специфічних вибірках, що не дозволяє судити про ряд закономірностей серед звичайної більшості сімей.

Нами було проведено емпіричне дослідження впливу характеру зв’язку типу сім'ї (повні, неповні, зведені родини) на успішність процесу соціалізації підлітків. В результаті цього дослідження була підтверджена гіпотеза про те, що виділені на основі різних підстав типи сімей неоднаково впливають на розвиток особистості хлопчиків і дівчаток підліткового віку.

Результати отримані внаслідок використання опитувальника-анкети Д.В. Яйцева свідчать про зміну відношення підлітка до своєї сім'ї. В міру дорослішання підлітка референтна група однолітків починає заміщати батьків підростаючого індивіда в багатьох аспектах. Це, як правило, призводить до послаблення емоційних зв'язків підлітка з батьками, що підтверджує поширену сьогодні суспільну думку щодо «знецінення» батьків.

Також можна зробити висновок про виявлену залежність між структурним складом сім'ї (повна, неповна або зведена) і успішністю підлітків: і хлопчики, і дівчатка, що проживають з батьком і матір'ю, набагато краще вчаться, ніж підлітки зі зведених чи неповних родин.

Окрім того, була також виявлена залежність між структурним складом сім'ї і орієнтацією підлітків вступати до вузу: несприятливі показники властиві підліткам зі зведених сімей (з вітчимами), при цьому дівчатка, на відміну від хлопчиків, рідше орієнтовані на вступ до вузу порівняно з дівчатками з материнських сімей. Це може пояснюватися відсутністю норм, що регулювали б як внутрішньо сімейні відносини повторних шлюбів, так і взаємодію з іншими соціальними інститутами. Тут також слід враховувати, що відносини дитини з небіологічним батьком часто ускладнюються відсутністю генетичних зв'язків.

Взагалі, відповідь на питання, чому зведені сім'ї менш успішні з погляду розвитку дівчаток вимагає подальшого вивчення. Такого роду проблема практично не досліджувалася вітчизняними психологами.

Проведене дослідження зокрема виявило залежність між рівнем добробуту сім'ї і орієнтацією підлітків на вступ до вузу й успішністю їх навчання: що хлопчики із забезпечених сімей в 2 рази частіше орієнтовані на вступ до вузу і краще вчаться порівняно з хлопчиками з «малозабезпечених» сімей. У дівчаток відмінності по цих характеристиках незначні.

Виходячи з отриманих в процесі емпіричного дослідження результатів, для повнішого і ретельнішого вивчення проблеми взаємозв’язку між типом сімейних відносин та успішністю соціалізації особистості в підлітковому віці рекомендується провести подальші ґрунтовні дослідження з вивчення внутрішньо сімейних відносин, окрім того, дослідити зв'язок між типом сім'ї і самооцінкою підлітків, організувати вивчення залежності між соціально-професійним статусом батьків, рівнем їхньої освіти і процесом соціалізації підлітків, а також провести дослідження з вивчення впливу факту наявності або відсутності спільно проживаючих з родиною бабусь і дідусів на можливі прояви девіантної поведінки підлітків.

Таким чином, можна зробити загальний висновок, що у сучасного підлітка значно ускладнено процес формування таких ціннісних орієнтацій, які в майбутньому могли б посприяти його більш успішній соціальній адаптації. Серед таких ціннісних орієнтацій, на мою думку, в першу чергу було б варто виділити такі, як особистісний розвиток і оптимальне використання своїх здібностей, привабливість побудови конструктивних і "пластичних" відносин з оточуючими людьми і навколишнім середовищем, перевага формування таких звичок споживання, які б базувалися на розумному використанні матеріальних благ.

Тому недивно, що останнім часом все активніше обговорюється необхідність більш ретельного аналізу впливу саме сімейних чинників на процес становлення особистості як дітей, так і дорослих на різних етапах життєвого циклу. Особливо це актуально сьогодні, коли в нашій країні відбуваються серйозні зміни умов формування особистості.

Значення сім'ї в якості найважливішого джерела і умови успішного протікання процесу соціалізації - безперечно. Саме тому нам здається абсолютно виправданою першочерговість задачі з відновлення сім'ї в її традиційно незамінній ролі.