Психология и социология
8. Педагогическая психология
Ширяєва Т.М.
Національний
університет
“Острозька академія”
Гендерні особливості розвитку
пізнавальних процесів студенток-філологів у процесі оволодіння англійською
мовою як іноземною
У постійному розгляді вченими
перебувають різні аспекти розвитку пізнавальних процесів у контексті оволодіння
іноземною мовою. Аналіз наведених в літературі способів здійснення навчальної
діяльності дозволяє дійти висновку, що індивідуально-типові особливості людей,
які виявляються в різних умовах навчання і проходять вікові етапи, мають
спільну природу. І вітчизняні, і зарубіжні вчені проводять паралелі
взаємозв’язку між ефективністю засвоєння знань та індивідуальними особливостями
розвитку студентів з метою раціонального використання у майбутньому принципів
вдосконалення процесу оволодіння іноземною мовою. Однак окрім вікових та
індивідуальних особливостей виділяють ще й гендерні.
На сьогоднішній день, на жаль,
проблема гендерної диференціації розвитку пізнавальної діяльності студентів є
досить мало розвинутою. Чимало вчених, серед яких Г.Гейманс,
виражали думку про те, що представниці жіночої статі характеризуються гіршими
здібностями у розприділенні уваги, що пояснюється їх
надмірним емоційним збудженням впродовж акту комунікації. Загальновідомо, що
різниця в інтересах представників жіночої та чоловічої статей веде до
розмежування їх уподобань: А.Ф.Коні, російський вчений-юрист, експериментально
довів, що чоловічій статі характерним є приділення уваги усьому, що пов’язане із
технікою, на відміну від представниць жіночої статі, які в деталях можуть
відтворювати елементи одягу та ситуативні особливості.
І.О.Сергєєва довела переваги
дівчат у звернені довільної уваги на старшому етапі навчання. Показники об’єму,
стійкості та здатності до розприділення уваги свідчать про наявність відмінностей
розвитку уваги студентів різних статей, що виражається в фокусуванні на
швидкості (представниці жіночої статі) або точності (представники чоловічої
статі), при чому, акцент робиться на вибірковості уваги, як складового
елемента, притаманного студенткам. Хоча варто зазначити, що загалом результатів
є надто недостатньо, для того, аби робити серйозні висновки про наявність
очевидних відмінностей у розвитку
пам’яті чоловіків та жінок.
В основі усіх мнемічних процесів
лежить розумова діяльність, спрямована на визначення логічної структури
навчального матеріалу і в процесі запам’ятовування така структура
перебудовується, удосконалюється, уточнюється, відшукується оптимальний
варіант, який найточніше відображає зміст і логічні зв’язки навчального
матеріалу.
Г.Гейманс висловив думку про те, що
студенткам характерним є вищий рівень розвитку пам’яті, проте винятково у тих
випадках, коли навчальний матеріал викликає у них цікавість, є внутрішньо мотивованим.
Власне тому, вони більше схильні до запам’ятовування граматичних правил.
Представниці жіночої статі краще запам’ятовують матеріал, що має і зорове, і
звукове вираження, зважаючи на притаманність їм словесних асоціацій. В той же
час, нехарактерною особливістю для них залишається запам’ятовування цифрового
матеріалу. На сьогоднішній день досі залишається не вирішеним питання про те,
чому одна інформація запам’ятовується на короткий час, а інша – на довгий.
Вчені висловлюють думку про існування вибірковості пам’яті, що є характерною
студенткам, і часто пояснює їхні кращі результати навчання у вузах.
Представниці жіночої статі виявили переваги у короткочасній
(вербальній, невербальній, частково – зорово-просторовій) пам’яті, у решті
випадків статева диференціація не є виявленою.
Загалом, не прослідковується чіткої різниці у розвитку пізнавальної
діяльності студентів, представників різних статей. Результати опитувань
доводять про рівноцінність та рівнозначність інтелектуальних особливостей
представників обох статей. Необхідність розуміння особливостей розвитку
пізнавальних сфер пов’язана, на сам перед, із необхідність усвідомлення
ймовірного впливу на ефективність навчання, зважаючи на “маскулінність”
чи “фемінінність” поставленої задачі. Відомо, що
психологічний розвиток дівчат випереджає розвиток хлопців, а відтак, перші
досягають піку розвитку значно раніше за других.
У галузі мовленнєвих особливостей теж
не є очевидними значні статеві відмінності в розвитку, жодну стать не можна
назвати авербальною, хоча, притаманні їм відмінності
свідчать на користь жіночої статі, що часто пояснються
в психології асиметричністю мозку.
Сприймання студентів обумовлюється їх пізнавальними та
практичними цілями. Відтак, сприймання стає інтелектуальним процесом, який є
опосередкований попереднім досвідом, наявними знаннями та інтелектуальним
потенціалом, хоча абсолютно не носить характеру гендерної диференціації.
Розвиток уваги має дещо інший характер, зважаючи на її обсяг, здатність
тривалий час зберігати її інтенсивність та переключатися з одного об’єкта на
інший. Власне, саме увагу можна назвати елементом диференціальної відмінності,
зважаючи на те, що представникам різних статей є характерними різні інтереси, а
отже, увага має вибірковий характер. Перехід від одного виду навчальних та
практичних завдань до інших характеризується спроможністю студенок
переключати увагу, зростає роль післядовільної уваги;
зважаючи на внутрішню мотивацію, довільна увага утримується без значних
вольових зусиль з їхнього боку.
Пам’ять характеризується
зміцненням довільності, довільне запам’ятовування є значно продуктивнішим за
мимовільне, особливості пам’яті зумовлюються провідними інтересами, причому
способи запам’ятовування характеризуються свідомими використанням раціональних,
внутрішньо усвідомлених прийомів. Зважаючи на значний вплив емоційного
розвитку, студенткам характерно запам’ятовувати, а пізніше відтворювати в
асоціативних тестах елементи, які пов’язані зі сферами їх інтересів, потребами
та планами на майбутнє.
Мислення характеризується
переходом до абстрактного та узагальнюючого. Нові знання розцінюються
студентками з точки зору їх пізнавальної цінності та ролі в об’єктивній
дійсності. Мислення можна охарактеризувати як системне. Можна чітко простежити
зацікавленість представниць жіночої статі у вирішенні практичних завдань.
Таким чином, можна дійти
висновку, що розвиток когнітивних процесів у студенток має типові для їхнього
віку особливості, що характеризується
наявністю комунікативних здібностей, які пов’язані, найчастіше, із
загальною активністю та наявністю вираженого образно-дійового компонента
діяльності. Їх лінгвістичні здібності обумовлюються процесами розвитку
довільної уваги; для них характерним є перехід від лінгвістичного, форми
вираження, до змістового боку – способу вирішення ситуативної комунікативної
задачі.
1.
Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. СПб., 2001.
2.
Астафьев П.Е. Психический мир
женщины, его особенности, превосходства и недостатки. М., 1899.
3.
Багрунов В.П. Половые различия в видовой и индивидуальной изменчивости психики
человека. Л., 1981.
4. Клецина И.С. Развитие гендерных исследований в
психологии на Западе // Иной взгляд: Международный альманах гендерных
исследований. – М, 2001.- С. 18-21.
5. Glueck J. Gender differences in spatial reasoning strategies // International
Journal of Psychology: Abstracts of XXVII International Congress of Psychology.