Економічні науки/12 економіка сільського господарства

Івахно А. Ю., здобувач

Організаційно-економічний механізм природокористування в регіоні.

Активні методи запобігання порушенню параметрів екологічної безпеки доцільно здійснювати за такими напрямами:

– мінімізація відходів виробництва;

– заміна токсичних відходів нетоксичними;

– заміна неутилізаційних відходів утилізаційними;

– створення безвідхідних технологій.

Заходи для запобігання чи зменшення негативного впливу виробництва на навколишнє середовище необхідно передбачати вже при розробці чи впровадженні нових технологій, устаткування і матеріалів. З таким завданням у змозі справитись тільки спеціалізована функціональна служба промислового підприємства, включена в загальну систему управління і тісно пов'язана з технологічними службами.

Маючи необхідну оперативну інформацію, вона може здійснювати комплексні заходи щодо зниження впливу виробництва на навколишнє середовище. Щоб підсилити вплив природоохоронної служби на виробничий процес, необхідна розробка ряду природоохоронних нормативних документів.

Економічні заходи пенредбачають створення сприятливих умов, що стимулюють підприємства до зниження тиску на навколишнє середовище, при одночасному поліпшенні технологій, якості продукції, зниженні енергоємності виробництва.

Нова екологічна політика орієнтована на розвиток економічних методів регулювання природокористування. До цього часу господарський механізм не відповідав вимогам забезпечення екологічної безпеки. Були відсутні економічні стимули реалізації екологічних заходів. Законодавче забезпечення пріоритетності охорони природи в процесі господарської діяльності на практиці не виконувалося.

Комплексним основним законом, орієнтованим на ринкові відносини, став Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, у якому закладено принципи забезпечення довгострокових екологічних і економічних інтересів населення й суб'єктів господарювання, їх зацікавленості в охороні природного середовища; передбачено механізми контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, адміністративні й економічні заходи впливу на порушників.

Законодавчо регламентований економічний механізм охорони природи передбачає дев'ять елементів:

1. Обов'язковість обліку і соціально-економічного оцінювання природних ресурсів державними органами статистики й природокористування.

2. Система планування, фінансування і матеріально-технічного забезпечення екологічних програм і заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

3. Механізм договорів і ліцензій на комплексне природокористування.

4. Система екологічних обмежень по територіях, що встановлюється підприємствами-природокористувачами за граничними обсягами використання природних ресурсів, викидів, скидань забруднювальних речовин у навколишнє середовище, розміщенням відходів виробництва.

5. Платність використання природних ресурсів.

6. Створення системи позабюджетних державних екологічних фондів: державних, обласних, місцевих.

7. Створення суспільних фондів охорони навколишнього природного середовища.

8. Система екологічного страхування.

9. Механізм економічного стимулювання охорони навколишнього природного середовища.

Методи прямого регулювання являють собою безпосередній вплив на об'єкт: підприємства обов'язково мають ставити очисні споруди, виконувати вимоги технологічних стандартів до якості повітря. За допомогою таких методів практично в жодній країні не вдалося досягти поставленої мети щодо поліпшення якості навколишнього середовища. Крім того, виявилася низька ефективність таких важелів і їх негативний вплив на економічне зростання національної економіки.

Важелі економічного стимулювання не розраховані на безпосередній вплив на якість середовища, а створюють економічні умови для досягнення природоохоронних цілей, забезпечують певну свободу у прийнятті рішень, стимулюють застосування екологічно чистих технологій і дають можливість знизити екологічні витрати.

Література

1. Герасимчук З.В., Вахович І.М. Організаційно-економічний механізм формування та реалізації стратегії розвитку регіону. – Луцьк: ЛДТУ, 2002. – 248 с.

2. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення / О.М. Алимов, А.І. Даниленко, В.М. Трегобчук та ін. / НАН України. Об’єднаний ін-т економіки. – К., 2005. – 540 с.

3. Иванов П.М. Устойчивое региональное развитие: концепция и модель управления // Экономика и мат. методы. – 2006. – Т. 42. – № 2. – С. 51-59.