Горун Павло Миколайович

Буковинська державна фінансова академія, м Чернівці

Науковий керівник: Житарюк В. В.

Перспективи розвитку української економіки в контексті Євроінтеграції

В сучасних умовах розвитку економіки важливе значення відіграють інтеграційні процеси. Однак, слід зауважити, що перш ніж обирати напрямок та складати конкретний план дій варто зважити всі позитивні та негативні сторони даного процесу, а також враховувати ефект після здійснення того чи іншого кроку для досягнення мети.

Враховуючи вище викладене, мета даної статті – висвітлити перспективи розвитку економіки у напрямі євроінтеграції.

Сьогодні все більш уваги приділяється цьому питанню, проводиться багато форумів, присвячених висвітленню для широкого загалу ідеї євроінтеграції, пояснення позитивних і негативних наслідків цього кроку, які, до речі, на сьогодні аналізуються в наукових колах як загальна теорія. Таким чином, дана тема є досить актуальною сьогодні, і мабуть буде обговорюватись ще не рік і не два.

Дослідженнями в даному напрямі займалось багато вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як: К. Ейзенхардт, Дж. Сакс, П. Хоукенс, В. Шелбурн, Л. Бальцерович, З. Варналій, Р. Дацків, О. Гальцова, Г. Друзенко, Т. Ващук, Д. Ляпіна, О. Рогач, А. Філіпенко, В. Колесов, О. Шниркова, Л. Євстігнєєва тощо.

Сучасні наукові розробки по даній проблематиці проводили Гальцова О.Л., Прушківська Е.В., Кельдер Т.Л. та ін. Проте чітко дана проблема не була висвітлена і остаточної крапки не поставлено.

На даний час в пресі чітко простежуються дві протилежні тенденції до висвітлення проблеми євроінтеграції. Існує дві групи - прихильників і опонентів євроінтеграції України. Тема євроінтеграції тісно пов'язана з питанням торгових відносин, насамперед, з Росією та Польщею. І це не дивно, адже частка Росії, наприклад, становить приблизно 30% експортного та імпортного обсягу торгівлі. На сьогодні це найбільший партнер України. Але в науковій літературі, зокрема російській, багато праць і публікацій присвячено тому, що рух України має відбуватися лише в напрямку Росії. Проросійські науковці жорстко критикують ідею долучення України до європейської спільноти, доводячи неспроможність економіки до досягнення цієї мети. Зокрема, професор В.П. Колесов пояснює неспроможність України приєднатися до євроспільноти тим, що значна частина (на думку експертів, 45-50%) української економіки перебуває в тіні [4].

Досвід розвитку України в трансформаційний період, а також досвід високорозвинутих країн світу та країн з перехідною економікою свідчить про те, що досягнення значних успіхів на шляху переходу до ринкових відносин та їх удосконалення залежить від урахування загальних закономірностей світового розвитку. З огляду на об'єктивний характер сучасної економічної глобалізації, проявом якої є вплив глобальних факторів на посилення взаємозалежності національного та міжнародного господарств, вагома роль у формуванні цих взаємозв'язків належить підприємництву як на макро-, так і на мікрорівні.

Беручи до уваги об'єктивність інтеграційних процесів та невідворотність трансформаційних перетворень для України, а також важливість сприяння розвитку економіки для її гармонійного майбутнього, нашій державі необхідно врахувати позитивні та негативні наслідки впливу інтеграції на розвиток економіки, а також фактори такого впливу.

Ефект від врахування різноманітних позитивних і негативних факторів впливу інтеграції на розвиток економіки вимірюється ціною благополучного розвитку суспільства. Сьогодні утворення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є важливим з погляду компенсації можливих втрат, яких Україна може зазнати у зв'язку з розширенням ЄС на Схід. А такі втрати, з урахуванням того, що країни Центральної та Східної Європи є традиційними торговельними партнерами України, можуть бути суттєвими.

Втрати України від розширення ЄС нараховуються Міністерством економіки і з пиань європейської інтеграції у 250-350 млн дол. США. Саме на таку суму оцынюються збитки підприємств, а також української економіки в цілому при вступі нових країн до ЄС і пов'язаної з цим зміні режимів торгівлі [6]. Так, процес вступу центральноєвропейських країн та країн Балтії до ЄС супроводжується антидемпінговими, компенсаційними процедурами та кількісним обмеженням щодо імпорту українських товарів. При вступі країн ЦЕФТА та Балтії до ЄС вартісні показники українського експорту товарів знизяться, щонайменше, на 700 млн дол. США. Таким чином, Україна може втратити валютні надходження від експорту продукції на суму близько 4 млрд дол. США [6]. У зв'язку з цим Міністерство економіки підготувало аналіз можливих негативних наслідків розширення ЄС та заходи, спрямовані на зниження втрат України від цього. Міністерство пропонує Європейському Союзу розробити компенсаційний механізм мінімізації негативних наслідків його розширення для України, збільшивши серед іншог квоту на експорт українських товарів на ринок ЄС.

Сьогодні немає чітких прогнозних розрахунків щодо можливих позитивних і негативних наслідків для економіки України, пов'язаних із вступом до СОТ, рівень інформаційно-аналітичного й організаційного супроводу цього процесу є низьким. Поза увагою широких верств суб'єктів господарювання, як зазначає професор З.С. Варналій, залишаються проблеми гармонізації податкової системи України відповідно до норм і правил СОТ, згідно з якими будуть скасовані податкові пільги, що безпосередньо вплине на конкурентоспроможність української продукції. Враховуючи вищенаведене, професор З.С. Варналій наголошує на необхідності наукового обґрунтування прогнозу щодо наслідків вступу України до СОТ [1], з чим ми цілком погоджуємось і підтримуємо цю ідею. На основі цих рекомендацій, а також враховуючи наукові дослідження кандидата економічних наук Гальцової О.Л., було розроблено прогнозовані переваги вступу України до СОТ (див.рис.1).

Рис.1. Прогнозовані переваги вступу України до СОТ

До основних позитивних наслідків впливу інтеграції на розвиток економіки належать: створення міжнародних компаній; глобалізація фінансової діяльності, що дає можливість суттєво долати ряд законодавчих обмежень і норм, які існують у межах національних кордонів; удосконалюються підприємницькі, ринкові форми; лібералізація торговельно-політичного режиму щодо товарних ринків та ринків послуг, капіталів, а також фондових ринків значно знижує рівень митних тарифів, скасовує багато о-межень; вплив зовнішніх глобальних факторів на розвиток національної економіки стане більш потужним, ніж вплив внутрішніх національних факторів розвитку. Підприємництво все більше набуває статусу загальнонародного і багатонаціонального; посилюється вплив нової інформації та технології зв'язку на зменшення витрат, що зумовлює нові інвестиції, підвищення продуктивності праці та зростання добробуту країн; зовнішня торгівля сприяє спеціалізації країн у тих видах діяльності, у яких вони мають порівняні переваги, і підпорядковує національних виробників здоровій конкуренції з іноземними компаніями [3, с.66].

Крім позитивних наслідків, вплив інтеграції на розвиток економіки має негативні, які полягають, зокрема, у руйнуванні і зведенні нанівець національних основ, переважно у зв'язку з діяльністю глобального підприємництва, підсилюючи диференціацію країн, що призводить до нових суперечностей і криз, при цьому:

- економічна інтеграція породжує кризи та суперечності і водночас прагне до їх подолання;

- з огляду на негативний вплив інтеграції на національні інтереси саме діяльність глобального підприємництва, як одного з основних агентів інтеграції, має бути підпорядкована принципам стратегії протидії глобальній економічній нерівності - одного з найголовніших напрямів розвитку держав світу;

- оскільки підприємництво під впливом глобалізаційних процесів набуває всепланетарного значення, з'являється необхідність проведення узгодженої економічної політики на всіх рівнях державного і міждержавного устрою з метою відповідності інтересам населення планети, а не корисливим цілям капіталу підприємництва;

- виходячи з основних суперечностей процесів інтеграції, необхідно знайти компроміс між національними і міжнародними інтересами та шляхи оптимального поєднання всіх існуючих ринкових механізмів;

- у зв'язку з тим, що глобальне підприємництво являє собою взаємопов'язану і взаємозалежну діяльність таких його складових, як транснаціональні корпорації, альянси, спільні підприємства, малі та середні підприємства, що мотивована пошуком та прагненням до економічних можливостей країн світу (порівняльних переваг) і призводить до гармонізації процесів розвитку всіх сфер людського життя, доцільно було б також, як зазначають вчені-економісти, створити систему глобального управління під всепоглинаючі інтереси [2].

Проведений аналіз дає змогу зробити такі висновки:

- в процесі євроінтеграції потрібно враховувати приклади інших країн, але обов'язково робити корективи з огляду на сьогоднішні реалії, включаючи специфіку розвитку молодої української ринкової економіки;

- необхідні більш глибокі реформи у сфері економічної й соціальної політики держави;

- необхідно надати регіонам ширші можливості для здійснення економічних заходів на місцях, наприклад дозволити формувати й використовувати бюджет у регіонах. Це дасть країні змогу гармонійно розвиватися, досягти економічного зростання;

- потрібний жорсткий контроль з боку держави щодо виконання аспектів плану дії "Україна - ЄС", який буде включати санкції, що застосовуватимуться в разі зниження ефективності реформування.

Таким чином, цілком зрозумілим є те, що інтеграційні процеси для економікиУкраїни є необхідними , однак спершу слід визначити перспективи для економіки України, а далі скласти конкретний план дій, що передбачав би покрокові заходи та результати і наслідки від їх впровадження.

Список використаних джерел:

1. Варналій З.С. Проблеми та перспективи вступу України до Світової організації торгівлі // Стратегічна панорама. -2006. - № 1.

2. Ващук Т.Р. Фінансування малого та середнього бізнесу в системі глобального підприємництва: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2006. - 21 с.

3. Гальцова О.Л. Перспективи українського малого та середнього бізнесу в контексті європейського вибору // Держава та регіони. – 2008. - №3.

4. Колесов В.П. Международная економика / В.П. Колесов. М.В. Кулаков. - М. : ИНФРА, 2008.-473 с.

5. Прушківська Е.В., Кельдер Т.Л., Дорошенко І.В. Основні тенденції української економіки на шляху євроінтеграції України // Держава та регіони. – 2009. - №1.

6. Убытки Украины от расширения ЕС -350 млн долларов США // Корреспондент. - 2008. - № 48 (87). - 13 декабря