Економічні науки/ 12.Економіка сільського господарства

К.е.н. Руснак А.В.

Державний вищий навчальний заклад

«Херсонський державний аграрний університет», Україна

Впровадження системи форвардних контрактів для покращення маркетингової діяльності виробників сільськогосподарської продукції

В Україні ринки сільськогосподарської продукції (зернові та фрукти та овочі) є досить нестабільними через значні цінові коливання, викликані економічними, сезонними, погодними та іншими умовами, та, зокрема, через незрілу та нерозвинуту інфраструктуру ринку. Ця ситуація впливає на учасників ринку, таких як аграрні підприємства, фермери, переробники та трейдери, зокрема, що стосується їхніх надходжень та прибутків. Проблеми, пов’язані з нестабільністю ринку призводять до виникнення природного бажання захисту від несприятливих майбутніх цінових коливань. Захист від несприятливих майбутніх цінових коливань є можливим, використовуючи форвардні контракти, однак, такі контракти спрацьовують тільки за умови забезпечення виконання таких контрактів. Це означає, що зобов’язання по контракту повинні виконуватися обома сторонами контракту. В умовах, коли фактичні спотові ціни пропонують кращі можливості, ніж ті, що є домовленістю за форвардним контрактом на постачання, у сільськогосподарських виробників або переробників спостерігається спокуса відмовитися від виконання своїх обов’язків за контрактом. Це особливо стосується ринку фруктів та овочів, однак також це є проблемою і для ринку зернових. Ці чинники, а саме, нестабільність цін та погана дисципліна забезпечення виконання умов контракту, створюють невизначеність у ланцюгах постачання та збуту. Відсутність належних інститутів, включаючи форвардне контрактування та належне страхування цінових ризиків, є однією із великих проблем, яка потребує свого вирішення.

Впровадження системи форвардних контрактів та виконання умов контрактів розглядаються як частина вирішення проблеми. Іншим шляхом вирішення проблеми є впровадження простих та ефективних методів страхування цінових ризиків у зв’язку із форвардним контрактом на постачання. Форвардні контракти та опційні контракти є інструментами, які мають потенціал вирішення цих проблем. Вони, в основному, використовуються з метою захисту від цінових ризиків на ринках сільськогосподарської продукції. Проте такі контракти є вже удосконаленими рішеннями проблеми. Для того, щоб мати можливість ефективного використання таких фінансових інструментів, повинен бути ліквідний ф’ючерський ринок на товарній біржі, який ще не існує в Україні.

Проблема цінової нестабільності є наявною. На ринку зернових, наприклад, одним із шляхів вирішення є державна інтервенція. Іншою альтернативою державному втручанню є розробка та запровадження механізму системи контролю за ціновим ризиком на зерновому ринку - механізму, який об’єднує характеристики ф’ючерського контракту та стабілізаційного втручання, та який базується на розрахункових форвардних контрактах. Цей шлях вирішення проблеми потребує деякої участі держави (через Аграрний Фонд), а також співпрацю з боку Товарної Біржі.

Нами запропоновано спрощений механізм стосовно забезпечення виконання умов форвардних контрактів та контролю за ціновими ризиками (страхування цінових ризиків). Цей механізм є форвардним контрактом із компонентом страхування цінового ризику, який базується на елементах концепції ф’ючерського контракту.

Головною ідеєю є форвардний контракт із фіксованою ціною на постачання із попередньо визначеними термінами виконання постачань та заставними депозитами, що сплачуються обома сторонами контракту (одна сторона використовує рахунок із гарантійним депозитом, коли інша сторона кладе такий депозит на банківський рахунок).

Використання рахунків із гарантійним депозитом виконує такі функції: по-перше, такі рахунки працюють як механізми забезпечення виконання контракту; по-друге, вони зменшують ціновий ризик. Елемент контролю цінового ризику є присутнім завдяки тому, що рівень депозиту встановлюється на основі прогнозованого майбутнього коливання цін. Гарантійні депозити на банківському рахунку компенсуватимуть частину втрат, що їх спричинила одна із сторін стосовно форвардного контракту через несприятливі коливання цін.

Цей механізм підходить для ринків фруктів та овочів. Також він може бути впроваджений для ринку зернових та інших ринків, таких як, наприклад, ринок живої худоби. Важливим є те, що система форвардних контрактів з страхуванням цінових ризиків не потребує будь-якої участі державного апарату. Цей механізм не потребує швидкого створення ф’ючерської товарної біржі, однак, з іншого боку, він сприятиме розвитку такого інституту.

Форвардні контракти гарантують фінансові надходження сіль господарським товаровиробникам на фіксованому ціновому рівні. Такий саме захист стосується й переробників. Але якщо ціни на продукцію є дуже нестабільними, то як сільгоспвиробники, так і переробники не зважуються застосовувати форвардні контракти через те, що потенційна фінансова винагорода за недотримання умов контракту є більшою, ніж винагорода за їх дотримання. Це є прикладом стосовно ринків фруктів та овочів в Україні.

За умови, якщо ціни на фрукти та овочі значно вищі або нижчі за рівень ціни, зафіксованої у форвардному контракті, доходи та втрати від дотримання умов форвардного контракту стають значно більшими, то сторони форвардного контракту віддають перевагу дефолту цього контракту (відсутності бажання виконувати свої контрактні обов’язки). Якщо ринкові ціни вищі за ціни, зафіксовані у форвардному контракті, виробники не є задоволеними, тому що вони втрачають можливості отримання додаткових прибутків (альтернативний прибуток) через неможливість продавати продукцію за спотовою ринковою ціною, тому що вони є зв’язаними обов’язками форвардного контракту. Таким чином, у виробників сільськогосподарської продукції є спокуса її реалізувати в інших місцях за вищими цінами, та, за таких умов, знехтувати виконанням своїх обов’язків за контрактом. Якщо ринкові ціни нижчі за ціни, зафіксовані у форвардному контракті, незадоволеними вже будуть переробники, тому що тоді вони мають можливість купувати овочі та фрукти дешевше, ніж за спотовими цінами на момент постачання, замість того, щоб купувати за вищими цінами, зафіксованими у форвардному контракті. Це означає, що виробники у такому разі втрачатимуть можливості отримання кращих прибутків через виконання своїх зобов’язань за контрактом. Це є серйозним питанням для переробників.

Забезпечення виконання умов форвардного контракту є не тільки юридичним питанням, але також питанням економічним, оскільки йдеться про наявність цінового (та прибуткового) ризику.

Головною ідеєю запропонованої системи є обмеження потенційних втрат, викликаних виконанням зобов’язань по форвардному контракту, таким чином зменшуючи спокусу скористатися кращими спотовими цінами на ринку. Такий механізм дозволяє сторонам взаємно розподіляти вартість страхування цінового ризику (через систему контролю за ціновим ризиком). Форвардний контракт забезпечує основу для страхування ціни та постачання. Такі альтернативні варіанти усувають граничний ризик для виробників сільськогосподарської продукції та переробників, спричинений коливаннями ринкових цін.

Запропонована система не порушує ринкове регулювання. Вона дозволяє виробникам та переробникам сільськогосподарської продукції отримати переваги від можливості планування своїх фінансових надходжень та витрат у конкретних ринкових умовах.