Економічні науки/7. Облік і аудит

Сенік Н.В.

Криворізький економічний інститут Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана»

Проблеми управління та здійснення аналізу дебіторської заборгованості в сучасних економічних умовах

В умовах сучасної ринкової економіки на різних етапах фінансово-господарської діяльності та при теперішній економічній ситуації, суб'єкти підприємництва все частіше стикаються з проблемою виникнення та стягнення дебіторської заборгованості. Під дебіторською заборгованістю розуміють суму заборгованості дебіторів підприємству на певну дату, при цьому дебітори – юридичні і фізичні особи, які в результаті минулих подій винні підприємству визначені суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Будь-які господарські правовідносини сторін приховують в собі ризик виникнення боргу. Відсутність чітких стимулів контрагентів для виконання задекларованих зобов'язань призводить до небажаних наслідків – виникнення дебіторської заборгованості, яка по своїй суті є заморожуванням власних оборотних коштів. Отже її зменшення –це позитивна тенденція для постачальника.

На сьогоднішній день для підприємств і організацій все частіше стають актуальними проблеми з неоплаченими рахунками і невиконаними зобов'язаннями. Нешкідлива затримка платежу в інших випадках може призвести до банкрутства і втрат в управлінні, згортанню інвестиційних програм, необхідності брати у борг і інше. На жаль, багатьом керівникам так і не вдається збудувати цілісну, ефективну і працездатну систему повернення боргів.

У той же час, сьогодні успішно вести бізнес і ніколи нікому не позичати практично неможливо, тому вкрай необхідно правильно організувати роботу в даному напрямі, починаючи з аналізу дебіторської заборгованості і закінчуючи застосуванням в господарській діяльності практичних рекомендацій. Основною метою аналізу дебіторської заборгованості є розробка і обґрунтування політики кредитування покупців, направленої на прискорення розрахунків і зниження ризику неплатежів. У загальному вигляді зміну об'єму дебіторської заборгованості за період, що аналізується, можна охарактеризувати за бухгалтерськими даними.

Для внутрішнього аналізу слід застосувати відомості аналітичного обліку, де розкриваються дані про величину і структуру заборгованості, про конкретних дебіторів, які затримують розрахунки. Для недисциплінованих клієнтів, що допускають порушення термінів оплати, необхідно проводити моніторинг.

Аналіз структури дебіторської заборгованості дозволяє оцінити динаміку погашення заборгованості окремими групами дебіторів і виявити прострочену заборгованість. Такий аналіз полегшує проведення інвентаризації стану розрахунків і допомагає оцінити активність підприємства по стягненню дебіторської заборгованості. При задовільному стані аналітичної роботи на підприємстві створюються передумови переходу від пасивного управління дебіторською заборгованістю до політики активного управління.

Коефіцієнти оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту капіталу здійснює безпосередній вплив на його платоспроможність і відображає тенденцію зміни виробничо-технічного потенціалу. Зростання оборотності свідчить про підвищення потенціалу, і навпаки.

Важливим моментом для ефективної роботи підприємства та відстежування динаміки дебіторської заборгованості є політика управління такою заборгованістю. Управління дебіторською заборгованістю є складовою системи управління підприємством, отже сам процес управління нею можна здійснювати етапами. Крім того, управління дебіторською заборгованістю відбувається в часі, тобто його необхідно представляти у вигляді деякої етапної системи.

Формування політики управління дебіторською заборгованістю підприємства здійснюється за такими основними етапами: аналіз заборгованості в попередньому періоді; формування принципів кредитної політики по відношенню до покупців; визначення можливої суми оборотного капіталу, що направляється в товарну дебіторську заборгованість; формування системи кредитних умов; формування стандартів оцінки покупців і диференціації умов надання кредиту; формування процедури інкасації дебіторської заборгованості; забезпечення використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості; побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасною її інкасацією.

Складовою частиною політики управління дебіторською заборгованістю є політика кредитування покупців. Розробляючи політику кредитування, організація повинна визначитися з такими питаннями: термін надання кредиту; стандарти кредитоспроможності (критерії, за якими визначається фінансова спроможність покупця і можливі варіанти оплати); система створення резервів по сумнівних боргах; система збору платежів; система знижок, що надаються.

Якою б не була ефективною система відбору покупців, в ході взаємодії з ними, не можна виключати всілякі накладки. Тому підприємство має безперервно досліджувати та аналізувати стан розрахунків з дебіторами та в залежності від отриманих результатів вдосконалювати політику управління дебіторською заборгованістю. Дані питання є особливо актуальними в період економічної кризи, наслідками якої є погіршення платіжної дисципліни підприємств, ріст інфляції, що призводить до збільшення обсягів дебіторської заборгованості.

Література:

1. Кастрюлин Д. №11 2008г. Что убедит должника выполнить обязательства. Как вернуть свое // «FD». Русское издание.

2. Быков Д., Клименко С., июнь 2009г. Претензионный порядок взыскания дебиторской задолженности // «Корпоративный юрист».

3. Смачило В., май 2007. Управление дебиторской задолженностью // "Финансовый Директор ISSN".