Педагогические науки/ 4.Стратегические направления

реформирования системы образования

К.е.н. Андріяко Ю.В., Андріяко Т.Ю.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Суб’єкти процесу створення і споживання продукту освітньої діяльності

Запровадження в Україні нових умов розвитку вимагають якісно нових підходів у розбудові економічних і соціальних відносин. Сьогодні загальновизнаною стала думка про те, що лише через знання можна створити і розвивати економіку – конкурентоспроможну і здатну забезпечувати сучасний рівень життя населення [1]. З урахуванням цієї тези, особлива увага у сфері вищої освіти приділяється забезпеченню її високої якості. Як зазначалося на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України, основним принципом сучасної концепції менеджменту якості вважають такий: якість визначає споживач, а не виробник [2] .

Проблемам визначення якості через задоволення споживача присвячено багато праць зарубіжних і вітчизняних вчених. При цьому слід зазначити, що ці дослідження охоплюють переважно сферу виробництва і не враховують специфіку освітньої діяльності.

Розглядаючи освітню діяльність як соціально-економічну систему, слід зазначити, що в ній, як і в кожній аналогічній системі, первинну роль відіграє створення певного продукту разом із розподілом, обміном та споживанням. Тому, для з’ясування та ідентифікації суб’єктного складу процесу створення і споживання результатів освітньої діяльності, подальшого дослідження проблеми задоволення потреб споживачів результатами освітньої діяльності нами пропонується модель, яка наведена на рисунку 1.

Враховуючи, що освітня діяльність є трансформаційним процесом, під час якого під впливом педагогічних ресурсів і дій відбувається перетворення певних об'єктів у новий якісний стан, пропонується його кінцевий результат характеризувати як продукт освітньої діяльності.

Відповідно до структури процесу створення і споживання продукту освітньої діяльності, слід виділити три групи суб’єктів цього процесу.

Перша – це навчальні заклади, які виступають у ролі суб’єктів, що надають освітні послуги.

Друга – це фізичні особи, які отримують освітні послуги. Особливості цієї групи полягає в тому, що її учасники в процесі освітньої діяльності отримують освітні послуги, набувають при цьому нових якостей, серед яких основна – набуття нових здатностей до праці. Зрештою, по закінченні процесу трансформації, ця група суб’єктів процесу створення і споживання продукту освітньої діяльності виступає агентами ринку праці – системи суспільних відносин, пов’язаних з наймом і пропозицією робочої сили. На нашу думку, цю групу слід визначати як носіїв продукту освітньої діяльності. Під продуктом освітньої діяльності ми розуміємо систему знань, вмінь, навиків, компетенцій за професійним призначенням, що дозволяють виконувати відповідні виробничі функції і завдання конкретною особою.

Третя група суб’єктів процесу створення і споживання продукту освітньої діяльності – це споживачі продукту освітньої діяльності (роботодавці), які виступають в ролі покупця трудових ресурсів на ринку праці. Саме ця група суб’єктів є кінцевим споживачем результатів освітньої діяльності і задоволення потреб яких є головним орієнтиром процесу освітньої діяльності.

Для подальшого розв'язання питання задоволення потреб споживача слід з’ясувати погляди і вимоги кожної групи учасників процесу створення і споживання продукту освітньої діяльності до характеристик і параметрів цього продукту. Ми вважаємо, що у представників кожної групи суб’єктів процесу створення і споживання продукту освітньої діяльності існує свій погляд на його параметри і характеристики, вони відрізняються один від одного, а тому потребують відповідного дослідження

Для першої групи суб’єктів – вищих навчальних закладів – продукт освітньої діяльності існує у вигляді проекту. Відповідно він відображається у системі галузевих стандартів вищої освіти. В Україні законодавчо визначено, що ця система базується на державному стандарті вищої освіти і являє собою систему нормативних і навчально-методичних документів за певними напрямами підготовки та спеціальностями. При цьому слід зазначити, що вищий навчальний заклад має власний погляд і уявлення про параметри і характеристики проекту продукту освітньої діяльності, який утворюється на основі відповідної державної політики та з урахуванням особливостей суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці.

Друга група суб’єктів процесу створення і споживання продукту освітньої діяльності – це фізичні особи, які отримують освітні послуги, набувають при цьому нових якостей і в подальшому на ринку праці виступають носієм продукту освітньої діяльності. Саме ця група є споживачами освітніх послуг, які надаються вищими навчальними закладами, і яка також має власний погляд на параметри і характеристики продукту освітньої діяльності. Таке бачення може значною мірою відрізнятися від позиції вищого навчального закладу. Ця відмінність обумовлена кількома факторами.

Перший з них – це те, що особистість, яка включилася в процес освітньої діяльності є об’єктом перетворення в цьому процесі і набуває нових якостей, наближаючись до проектних параметрів. Педагогічні потоки, або система впливу на об'єкт перетворення в процесі освітньої діяльності, переважно носять універсальний, колективний характер. Особистості, або об’єкти перетворення, натомість мають сприймають ці потоки за індивідуальним підходом. За таких умов, кожна особистість формує свою оригінальну уяву про кінцевий результат – продукт освітньої діяльності, носієм якого вона виступатиме в майбутньому.

Другим фактором, який впливає на оригінальне бачення параметрів продукту освітньої діяльності – це очікування. Включаючись в систему освітньої діяльності, або як ми її визначаємо – систему перетворення, кожна особа будує для себе модель майбутнього життя і професійної діяльності, яка передбачає моральне і фінансове задоволення, гідний рівень життя, самореалізацію і саморозвиток тощо.

Третя група суб’єктів процесу створення і споживання продукту освітньої діяльності – споживачі (роботодавці). На нашу думку ця група має ідентифікуватися як споживач продукту освітньої діяльності виступаючи однією із сторін на ринку праці і, відповідно, не може вважатися споживачем освітніх послуг. Саме це визначає потреби і вимоги роботодавців як споживачів до продукту освітньої діяльності, які мають певну специфіку і особливості. Вони викликані декількома чинниками. Серед них такі як галузева належність, обсяги виробництва, організаційно-правова форма підприємства тощо.

Узагальнюючи слід зазначити, що для з’ясування рівня задоволення попиту споживачів слід окремо проаналізувати три групи суб’єктів процесу створення і споживання продукту освітньої діяльності, їх бачення параметрів і характеристик цього продукту.

Литература

1. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: В 3 т. / За ред. акад. НАН України В. М. Гейця, акад. НАН України В. П. Семиноженка, чл.-кол. НАН України Б.Є.Кваснюка. – К.: Фенікс, 2007., Т.1: Економіка знань – модернізаційний проект України.

2. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи. «Освіта України» № 21-22, 19 березня 2008 року.