Педагогіка / Сучасні методи викладання

К.п.н. Самохіна Н.М.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Педагогічні умови удосконалення виконавської майстерності майбутніх педагогів-музикантів

Успішність функціонування будь-якої системи безпосередньо залежить від точності дотримання певних умов.

Визначення поняття ,,умови” в педагогіці передусім пов’язане з педагогічним осмисленням цієї категорії. Досить широке поняття ,,умова” використовується в дидактиці при характеристиці цілісного педагогічного процесу, окремих його сторін і складових частин. На думку В. Андрєєва, педагогічні умови являють собою результат ,,цілеспрямованого відбору, конструювання й застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання для досягнення дидактичних цілей” [1, с. 86].

Ю. Бабанський визначає педагогічні умови як чинники (обставини), від яких залежить ефективність функціонування педагогічної системи [2, с. 115]. Визначення педагогічних умов як синтезу об’єктивних можливостей змісту освіти, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей, які сприяють розв’язанню поставлених завдань, належить О. Федоровій [3, с. 193].

У рамках цієї статті педагогічні умови ми будемо розуміти як сукупність форм, методів, педагогічних прийомів, направлених на формування виконавської майстерності майбутніх педагогів-музикантів.

Відзначимо, що процес вибору педагогічних умов не передбачає дотримання сурових вказівок. Про це свідчить і здійснений нами аналіз різноманітних досліджень, у яких автори виділяють різну кількість педагогічних умов, об’єднуючи їх у різні групи, комплекси.

У цьому зв’язку нами було розроблено власні педагогічні умови, які являють собою сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених заходів, що становлять найбільш оптимальне середовище щодо удосконалення виконавської майстерності майбутніх педагогів-музикантів.

Необхідно враховувати, що майбутній педагог-музикант повинен не тільки оволодіти знаннями, уміннями та практичними навичками, підвищити свій загальний культурний рівень, але й стати естетично і культурно вихованою людиною.

Ці обставини стали визначальними в процесі формулювання педагогічних умов, що сприяють виконавській майстерності майбутніх педагогів-музикантів:

1. Посилення навчально-виховного процесу за рахунок удосконалення існуючої навчальної програми;

2. Активізація концертної діяльності майбутніх педагогів-музикантів у класі спеціального інструмента;

3. Підвищення рівня професійної майстерності, самоосвіти та самовиховання викладача.

При розробці першої педагогічної умови стала необхідність урахування положення про те, що програма з навчання, яка існує не є ефективною в педагогічному процесі. Цьому свідчать застарілий репертуар, неефективність запропонованих музичних вправ, відсутність системи у організації домашніх занять. З цією метою дуже ефективним заходом стає укладення нової навчальної програми, що коректує усі недоліки.

Розробляючи другу педагогічну умову ми дійшли висновку, що виконавська майстерність набуває високого рівня в процесі культурно-просвітницької діяльності, а саме у активізації концертної діяльності студентів у класі спеціального інструмента. Саме при цьому виді діяльності можливий розвиток виконавських, інтелектуально-пізнавальних, ціннісно-орієнтаційних та практичних якостей майбутніх музикантів. У сукупності всі ці якості справляють величезний вплив на виконавську майстерність майбутніх педагогів-музикантів, роблячи його більш ефективним.

Важливим елементом та підсумком навчально-виховної роботи в класі спеціального інструменту є публічний виступ – концертне виконавство як показник проведеної роботи, що коригує виконання, сповнює радості, переживання, розширює кругозір, формує суспільну активність та дозволяє побачити результат роботи.

Відомо, що в концертному виступі максимально мобілізується увага і концентрація творчих сил для виявлення того, що було набуто під час репетиційної роботи на уроці та вдома. Професор Вільсон, характеризуючи публічний виступ, звертає увагу на загострення нервово-психічних процесів, напруження душевних сил людини, яка виступає привселюдно і, як наслідок, вона відкриває в собі такі речі у виконавстві, про які у звичних умовах і не здогадувалась. ,,Сцена вчить – важко, жорстоко і нещадно, – і кращого вчителя годі собі уявити. Вона дарує прозріння” [4, с. 13].

Викладач – це фахівець, який має спеціальну підготовку і професійно провадить навчально-виховну роботу в різних освітньо-виховних системах. В свою чергу педагогічна діяльність – це діяльність педагога в навчально-виховному процесі, спрямована на формування і розвиток особистості вихованців. Викладач повинен мати такі властивості, щоб його можна було назвати вихователем. При цьому удосконалювати постійно свій педагогічний досвід, бути майстром. У цьому зв’язку в процесі реалізації третьої педагогічної умови нами були вжиті заходи щодо удосконалення власного педагогічного досвіду.

Безперечно, будь-яка майстерність, у тому числі й педагогічна, розкривається в діяльності, причому в діяльності ефективній. Саме таке розуміння майстерності прийняте в педагогіці. Завдання викладача полягає в тому, щоб формувати у вихованця мотивацію, навички та вміння самовдосконалення, озброїти його ефективною методикою, прищепити почуття суб’єктності в педагогічному процесі. Впоратися з цим дуже складним завданням може тільки справжній майстер своєї справи.

З метою удосконалення власного педагогічного досвіду необхідним стає організація майстер-класів, де можна не тільки поділитися із колегами власним досвідом, але й пізнати для себе щось нове. Також на нашу думку, корисним для процесу самовиховання є участь викладача у різноманітних семінарах, педагогічних конференціях тощо. Для удосконалення процесу самоосвіти доцільною буде організація сольних концертів або просто виступи перед студентами. Таким чином ми можемо стверджувати, що педагогічна майстерність залежить певною мірою від постійного самовдосконалення педагога.

Узагальнюючи вищесказане, ми можемо зробити такі висновки:

· Розроблений нами комплекс педагогічних умов, спрямований на вдосконалення виконавської майстерності майбутніх педагогів-музикантів.

· Сутність першої умови полягає в удосконаленні навчальної програми з основного музичного інструменту; друга педагогічна умова орієнтована на розвиток культурно-просвітницької діяльності майбутніх педагогів-музикантів; сутність третьої умови полягає в удосконаленні викладачем власного педагогічного досвіду.

Ми впевнені, що розроблені нами педагогічні умови цілеспрямовано, усебічно, щоденно впливають на формування виконавської майстерності майбутніх педагогів-музикантів.

Література:

1. Андреев В. И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности / В. И. Андреев. – М. : Высш. шк., 1981. – 240 с.

2. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / [сост. М. Ю. Бабанский]. – М. : Педагогика, 1989. – 560 с.

3. Федорова О. Ф. Некоторые вопросы активизации учащихся в процессе творческого и производственного обучения / О. Ф. Федорова. – М. : Высш. шк., 1970. – 324 с.

4. Цыпин Г. Профессор Вильсон утверждает / Г. Цыпин // Музыкальная жизнь. – 1992. – № 7 – 8. – С. 12 – 15.

Статья для участия в конференции «Прикладные научные разработки»

Сведения об авторе

Самохина Н.Н.

К.п.н., доцент кафедры теории, истории музыки и инструментальной подготовки Луганского Национального университета имени Тараса Шевченко.

Домашний адрес

Самохіна Н. М.

Вул.Коцюбинського, 25А, кв.7

М. Луганськ

91055

Тел. 8.0642 34-10-52

8.050 4777899