Экономические науки/11.Логистика

Старік І.І., студ. 3-го курсу спец. «Економіка підприємства»

асистент Михайленко Т.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Підвищення ефективності логістичної системи торговельних підприємств

У процесі функціонування логістична система торговельного підприємства перетворює вхідний логістичний потік у певний набір результатів логістичної діяльності на виході системи. Результати логістичної діяльності торговельних підприємств визначають рівень розробки логістичних стратегій, а також результативність реалізації цих стратегій на операційному рівні логістичної системи.

Визначення ефективності логістичної діяльності торговельних підприємств є одним із ключових завдань як для дослідження поточного стану логістичної системи, так і для формування логістичної стратегії торговельного підприємства. Важливе значення дослідження ефективності полягає у формуванні дієвої сукупності індикаторів стану логістичної системи, що необхідна торговельним підприємствам для побудови механізмів управлінських впливів на елементи логістичних систем.

Ефективність логістичних систем досліджували такі науковці: М. Кристофер [3], Л. Міротін, И. Ташбаєва [4], Уотерс, Л. Фролова, Н. Чухрай та ін. Проте залишились дискусійні питання с приводу трактування ефективності функціонування логістичної системи підприємства та її оцінки.

Спочатку не завадить визначити сутність ефективності логістичної системи. Багато науковців основним критерієм ефективності логістичної системи вважають мінімізацію логістичних витрат. Цей підхід, безумовно, вкрай важливий в сучасних умовах, але, розглядаючи питання мінімізації витрат, іншим критерієм ефективності управління логістичною діяльністю є забезпечення необхідного рівня логістичного сервісу. Про це наголошує М. Кристофер, адже така умова ефективності логістичної системи вважається необхідною [3].

На думку Л. Міротіна та И. Ташбаєва, ефективність логістичної системи це "співвідношення між заданим (цільовим) показником результату функціонування системи й фактично реалізованим" [4], тобто ступінь фактичного досягнення результату логістичної діяльності. Автори запропонували інтегральний критерій оптимальності або критерій мінімуму загальних витрат логістичної системи з урахуванням якості обслуговування споживачів. Вони рекомендують проводити розрахунок різних варіантів обслуговування замовлень споживачів з метою визначення максимальної ефективності функціонування логістичної системи підприємства [4].

Також треба ураховувати фактори, що погіршують ефективність логістичної системи торговельного підприємства та прагнути до її вдосконалення. На думку О.В. Єлетенко такими пролемами є: уповільнення пересування товарів від виробників до споживачів, високий рівень незадоволеності попиту, низька, недостатність рівня якості обслуговування споживачів, відсутність продуманої стратегії розвитку систем розподілу та організованих товарних ринків [1].

По одній з цих проблем ми запропонуємо оптимальне рішення. Для того, щоб товар реалізувався швидше, необхідно забезпечити його постійну присутність на прилавках. Перебої з постачаннями зі складу природним чином зменшують обороти, а разом з ними - і прибуток, надаючи небажаний бонус конкурентам. Вирішити цю проблему керівники намагаються в межах, що вже склалися на підприємстві, але це не завжди ефективно.

На приклад, на підприємствах, робили ставку на кваліфікованих менеджерів. Проте розширення бізнесу вимагало збільшення штатів, що призводило до додаткових вират. До того ж існуюча система розподілу припускала створення заявок на отримання товару «уручну», потребуючих певного часу. Тому доцільно впровадити систему автоматичного управління складом, що припускає:

· категоризацію товарів і створення товарної матриці;

· категоризацію і типізацію торгових підприєиств;

· створення системи мінімальних страхових запасів на складах;

· облік продажів і присутності товарів на торгових підприємствах за певний період.

В результаті впровадження системи на розподільний склад поступає інформація про потреби в товарі з різних торгових підприємств. Час розрахунку партій при цьому зменшився приблизно до години та для впровадження такой системи розподілу прідприємству не потрібно наймати додаткових кілька десятків фахівців з продажів, а тільки групу працівників у сфері IТ, яка розробила й впровадила просту, зрозумілу всім систему.

Іншими словами, функція росподільчого складу була зведена до того, щоб створити на власних площах мінімальні запаси товару, що будуть забезпечувати потреби торгових підприємств у відповідності з їх продажем, дані про які постійно поступають по електроній пошті та аналізуются комп’ютером. Сформовані партії відправляються на місця не у визначені дні, а тоді, коли в цьому є необхідність. А уникнення тимчасової відсутності на прилавках допомагає контролювати запаси. На скільки чітко працює система розподілу, тим меншими можуть бути такі запаси. Одже, бажання великого і середнього бізнесу зменшити свої логістичні витрати і підняти эффективностъ логістичної системи штовхають власників і топ-менеджерів до ухвалення рішення про впровадження такої системи [5].

Запропонована системи автоматичного управління складом потребує подальшого вдосконалення у розрізі бізнес-процесу, формуванні бюджету витрат логістичного бізнес-процесу та уточнення впливу різних факторів на загальну ефективність логістичної діяльності торговельних підприємств.

Література

1. Єлетенко, О.В. – Проблеми сучасної логістики та шляхи їх вирішення. Актуальні проблеми економіки. - №4 (82) – 2008. с. 136 – 137.

2. Кочубей, Д. – Оцінка ефективності функціонування логістичної системи торговельних підприємств. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - №4 – 2009. С. 59 – 66.

3. Кристофер, М. Логистика и управяение цепочками поставок / М. Кристофер; под общ. ред. В. С. Лукинского. — СПб.: Питер, 2004. — 316 с.

4. Миротин, Л. В. Эффективная логистика / Л. Б. Миронин, И. 3. Ташбаева, О. Г. Порошина. — М.: "Экзамен", 2002. — 160 с.

5. Торговое дело. – Особенности распределения по-украински. - №8-9 – 2009. с. 80 – 83.