Доц., к.е.н. Драбовський А.Г.

Львівська комерційна академія

ПРО СОЦІАЛІСТИЧНУ ІНТЕРПРЕТАЦІЮ

 ПРИРОДИ КООПЕРАТИВНИХ СИСТЕМ

Ринкову трансформацію національної кооперативної системи необхідно здійснювати з урахуванням її генетичної природи, інакше ця трансформація може призвести до спотворення цієї системи, її повної чи часткової деформації. В су­часній кооперативній літературі чітко викристалізувалися чотири концепції природи кооперативних систем, а саме: капіталістична; соціалістична; кооперативістська; організаційна.

Згідно з соціалістичною інтерпретацією, кооперативні системи роз­глядаються за своєю природою як соціалістичні системи, ототожнюються з ними. Проте даний висновок про природу кооперативних систем справджується лише за певних умов: по-перше, коли ці сис­теми досліджуються з позицій їх соціально-економічної основи, тобто кооперативної форми власності; по-друге, якщо в структурі цієї власності звертати увагу лише на її  загально-колективну  частку. Однак навіть при виконанні поставлених вище умов теоретичний висновок про соціалістичну природу кооперативних сис­тем є неточним, оскільки вони можуть мати соціалістичну основу тільки в своїй певній частині, тобто, за певних умов можуть бути лише квазісоціалістичними. Крім того, треба враховувати і той факт, що кооперативні системи можуть бути інтерпретовані  як соціалістичні лише в певному середовищі, у якому вони функціонують. Так, якщо аналізувати природу кооперативних систем у контексті адміністративної економіки, то висновок про їх  соціалістичну природу є більш-менш закономірним. Однак у ринковій економічній системі будь-які кооперативні системи соціалістичними є лише  частково. Вони виступають та­кими тією мірою, якою кооперативна власність збігається за характером з загально-колективною  власністю, а тією мірою, якою кооперативна власність  ширша за свою загально-колективну частину – це вже квазікапіталістичні системи.

Особливим чином проявляється соціалістична природа кооперативних систем перехідного періоду. У перехідних економіках кооперативні систе­ми, як початково майже тотально соціалізовані посту­пово починають  капіталізуватися. Цей процес відбувається паралельно із процесом  трансформації структури кооперативної власності, який здійснюється за двома напрямками. По-перше, в ній зростає доля особисто-пайової частини, що свідчить про капіталізацію кооперативних систем. По-друге, в структурі кооперативної власності неухильно зростає та частина, яка належить первинним кооперативним організаціям (наприклад, у системі споживчої кооперації – споживчим  товарист­вам) і зменшується та, що належить відповід­ним надтовариським організаційним структурам (у споживчій коопе­рації – споживчим спілкам). Це свідчить про певну децентралізацію кооперативної власності і означає трансформацію природи кооперативних систем – з майже повністю централізованих, соціалістичних, вони перетворюються на капіталістичні.

Отже, кооперативні системи перехідної економіки, початково майже тоталь­но соціалізовані, поступово  капіталізуються, тією чи іншою мірою перетворюються на капіталізовані  кооперативні системи. Усе це дозволяє зробити висновок, що соціалістична інтерпретація природи кооперативних систем є більш-менш правильною лише в умовах адміністративної економічної системи. За умов виходу за її межі та початку формування ринкових структур і відповід­ної трансформації економіки соціалістична природа кооперативних систем поступово починає згортатися  і ми змушені відмовитися від  статичного та однозначного підходу до її трактування і перейти на позиції їх динамічного визначення.

Література:

1.           Башнянин Г. І., Турянський Ю. І. Ефективність капіталізації і лібералізації економічних систем в умовах ринкової транзиції: методологічні проблеми метрологічного аналізу / Башнянин Г. І., Турянський Ю. І.  – Львів: ЛКА, 2008. – 480 с.

2.           Башнянин  Г.І., Загорський  В.С.,  Медведєв  В.С.,  Середа  А.Р.  Ринкова економіка: теоретико-практичні проблеми ста­новлення в Україні / Башнянин Г.І., Загорський  В.С.,  Медведєв  В.С.,  Середа  А.Р. – К.: ІСДО, 1996. – 388с.

3.           Башнянин Г.І. Становлення нової економічної системи в Україні. Передмова / Башнянин Г. І. // Становлення нової економічної системи в Україні.  Ч.1 . – Львів: ЛТЕІ, 1994. – С. 3-10.

4.           Башнянин  Г.І. Методологічні основи реорганізації постсоціалістич­ної економіки в  умовах національної незалежності / Башнянин Г. І. // Державність. – 1996. – № 2. –  С. 26-28.

5.           Башнянин  Г.І. Яка економіка пот­рібна Україні / Башнянин Г. І. // Державність. – 1995. – № 3. – С. 30-35.

6.           Башнянин Г.І. Ефективність функціонування кооперативних систем в перехідних умовах / Башнянин Г. І. // Проблеми розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі: Збірник наукових праць. Ч.1. – Львів: Коопосвіта, 1998. – С. 69-76.

7.           Башнянин Г. І. Деякі проблеми становлення нової економічної системи в Україні / Башнянин Г. І. //  Київська церква. – 1999. – № 5. – С. 62-66.

8.           Башнянин Г. І., Копич І. М. Ідеологія відносин власності в перехідних економіках Башнянин Г. І., Копич І. М. // Економіка і культура. – 2001. – № 3-4. – С. 5-8.

9.           Башнянин Г. І. та ін. Економічні системи: Монографія. Т 1 / За ред. Г. І. Башнянина. – Львів: ЛКА, 2006. – 484 с.

10.       Башнянин Г. І., Третяк Г. С. Ефективність дерегуляції економічних систем перехідного типу: методологічні проблеми метрологічного аналізу / Башнянин Г. І., Третяк Г. С. – Львів: ЛКА, 2008. – 502 с.