Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Рябокрис В.М., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Активна розумова діяльність – необхідна складова удосконалення трудового виховання.

Запровадження проектної технології на уроках трудового навчання, в першу чергу, потребує перегляду структури та методики уроку, оскільки без здійснення вчителем мотивації, оголошення очікуваних результатів, рефлексії та інших невід’ємних ознак активної чи інтерактивної моделі навчання не можна навіть наближено вести мову про технологічне (в педагогічному розумінні цього слова) навчання на уроках праці.

Навчання учнів виконувати проект та виготовляти відповідний виріб – не самоціль. Учні повинні навчатись мислити творчо, здійснювати вибір серед декількох можливих варіантів, планувати власну діяльність, працювати з інформаційними джерелами та знаходити потрібну на даний момент інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності, застосовувати знання з основ наук і власний досвід та свідомо реалізувати їх в практичних умовах. З урахуванням цього запропоновані в посібнику уроки, хоча й наближені до змісту навчальної програми, проте носять загальний характер. Мета, об’єкти проектування, зміст практичної роботи та інструктажів, мотивація, рефлексія навчальної діяльності та інших складові елементи є орієнтовними, оскільки не можливо спроектувати урок, який буде враховувати матеріально-технічну базу майстерні, здібності учнів, виробниче оточення та багато інших особливостей певного регіону, в якому знаходиться школа. Проте автори переконані, що запропонований методичний посібник знайде своє належне застосування, якщо учитель, виходячи з власного досвіду, буде творчо підходити до проведення уроку трудового навчання.

Сучасні дослідження як вітчизняних так і зарубіжних учених Росії, Польщі, Англії, США та інших країн, вказують на пріоритетність особистісно орієнтованого навчання. Головним чинником у цьому має бути творчий характер освіти, що ґрунтується на ідеях вільного виховання особистості учня. Це пояснюється тим, що стрімкий розвиток науки та технологій за останні десятиріччя обумовлює вдосконалення змісту освіти, форм і методів навчання.

Розвиток автоматизації сучасних виробничих процесів потребує не лише підвищення рівня професійної підготовки фахівців різних галузей виробництва, але й, що саме головне, їх творчого підходу до розв’язання виробничо-технічних завдань, творчого ставлення до обраної професії.

Проблеми розвитку технічної творчості та творчого мислення учнів як у майбутніх робітників виробничої сфери, завжди були актуальними, і отже такими, що цікавили дослідників – психологів, педагогів, методистів, творчо працюючих вчителів. Сьогодні досвід розвинених країн світу вказує на те, що найбільш високий потенціал суспільства закладено не стільки у виробничій сфері, як у сфері обслуговування. Тому проблема розвитку творчих здібностей у дітей стає необхідною передумовою життєвого та професійного успіху молодої людини не залежно від обраної професії.

Оскільки творчість дітей є закономірним продовженням творчості самої Природи, то завдання учителя полягає у тому, щоб підтримати і розвинути ці природні здібності дитини. У зв’язку з цим змінюються функції загальноосвітньої школи – на часі проблема підготовки школярів до творчості, яка в майбутньому буде перенесена не лише в сферу їхньої професійної діяльності, але й стане одним з головних життєвих принципів як майбутніх громадян України.

Головна вимога, яку можна визначити для майбутнього фахівця будь-якої галузі людської діяльності – це уміння мислити творчо, ініціативно, самостійно діяти у нестандартних ситуаціях. У сучасних умовах потрібно готувати не просто професіонала, працівника в сфері виробництва матеріальної продукції чи послуг, а орієнтуватися на підготовку суб’єкта власної життєдіяльності. Саме тому сучасна парадигма освіти передбачає технологічне навчання учнів середньої школи, в основу якого покладено ознайомлення дітей з проектуванням, формування у них на цій основі проектно-технологічної культури у взаємодії з навколишнім середовищем.

У зв’язку з вище сказаним, особливо складні завдання постають перед методикою трудового навчання. І причина не лише у тому, що трудове навчання сьогодні знецінюється як шкільний предмет - його «авторитет» надзвичайно низький у порівнянні з іншими предметами шкільного компоненту. Очевидно необхідно змінити ставлення до занять технічною працею, через залучення дітей до більш активної розумової діяльності. Велику роль у цьому має відіграти виконання школярами творчих проектів.

Виконання учнями творчих проектів на уроках трудового навчання в 5-9 класах має стати домінуючою технологією у навчально-виховній роботі сучасної школи. Такий підхід, з точки зору методики навчання, є новим, оскільки до теперішнього часу одним з головних недоліків трудового навчання, як шкільного предмету, був ремісничий характер діяльності. Діти виконували інструкції учителя, тобто відтворювали те, що показував учитель. Відповідно до цього методика формування умінь і навичок була побудована головним чином на демонстрації прийомів. Учитель демонстрував, учень повторював, і у ході вправ засвоював певну трудову дію. В залежності від рівня її сформованості розрізняли уміння або навичку. Тут треба підкреслити, що з точки зору особистісно-орієнтованого навчання, недоліком традиційної методики є не стільки сам процес формування умінь або навичок, а безпосередньо методичні прийоми та засоби, якими досягалось утворення таких умінь, рівень їхнього засвоєння та усвідомлення, здатність учня застосовувати їх на практиці. Знання та уміння, які формувала школа не знаходили свого застосування і подальшого вдосконалення у професійному розвитку молодої людини.