Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов
Романовський А.О., Коломієць Ю.В.
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний
педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Особливості інформаційного забезпечення бібліотечної
системи
Активне застосування у навчальному процесі і
бібліотечній практиці комп’ютерних технологій певним чином змінює
інформаційно-технологічну політику бібліотеки, наближуючи
бібліотечно-інформаційну систему до універсальної моделі актуалізації
когнітивного простору, вдосконалення процесів кумуляції, організації,
збереження і ефективного використання інформаційних ресурсів.
Модернізація бібліотечній діяльності, з
урахуванням трансформаційних функціональних змін і запровадження комп’ютерних
технологій в усі сфери навчальної діяльності вузу, надають певні підстави
розглядати інформаційно-бібліотечну систему і бібліотеку в цілому як оновлену,
сучасну установу з домінантою інформаційно-комунікаційних.
Така бібліотечна система інформаційного
забезпечення навчальної роботи, на нашу думку, більш адекватно відтворює
змістовні процеси, форми, способи, практичні та корисні результати діяльності
бібліотеки у цілому та її безпосередню постійну й важливу участь у створенні
ЄНС.
В контексті встановлення значення
бібліотечно-інформаційної системи, як цілісної форми, що зв’язує і пояснює
функціональні особливості, можна стверджувати про цілісність і корисність
практичної площини діяльності бібліотеки, вдосконалення прагматичного аспекту
роботи в основі яких наступні процеси:
· формування
документних ресурсів, які складають відповідно до профілю друковані й електронні
навчально-методичні та наукові видання;
· створення
сумісно з кафедрами електронних когнітивних банків знань,
проблемно-орієнтованих репозиторних баз, відкритих електронних архівів;
· формування
оперативного медіа сховища інформаційних масивів як ефективного засобу
зберігання і мобільного використання інформації;
·
модернізація інформаційно-пошукової системи;
·
застосування ефективних каналів передачі інформації і доступу до електронних
ресурсів;
· організація
корпоративної профільної інформаційної взаємодії - від збереження інформації,
оцифрування видань до оперативної доставки її на робочі місця користувачів;
· розвиток
комп’ютерної мережі як ефективного засобу комунікацій внутрішніх і зовнішніх
користувачів;
· використання
Інтернет-технології передачі інформації, отримання даних і відомостей у
світовому правовому інформаційному потоці.
Принаймні, на новому освітньо-інформаційному
ґрунті, пов’язаному із створенням сучасної обчислювальної техніки, ефективним
розвитком комп’ютерної мережі, постійним вдосконаленням програмних продуктів і
навчальних технологій, бібліотечна система перетворюється в найбільш впливовий,
прагматичний, ефективний та адекватний механізм інформаційного забезпечення
навчальної діяльності.
Незважаючи на те, що проблема інформаційного пошуку всебічно розглядається
в багатьох психолого-педагогічних дослідженнях, сьогодні не існує єдиного,
загальноприйнятого визначення поняття "інформаційно-пошукове вміння".
Під інформаційно-пошуковими уміння ми розуміємо як складний комплекс розумових
і практичних дій, який передбачає:
1) усвідомлення інформаційної потреби і формулювання її в інформаційному
запиті;
2) визначення сукупності інформаційних масивів, у яких відбуватиметься
пошук;
3) планування і вибір засобів виконання інформаційно-пошукової
діяльності;
4) аналіз результатів пошуку.
Тривалий час бібліотечні каталоги і картотеки були майже єдиним засобом
пошуку інформації. Але у другій половині XX століття відбулося безпрецедентне і
прискорене зростання обсягів даних і відомостей у суспільстві, яке отримало
назву "інформаційного вибуху". Це явище стало однією з ознак переходу
цивілізації на новий, інформаційний етап розвитку і привело до постановки
питання про опанування новими засобами пошуку даних і відомостей.
Важливою відмітною особливістю сучасного суспільства, разом із збільшенням
обсягів інформації, є його все більша інформатизація. Під інформатизацією
суспільства розуміють процес впровадження інформаційних технологій в усі сфери
життєдіяльності суспільства. Процес інформатизації розпочався в 70-ті роки
минулого століття і в останні роки набув глобального характеру. Під впливом
інформатизації відбуваються кардинальні зміни в усіх сферах життя і професійної
діяльності людей: в економіці, науці, освіті, культурі, охороні здоров’я,
побутовій сфері. Ці зміни настільки масштабні і вагомі, а їх вплив на
життєдіяльність суспільства настільки важлива, що деякі дослідники говорять про
формування принципово нового середовища існування – автоматизованої інфосфери.
Саме тому різні аспекти
процесу глобальної інформатизації суспільства в останні роки є об’єктами
пильної уваги з боку науковців, соціологів, педагогів, психологів, державних та
суспільно-політичних діячів.