Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Галушка С.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Особливості визначення окремих понять з комп’ютерних технологій в трудовому навчанні

Процес перегляду змісту курсу трудового навчання, що почався ще в середині XX сторіччя, змусив по-новому підійти до вирішення проблеми співвідношення в ньому теорії і фактів. Посилення ролі теоретичного знання бачилося в ті роки в переміщенні його на більш ранні терміни навчання. Однак цей процес істотно зменшив у змісті курсу обсяг тих фактів, що служили колись його обґрунтуванням, і, як наслідок, поліпшували в цілому ефективність вивчення трудового навчання у школі.

Вихід з положення, що склалося, у даний час може бути знайдений при використанні в процесі трудового навчання комп'ютерних технологій. Це дозволяє формувати методично обґрунтований потік інформації, що включає, зокрема, фактологічний матеріал, який надалі може стати базою для систематизації та пояснення теоретичних знань.

Цілком зрозуміло, що управління інформаційними потоками неможливе без використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Вони відкривають для учнів можливість краще усвідомити характер самого об'єкта, активно включитися в процес його пізнання, самостійно змінюючи як його параметри, так і умови функціонування. У зв'язку з цим, ІКТ не тільки можуть вплинути на розуміння школярами будови і сутності функціонування об'єкта, але, що більш важливо, і на їхній розумовий розвиток. Використання ІКТ дозволяє оперативно й об'єктивно виявляти рівень освоєння матеріалу учнями, що є дуже істотним для організації зворотного зв'язку в процесі трудового навчання.

Проте не всі методичні питання, пов'язані з комп'ютеризацією трудового навчання, розроблені досить детально, що ускладнює впровадження ІКТ в педагогічну практику. Так, недостатньо обґрунтовані роль і місце інформаційно-комунікаційних технологій у процесі трудового навчання, поєднання комп'ютера з традиційними підходами до навчання учнів, відсутня єдина класифікація електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема, педагогічних програмних засобів, електронних підручників, не розроблені критерії оцінки комп'ютерних програм з трудового навчання і практичні методики їхнього застосування у навчальному процесі тощо.

Отож у результаті виникла невідповідність між потребами середньої загальноосвітньої школи у використанні комп'ютерних технологій навчання та обмеженнями, зумовленими недостатнім методичним забезпеченням окремих важливих її складових у шкільній практиці.

Вважаємо за доцільне зупинитися на питанні визначення окремих понять, що використовуються спеціалістами з комп'ютерних технологій навчання і зміст яких остаточно не сформований. Зокрема, мова йде про "електронні засоби навчального призначення" і їхній окремий підвид "педагогічні програмні засоби". Як один із можливих варіантів підходу до класифікації і визначення відповідних понять пропонуємо так званий "діяльнісний підхід", тобто віднесення тих чи інших засобів до певного виду за формою використання в навчальному процесі.

Електронні засоби навчального призначення - це ті засоби ІКТ, якими той, хто навчається, може користуватися як під керівництвом вчителя, так і самостійно. До таких засобів слід віднести різноманітні інформаційно-пошукові системи, тренінгові програми, електронні довідники, електронні підручники тощо.

Педагогічні програмні засоби - засоби ІКТ, використання яких здійснюється вчителем з метою досягнення певних дидактичних цілей. Застосування таких засобів відбувається під керівництвом і контролем учителя в трудового навчання. До таких засобів, зокрема, можна віднести і програми навчально-контролюючого характеру.

Навчальні програмні засоби з трудового навчання передбачають наявність двох складових: демонстраційної, що виводить на екран інформацію згідно заздалегідь розробленого сценарію, та імітаційної моделі, що дозволяє користувачу керувати динамікою досліджуваного процесу. Демонстраційна частина будується так, що всі числові дані і варіанти відповідей, а також художні образи і графіки, наперед закладаються розробниками в комп'ютерну програму. Працюючи з цією частиною програми, користувач (учитель, учень) у процесі демонстрації не має можливості включатися в технологічний процес і керувати ним.

З методичної точки зору найбільший інтерес становить імітаційно-моделююча складова частина програми, що дозволяє учню як би "зануритися" у досліджуваний процес, змінюючи ті чи інші його параметри, керувати цим процесом і досягати бажаних результатів. Тут найбільш яскраво виявляється властива винятково ІКТ творча функція програми.

Оскільки електронні засоби навчального призначення орієнтовані на досягнення поставлених викладачем навчальних цілей, вони мають розроблятися з врахуванням пропонованих до них психолого-педагогічних, ергономічних, естетичних і конструктивно-технологічних вимог.