Моренець М.В.

Слухач магістратури Харківського національного університету внутрішніх справ

Особливості психологічної готовності до професійної діяльності випускників-психологів різних кваліфікаційних рівнів

На даний момент сучасне суспільство постійно потребує послуг практичної психології. Проте, на ринку послуг дуже мала кількість кваліфікованих психологів-професіоналів.

Однією з причин такого положення справ, і це відзначають самі психологи (вже працюючі або лише починаючі практику, студенти четвертого - п'ятого курсів), є невпевненість у власних діях. Наслідком подібної невпевненості є розгубленість, відчуття втоми і незрозумілих зусиль, незадоволення результатами своєї праці.

За всім стоїть явище низької психологічної готовності до професійної діяльності.

Вивчення проблеми готовності до праці почалося в 50-і роки. У психологічній літературі приділено значна увага конкретним формам готовності: установці (Д.Н. Узнадзе і ін.), готовності особистості до трудової діяльності (Н.Д. Льовітов, К.К. Платонов, Л.А. Кандибович і ін.), передстартовому стану в спорті (А.І. Пуні, Ф. Генов і ін.), готовності до виконання бойового завдання (М.І. Дьяченко і ін.), стан пильності оператора (Л.С. Нерсисян і ін.). Для розкриття суті природи психологічної готовності до трудової діяльності важливе значення мають дослідження, що проводяться, по професіографічному вивченню різних професій (І.Н. Шпільрейн і ін.), по профпридатності до діяльності (К.М. Гуревич і ін.), по професійному самовизначенню (Е.А. Клімов і ін.).

Проблему низької психологічної готовності необхідно вирішувати на етапі навчання студентів-психологів у вузі. Самі студенти відзначають, що в процесі освіти не вистачає практики і активних форм навчання.

Рівень психологічної готовності студентів до професійної діяльності детермінований достатком її структурних компонентів, внутрішніх чинників: професійної самосвідомості, ціннісних орієнтації, професійно важливих якостей особистості, професійної компетентності.

Формування психологічної готовності студентів до професійної діяльності обумовлене якісними змінами її структурних компонентів, що відбуваються на різних стадіях навчання у вузі.

Мета - вивчення особливостей психологічної готовністі до професійної діяльності майбутніх психологів різних кваліфікаційних рівнів.

Методи дослідження:

1. Методика самооцінки особистості (Будасі).

2. Тест-опитувальник самовідношення (В.В.Столін, С.Р.Пантелєєв).

3. Методика «Рівень співвідношення «цінності» та «доступності» в різних життєвих сферах» Е.Б.Фанталової.

4. Анкета «Професійні уявлення майбутніх психологів».

5. Методика «Опитувальник професійної готовності» (Л.Н.Кабардової).

Дане дослідження було досить результативним і тому можна зробити наступні висновки.

Загалом дослідувані нами випускники-психологи отримали високі бали по таким показникам самовідношення, які можна назвати найбільш професійно значимими для успішної діяльності психолога. Бакалаври та спеціалісти володіють високою мірою близькості до самого себе, високим інтересом до власних думок і відчуттів, готовністю спілкуватися з собою «на рівних», упевненістю в своїй цікавості для інших. Студенти-психологи мають високі показники по таких безоцінкових аспектах самовідношення як самоприйняття, аутосимпатія, самоінтерес (близькість до себе), упевненість в собі, очікування позитивного відношення від інших.

Випускники-психологи не мають значних розбіжностей за показниками «цінності» та «доступності» різних напрямків професійної діяльності психолога, тобто ці дані не обумовлені кваліфікаційним рівнем, а є особистісними показниками. Важливим є і те, що ми отримали оптимальне співвідношення «цінності» та «доступності» різних напрямків професійної діяльності психолога в дослідних групах, так як це свідчить про відсутність внутрішнього конфлікту у дослідуваних у даній сфері. Для всіх досліджуваних найціннішими в роботі є постійна самоосвіта у обраній професійній сфері та можливість займатися професійною діяльністю без шкоди для особистого життя. Ці напрямки можна віднести до категорії загально-професійних, тобто не є специфічними для професії психолога. Хоча, досить високі показники в усіх групах отримали напрямки пов’язані з сферою міжособистісних відносин, що є дуже важливим для професії психолога. Як найбільш доступні відмічені такі напрямки професійної діяльності психолога - уміння взаємодіяти, спілкуватися з підлеглими, колегами, особистісні якості фахівця та постійна самоосвіта у вибраній професійній сфері.

Аналіз результатів по анкеті «Професійні уявлення майбутніх психологів» показали, що курсанти бакалаври та магістри більш позитивно оцінюють підготовку до професійної діяльності, в більшій мірі нею задоволені ніж спеціалісти; кваліфікація викладачів і їх уміння працювати з аудиторією більш значимі для спеціалістів та магістрів, ніж для бакалаврів. А особисті якості того, хто навчається більш значимі саме для бакалаврів; серед можливих труднощів у майбутній професійній діяльності психолога студенти найбільше виділяють брак практичних навиків; випускники-психологи відмічають що, за час навчання у вузі вони змінили свою думку про професію психолога, а саме стали набагато глибше її розуміти; зі списку якостей дослідувані виділяють уміння працювати з людьми, знання за фахом, ерудиція і широкий кругозір, уміння мислити і самостійно приймати рішення, тактовність, працьовитість, уміння швидко оцінити ситуацію як найбільш важливі для професії психолога; вони переконані, що лінь, не впевненість та запальність можуть найбільше перешкоджати їх професійній діяльності; хоча більшість респондентів задоволені навчанням, необхідно відмітити, що бакалаври виділяють об’єктивні, а спеціалісти суб’єктивні причини можливого невдоволення процесом навчання; серед різних напрямків становлення професіонала спеціалісти та магістри виділяють удосконалення у напрямку вузької спеціалізації, бакалаври – самовдосконалення, робота над самим собою; представники усіх груп говорять про недостатній рівень практичної сторони їх навчання, тобто вони пропонують збільшити число практичних занять та час виробничої практики; дослідувані студенти надають перевагу різним сферам діяльності психолога.

В усіх групах майбутніх психологів оптимальний рівень співвідношення «вміння», «ставлення» та «бажання» . Тобто дослідувані характеризуються готовністю до професійної діяльності в сфері «людина-людина» вище середнього. Вони зацікавлені займатися діяльністю, що передбачає постійну взаємодію з людьми, високу комунікативну компетентність.

Література:

1. Акопов, Г.В. Диагностика профессионального сознания (учебно-профессиональные установки) [Текст] / Г.В. Акопов //Психология в вузе. – 2004. - №4. – С. 3-38

2. Войтюк, Д. К. Влияние рефлексии на формирование психологической готовности личности к профессиональной деятельности : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01: / Войтюк Дмитрий Константинович. - Новосибирск, 2004 224 c.

3. Модель развития психологической готовности студентов к профессиональной деятельности средствами саморегуляции [Електронний ресурс] / Сорокина Ж. А. // Электронный научно-педагогический журнал. Режим доступу : http://www.emissia.org/offline/2006/1095.htm

4. Шипилова, Е. В. Формирование психологической готовности студентов-психологов к профессиональной деятельности [Текст] : дис. ... кандидата психологических наук : 19.00.07: захищ. 11.02.07 : затверджена 25.06.07 / Шипилова Евгения Валерьевна. - Москва, 2007. - 218 с.