Економічні науки
/ 10. Економіка підприємства
Фірсова С.М.
У зв'язку з необхідністю підвищення
результативності використання коштів, які спрямовуються на інноваційну
діяльність підприємств, викликає інтерес застосування сучасних інструментів контролінгу.
Контролінг слід визначити, як систему економічного управління діяльністю
підприємства, засновану на досягненні кінцевої мети і запланованих результатів
діяльності. В основі даної концепції системного управління підприємством лежить
прагнення забезпечити ефективне функціонування в довгостроковій перспективі.
Контролінг націлює підприємство на
стабільне і довгострокове функціонування. Всі основні процеси відбуваються
усередині самоврядної системи: узгодження, управління і досягнення цілей.
Контролінг сприяє раціональному руху інформаційних потоків на підприємстві. Контролінг
є ефективним управлінським інструментом: допомагає підприємству оптимально
використовувати ресурси; постійно співставляти отримані результати з наміченими
цілями, дає змогу підприємству швидко адаптуватися в зовнішнього середовища.
Передумови розвитку контролінгу на
вітчизняних підприємствах необхідно розглядати як наявність організаційних
структур, що відповідають принципам системності і ієрархії, і наявність
елементів фінансового аналізу, що будується на розрахунку низки показників. Система
управління багатьох підприємств у сфері виробництва товарів і послуг характеризується
ототожненням управлінського обліку з бухгалтерським обліком і як наслідок, з
відсутністю централізованої координації управлінської діяльності, загальної
інформаційної системи управління підприємством, прийняттям управлінських рішень
на підставі даних попередніх періодів за відсутності оперативної інформації. В
результаті такої діяльності фінансове планування і економічний аналіз мають
низький рівень якості.
На підприємствах, що мають стиль
керівництва заснований на аналізі облікових, а не вартісних показників,
управлінські рішення приймаються в умовах невизначеності: структура активів,
ціна і очікувана дохідність пасивів не мають відповідної оцінки, фінансова
інформація блокується в місцях її виникнення і не доходить до потенційних
споживачів. Результатом такого управління є незадовільний стан фінансових
показників, які не мали регулярної оцінки. У сучасних умовах управління
підприємством як економічною системою, що знаходиться під впливом як зовнішніх,
так і внутрішніх чинників, вимагає вирішення численних проблем.
До основних зовнішніх чинників, що
впливають на функціонування підприємств, слід віднести: загострення внутрішньої
конкурентної боротьби, реформування правової системи управління бізнесом,
динамічність макроекономічної ситуації. Одним з основних внутрішніх чинників
невизначеності при прийнятті управлінських рішень на вітчизняних підприємствах
стає не об'єктивна інформація про перспективи розвитку бізнесу.
Для досягнення конкретних показників,
необхідно приділяти увагу якості прийнятих управлінських рішень. Ринкові
відносини формують невизначене середовище, яке стихійно змінюється, і в той же
час надають підприємству повну економічну свободу. У даній ситуації для
підприємства особливого значення набувають методи управління, які сприяють
досягненню підприємством поставлених цілей і реалізацію його місії. Одним з
напрямів, який сприяє вдосконаленню управлінського процесу є контролінг.
Ускладнення економічних зв'язків,
розвиток науково-технічного прогресу сприяє діяльності підприємства в умовах
невизначеності. У зв'язку з цим ефективна адаптація до умов зовнішнього
середовища, яка змінюються, стає серйозною проблемою. Створена на підприємстві
служба контролінгу займається обґрунтуванням необхідних для пристосування до
умов зовнішньої середи рішень, виявленням необхідних ресурсів, дозволяє
уникнути неузгодженості з іншими підрозділами підприємства. Контролінг не є
поняттям тотожним контролю. Контролем є процес визначення відхилень від
передбачених величин і дій співробітників у фінансово-господарській діяльності
підприємства.
Діяльність підприємства і його
проблеми коректуються за допомогою функції контролю. Суть контролю полягає в
зіставленні намічених показників і фактичних результатів. Більшість визначень
контролю не містять в собі компонент оцінки результатів; його метою є
коректування відхилень фактично отриманих даних від запланованих. Контролінг же
є специфічною функцією з забезпечення раціонального управління підприємством.
Це досягається діями з підвищення ймовірності того, що реалізація управлінських
заходів відповідає наперед встановленим відносинам між цілями і засобами. У
системі контролінгу основні напрями — це перспективний, випереджаючий контроль,
заснований не на простій фіксації минулих фактів, оперативному відстеженні
поточних подій; у фокусі контролю опиняється не минуле, а сьогодення і майбутнє.
Контролінг розглядають як функцію
підтримки управління підприємством, що включає збір, підготовку, обробку і
перерозподіл інформації; планування, орієнтоване на досягнення цільових
показників; контроль досягнення мети; інші управлінські заходи. Контролінг є
визначенням ситуації, управлінням і регулюванням всіх процесів, що виникають
при цьому.
У традиційному розгляді контролінг є
синтезом методів і інструментів, відомих і використовуваних в теорії
менеджменту, логістики, бухгалтерського обліку. Прийнявши в оборот поняття контролінг,
теоретики і практики менеджменту ведуть мову про процес управління підприємством,
адаптований до ринкових умов діяльності. Система контролінгу враховує
стихійний, невизначений характер ринкових відносин і швидкі зміни в ціноутворенні.
Контролінг — це такий вид діяльності, який дозволяє ефективно керувати
підприємством, забезпечує стабільне функціонування на ринку.