К.е.н., докторант Макаренко Ю.П.

Навчально-науковий центр «Інститут аграрної економіки» м. Київ

Визначення теоретичної сутності підприємництва за різними критеріями

На сьогодні науковці України й Росії сутність підприємництва визначають з різних позицій і використовують неоднакові критерії. На засадах їх вивчення та узагальнення виділимо головні.

1. Підприємництво є особливим типом, прогресивним видом, специфічною формою виробничо-господарської діяльності: «Підприємництво можна визначити як організаційно-господарське новаторство на основі використання нових можливостей» [3, с. 224].

«В умовах становлення й розвитку ринкової економіки провідною формою господарювання повинне стати підприємництво – особливий вид виробничо-торговельної діяльності, надання послуг, що характеризується певною свободою вибору та інноваційним характером здійснення такої діяльності, великою ймовірністю економічного ризику й чіткою орієнтацією на досягнення вигоди» [6, с. 54].

«Підприємництво – це «…певний тип господарювання, в якому головним суб’єктом є підприємець, котрий здатний розпоряджатися капіталом на основі нових комбінацій факторів виробництва і реалізації нововведень, що забезпечує економічний розвиток як на мікро- так і макрорівнях» [7, с. 6].

2. Підприємництво є складовою системи методів, чинників, що впливають на результативність виробництва. Як вважає Козьміна Я.Ю: «Підприємництво – це метод господарювання, спосіб мотиваційного стимулювання високопродуктивної трудової активності, досягнення високих результативних показників ефективності виробничо-комерційної діяльності суб’єктів аграрного і продовольчого ринків». Підприємництво розуміють як особливий, новаторський стиль господарювання, в основі якого лежать постійний пошук нових можливостей, орієнтир на нововведення, вміння залучати й використовувати для розв’язання завдань ресурси з різноманітних джерел. Підприємництво є суттєвим фактором розвитку.

3. Підприємництво ототожнюється з товарним виробництвом. Під Підприємницьким сектором розуміють всіх, хто виробляє товари та послуги з метою їх продажу й отримання прибутку. «Будь-яка систематична, на власний ризик, самостійна ініціатива щодо розвитку діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та здійсненню торгівельних операцій з метою одержання прибутку є підприємництвом» [4, с. 6-7]. Тобто у даному випадку будь-який товаровиробник є водночас підприємцем, а відповідно ринкова економіка тотожня підприємницькій. Підприємництво «це невід’ємний атрибут ринкової системи господарювання, необхідна і достатня умова виникнення і її розвитку. Підприємництво створює загальну соціально-економічну основу ринкової економіки» [1, с. 7].

4. Підприємництво – це капіталістичний сектор ринкової економіки. У деяких підручниках з політекономії також стверджується, що товарне виробництво поділяється на прості і підприємницьке (де виробник відокремлений від засобів виробництва і продуктів праці) [5, с. 126-127]. Тобто підприємництво є там, де використовується наймана праця. Роботодавець або капіталіст є водночас підприємцем. Усі інші товаровиробники не є підприємцями. Відносно сільського господарства у такому випадку більшість трудових сімейних ферм не є підприємницькими. Отже, підприємництво є основною складовою ринкової економіки, сутність, функції і напрямки його постійно змінюються в залежності від попиту і потреб ринку.

З викладеного витікає висновок, що в самій ринковій економіці функціонує особлива складова, яка є провідною формою господарювання. Поряд з нею існують і непідприємницькі ринкові форми господарювання.

По-різному тлумачать науковці й співвідношення понять «підприємництво» і «бізнес». Одні з них ототожнюють поняття «підприємництво» та «бізнес» за політико-економічним змістом. В широкому розумінні бізнес означає будь-яке заняття людини, яке приносить дохід.

Інші так розглядають їх співвідношення: «Бізнес – вид ділової підприємницької діяльності, яка пов’язана з одержанням прибутку. Підприємництво – ініціативна самостійна діяльність громадян та їхніх об’єднань, спрямованих на одержання прибутку (доходу), здійснювана на свій ризик і під майнову (або іншу) відповідальність в межах визначених організаційно-правових форм підприємств (фірм). Підприємництво виступає як елемент бізнесу і тип господарювання» [2, с. 17]. «Бізнес є ширшим поняттям, ніж підприємництво, тому що воно охоплює всі відносини, що виникають між усіма учасниками ринкової економіки, включаючи не тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державні структури. Отже, підприємництво як економічний феномен є категорією бізнесу» [8, с. 77].

Важко зрозуміти, що має на увазі автор, називаючи підприємництво не категорією, а феноменом. На наш погляд, обидва поняття тотожні і означають господарську діяльність в ринковій економіці. Мета у них одна – максимізація прибутку, не втратити нішу в ринково-підприємницькому середовищі, а тому кожний товаровиробник об’єктивно поставлений в такі умови, за яких він є водночас і бізнесменом, і підприємцем. Якщо він не буде проявляти новаторство і творчість, то раніше чи пізніше в умовах конкуренції – збанкрутує. Жорстка конкуренція за покупця, образно кажучи, приводить до того, що коли навіть щоб стояти на місці, треба бігти, оскільки навколо усі біжать. Застій – це економічне банкрутство для товаровиробника.

Література:

1. Мельник Л.Ю. Основи підприємства та ринкової економіки. / Л.Ю. Мельник. – Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1995. – 175 с.

2. Організація агробізнесу та підприємництва: [ Навч. посібник]. / Г.О. Андрусенко, В.П. Мартьянов, В.Д. Савченко, М.А. Садиков / [за ред. В.П. Мартьянова]. – Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаева. – Харків, 1998. – 181 с.

3. Основи економічної теорії: Підручник [за ред. С.В. Мочерного]. – Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. – 688 с.

4. Підприємництво в аграрній сфері економіки / [М.Й. Малік, Ю.О. Лупенко, Л.В. Романова та ін.]; за ред. П.Т. Саблука, М.Й. Маліка. – К.: ІАЕ, 1998. – 514 с.

5. Політична економія. [За ред. С.В. Мочерного]. – Львів: світ, 1990. – 680 с.

6. Рудченко О.Ю. Формування власного капіталу як складова розвитку малого підприємництва / О.Ю. Рудченко, С.О. Клименко // Фінанси України. – 2008. – № 6. – С. 54-62.

7. Самійленко А.П. Підприємництво в економічній системі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.01.01. «Економічні теорія». – КНЕУ ім. В. Гетьмана. – К., 2006. – 17 с.

8. Яворська Т.І. Теоретичні аспекти визначення сутності малого бізнесу / Т.І. Яворська // Економіка АПК. – 2010. – № 3. – С. 77-80.