Студентка ФММ, гр. УД-61м Василишина Галина Володимирівна

Cтарший викладач, к.е.н. Гук Ольга Володимирівна

НТУУ «КПІ»

Оцінка ризикостійкості інноваційного проекту

Ключові слова: інноваційний потенціал, інноваційний проект, управління ризиком.

Вступна частина. Сучасний етап соціально-економічного розвитку України зумовлює необхідність активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, яка дозволяє забезпечити їх конкурентоспроможність та ефективне функціонування, а також є основою прискореного зростання національної економіки. Однак, здійснення інноваційної діяльності підприємств, зокрема машинобудівних, об'єктивно пов'язано зі значним ризиком, який є стримуючим чинником для реалізації підприємствами свого інноваційного потенціалу, але й відмова від інновацій пов'язана з ризиком невикористаних можливостей. Тому треба не уникати ризику в інноваційній діяльності, відмовляючись від інновацій, а вивчати його, аналізувати й оцінювати та вживати заходи щодо обмеження. Це спонукає машинобудівні підприємства до впровадження у свою діяльність положень сучасної ризикології, які потребують активної позиції, спрямованої на комплексне обмеження ризику в інноваційній діяльності.

Методологічною основою роботи є сукупність способів наукового пізнання, методів, прийомів і принципів, що використовувалися в процесі дослідження, а саме: структурний аналіз, логічний аналіз, метод аналогій, експертно-аналітичний метод, метод угрупувань.

Виклад основного матеріалу. Дослідженням теоретичних основ ризикології займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені, а саме: Бузько І.Р.[1,2], Воронков Д.[1], Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І., Івченко І.Ю., Купер Р.Г., Логвинова О.П.[7], Райзберг Б.А. та ін. Саме завдяки працям даних дослідників стає можливим проведення оцінки ризикостікості проектів взалежності від дослідницької, технологічної та стратегічної складових інноваційного потенціалу підприємств.

Багатогранність поняття ризику в інноваційній діяльності ВАТ ВАТ«Лугансьтепловоз» обумовлена різноманітністю факторів, що характеризують як особливості відповідного виду діяльності, так і специфічні риси невизначеності, в умовах якої ця діяльність здійснюється.

У роботі запропоновано класифікацію чинників ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства ВАТ«Луганськтепловоз» у відповідності до стадій інноваційного процесу в цій галузі. Цей підхід враховує комплексність дослідницької, технологічної та стратегічної складових інноваційного потенціалу.

Виокремлення дослідницької складової ризику в інноваційній діяльності даного підприємства пов’язане із здійсненням перших стадій інноваційного процесу, до яких належать теоретичні та пошукові фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, дослідно-експериментальні роботи та роботи з освоєння виробництва.

Технологічна складова ризику в інноваційній діяльності включає чинники FT1-FT7 та відповідні види ризику – RT1-RT7. Виділення технологічного аспекту ризику в інноваційній діяльності пов’язано з такою властивістю інноваційної продукції, як наявність фізичних відмінностей від вже існуючих аналогів.

Стратегічна складова ризику в інноваційній діяльності пов’язана з протистоянням отриманої інноваційної продукції та вже існуючими на ринку продуктами-замінниками. Ця група ризиків виникає на стадії реалізації інноваційної продукції. На цьому етапі для отримання конкурентної переваги необхідно підтримувати закладену в інноваційний продукт природну відмінність штучними методами диференціації (імідж, торгівельна марка, реклама, методи просування).

Роль і місце показника ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства в системі показників оцінки інноваційних альтернатив полягає у визначенні доцільності інноваційного проекту з урахуванням властивого йому ризику, та можливостей реалізації інноваційного потенціалу підприємства, який протистоїть ризику.

Уточнення структурування інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства шляхом виокремлення його дослідницької, технологічної та стратегічної складових дає можливість представити оцінку інноваційного потенціалу підприємства (IP) як суму оцінок зазначених складових:

IP_∑ = RIP_∑ + TIP_∑ + SIP_∑ , (1)

де RIP_∑ – оцінка дослідницької складової інноваційного потенціалу підприємства;

TIP_∑ – оцінка технологічної складової інноваційного потенціалу підприємства;

SIP_∑ – оцінка стратегічної складової інноваційного потенціалу підприємства.

Крім того, може бути визначений для цього й інший спосіб - формування інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства за ресурсною ознакою:

IP_∑ = IP_∑L + IP_∑T + IP_∑F + IP_∑M + IP_∑I , (2)

де IP_∑L – оцінка інноваційного потенціалу за трудовими та інтелектуальними ресурсами;

IP_∑T – оцінка інноваційного потенціалу за матеріально-технічними ресурсами;

IP_∑F – оцінка інноваційного потенціалу за фінансовими ресурсами;

IP_∑M – оцінка інноваційного потенціалу за управлінськими ресурсами;

IP_∑I – оцінка інноваційного потенціалу за інформаційними ресурсами.

Умовою можливості реалізації певної сукупності інноваційних проектів буде наявність балансу (рівності) між сумою оцінок інноваційного потенціалу за джерелами формування за ресурсною ознакою та сумою оцінок за напрямками реалізації інноваційного потенціалу підприємства відповідно до структури інноваційного процесу:

IP_∑L + IP_∑T + IP_∑F + IP_∑M + IP_∑I = RIP_∑ + TIP_∑ + SIP_∑ . (3)

Уточнення поняття ризику в інноваційній діяльності, що розглядається як небезпека несприятливих подій в процесі формування та використання дослідницької, технологічної і стратегічної складових інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства, дозволяє розробити відповідний спосіб його оцінки, який відповідатиме за структурою способу оцінки інноваційного потенціалу. Тому оцінку ризику в інноваційній діяльності підприємства пропонується розглядати як суму оцінок його складових за дослідницькою, технологічною та стратегічною складовими:

_{IR = RR + RT + RS}, (4)

де RR – оцінка дослідницького аспекту ризику в інноваційній діяльності, який описується відповідними чинниками;

RT – оцінка технологічного аспекту ризику в інноваційній діяльності, який описується відповідними чинниками;

RS – оцінка стратегічного аспекту ризику в інноваційній діяльності, який описується відповідними чинниками.

Загальну оцінку ризику сукупності інноваційних проектів (IR_∑) можна представити як результат дії сукупності чинників, що виявляється у виді комплексу дослідницьких, технологічних і стратегічних складових ризику інноваційних проектів:

, (5)

де n –кількість інноваційних проектів.

Отже, ризик в інноваційній діяльності являє собою складну систему з численними взаємозв'язками, тобто ризик i-го проекту (IRi) може бути описаний у такий спосіб:

. (6)

Оцінка ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства пов'язана з оцінкою його інноваційного потенціалу та ризику в інноваційній діяльності:

IPRS = (RIP + TIP + SIP) / (RR + RT + RS). (7)

Для аналізу розглянуто чотири проекти, які мають місце на ВАТ«ХК»Луганськтепловоз», а саме:

1)проект А: розробка та виробництво вулканізатора індукційного шахтного ВІШ – 1Л, який завдяки своїй конструкції є значно меншим за розміром, ніж існуючі аналоги;

2)проект Б: розробка та виробництво вентиляторів місцевого провітрювання ВМПЛ – 1, призначених для роботи в шахті;

3)проект В: розробка та виробництво електровозного двигуна ДРТ – 1Л для шахтних електровозів;

4) проект Г: розробка та виробництво запчастин для здійснення ремонту тепловозів, які мають нові технічні характеристики, ніж старі деталі.

Для проведено експертну оцінку інноваційного потенціалу підприємства. Формування та адекватність розрахунку показника ризикостійкості інноваційного потенціалу можливе лише за умови забезпечення порівняності оцінок інноваційного потенціалу та ризику в інноваційній діяльності.

Таким чином, результатом стандартизації рівня інноваційного потенціалу підприємства є приведення величини його абсолютної сумарної оцінки за 10-ти бальною шкалою, до шкали, дані якої змінюються в межах від нуля до одиниці (0, 1).

Наступним кроком апробації запропонованої послідовності є оцінка ризику, пов’язаного з реалізацією інноваційних альтернатив, що розглядаються. Узагальнені результати оцінки ризику в інноваційній діяльності за інноваційними проектами наведено у табл. 1.

Таблиця 1 - Результати оцінки ризику в інноваційній діяльності підприємства за інноваційними проектами

Інноваційні проекти	Дослідницька складова	Технологічна складова	Стратегічна складова	Rсум
Проект А	0,2814	0,2348	0,2205	0,7367
Проект Б	0,2748	0,2581	0,2619	0,7948
Проект В	0,2724	0,1810	0,1729	0,6262
Проект Г	0,1467	0,1352	0,1519	0,4338

Результати оцінки ризику в інноваційній діяльності дозволяють визначити його оцінки як за окремими складовими інноваційного потенціалу, так і узагальнену оцінку по кожному проекту. З узагальнюючих оцінок можна бачити, що найбільш ризикованим є проект Б, найменш ризикованим – проект Г.

Наступним етапом аналізу було визначення загальної оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу. Встановлено, що вона для проекту А становить 0, 6108, для проекту Б – 0,5662, для проекту С – 0,7186, для проекту Г – 1,0373. Тому саме цей проект Г може бути прийнятий до реалізації.

Для кращого розуміння сутності процедури відбору визначено зони ризику ризику в інноваційній діяльності: IPRS Þ ¥ – зона абсолютної інноваційної визначеності; IPRS > 1 – зона допустимого ризику в інноваційній діяльності; IPRS = 1 – зона критичного ризику в інноваційній діяльності; IPRS < 1 – зона катастрофічного ризику в інноваційній діяльності.

Результати оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства за інноваційними проектами показали, що за цим критерієм лише один інноваційний проект (проект Г), здійснення якого пов’язане з допустимим ризиком, є доцільним. Додатково для обмеження ризику при реалізації цього проекту можуть бути застосовані розосередження ризику та диверсифікація. Решта проектів характеризується катастрофічним ризиком, тому їх реалізація на підприємстві недоцільна.

Висновки. Наявність ризику в інноваційній діяльності як небезпеки несприятливих подій потребує здійснення управлінського впливу на процеси формування та використання дослідницьких, технологічних і стратегічних складових інноваційного потенціалу при підтримці цілісного комплексу заходів щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Управління ризиком в інноваційній діяльності підприємств є складним науковим і методичним питанням, яке потребує вирішення завдання із узагальнення існуючих способів оцінки й обмеження ризику, виявлення їх переваг та недоліків, а також їх придатності щодо застосування в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Основними передумовами управління ризиком в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства є проведення його адекватної оцінки, вибір відповідних способів обмеження ризику з урахуванням інноваційного потенціалу підприємства та їх використання.

Література

1. Бузько И., Воронков Д., Голубенко А. Особенности риск-менеджмента инновационных проектов // Бизнес-информ. – 2009. – № 5-6. – С. 105-107.

2. Лепейко Т.И., Колесников А.А. Управление формированием стратегического потенциала предприятия // Економіка розвитку. Науковий журнал Харківського національного економічного університету. – № 4(32). – 2004. – С. 98-101.

3. Логвинова О.П., Литвинов Р.В. Методы и инструменты ограничения экономического риска в инновационной деятельности предприятий // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східно-українського державного університету. Вип. 2. – Луганськ: СУДУ, 2000. – С. 45-50.

4. Олексів І.Б., Подольчак Н.Ю. Методи багатовимірного аналізу в оцінюванні фінансових ризиків підприємства. // Фінанси України. – 2005. – № 1.– С. 96-105.

5. Савинская, Н. А. Риски и устойчивость предприятия[Текст]/ Н.А.Савинская, М.Н. Багиева. - М. – 2009. – с.99. – ISBN 6-641-27634-5.

6. Рубан В. Инновационная модель стратегического развития Украины: методология и опыт / В. Рубан, О. Чубукова, В. Некрасов // Экономика Украины. — 2007.—№ 6. —С. 14-19.

7. Чечетов М. Инновационная составляющая рыночной трансформации / М. Чечетов // Экономика Украины. — 2008. — №11. — С. 4—