Экономические науки / 8. Математические методы в
экономике
Котляр Аліса Борисівна
Наук. кер. Винятинська Людмила Василівна
Буковинська державна фінансова академія
Економічний аналіз у системі управління
підприємством
За ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи
управління, економічний аналіз набуває досить важливого значення: він має не
лише виявляти хиби, а й розкривати можливості подальшого зростання економіки.
Перспективи розвитку економічного аналізу як дієвої підсистеми управління
діяльністю підприємства обумовлені як підвищенням необхідності проведення
аналітичної роботи на підприємстві, так і поступовим переходом до автоматизації
системи аналізу з використанням зарубіжного досвіду у цьому питанні.
Отож у даний
час назріла потреба дослідження, обґрунтування та вдосконалення організації
аналізу, адаптації його до сучасних умов функціонування підприємств з
урахуванням чинників ризику, що можуть вплинути у кінцевому результаті на
успішність обраної стратегії діяльності підприємства.
Метою
дослідження є
визначення ролі економічного аналізу в сучасних умовах господарювання, що
склалися в Україні. Поставлена мета зумовила необхідність реалізації наступних
завдань: окреслити фактори впливу на систему економічного аналізу, дослідити
сучасний стан економічного аналізу як функції управління, а також виявити
способи протидії кризовим явищам на підприємстві за допомогою автоматизації
економічного аналізу.
Сьогодні проблемами ролі економічного аналізу займається велика кількість
економістів та науковців: В. М. Івахненко, В. О. Мец, А. Ф. Павленко, Є. В.
Мних, В. І. Захарченко, А. Д. Шеремет,
Т. М. Ковальчук, А. І. Муравйов,
М. І. Баканов, Ф. Ф. Бутинець, Г. В. Савицька та інші. Всі вони
приділяють значну увагу теоретичному підходу до вирішення проблем, з якими може
зіткнутися підприємство, здійснюють розробку методології економічного аналізу
та її практичне втілення. Так, наприклад, Є. Мних і І. Ференц розглядають в якості предмета економічного аналізу
реальну господарську діяльність, яка характеризується сукупністю економічних
відносин у зв’язку з виробничо-фінансовими ресурсами, навколишнім природнім
середовищем та соціально-політичною атмосферою і знаходить своє вираження через
систему економічної інформації [4]. М. Яцків стверджує, що економічний аналіз
сприяє знаходженню резервів підвищення ефективності виробництва. А М. Болюх і
М. Горбатюк вважають, що застосування системи економічного аналізу на
підприємстві спрямовано на досягнення максимальних результатів діяльності за
мінімальних витрат.
Як відомо,
управління в умовах ринкової економіки базується головним чином на реалізації
економічних методів, дієвість яких залежить не лише від об'єктивності оцінки
діяльності підприємства, а й від реального визначення можливостей мобілізації
резервів підвищення ефективності виробництва [5, 10]. Тільки у такому випадку, на нашу думку, може бути розроблена дієва система управління.
Економічний
аналіз необхідний на всіх рівнях підприємницької діяльності: від формування
підприємства до реалізації кожного етапу його функціонування [1, 45]. А множина альтернатив для прийняття стратегічних
рішень, що формується у процесі аналізу, покликана
забезпечити конкурентні переваги досліджуваного об’єкта і його прибутковість в
довгостроковій перспективі. Як бачимо, економічний аналіз торкається усіх напрямів
в роботі підприємства.
З огляду на
потребу постійного вдосконалення управління на основі впровадження наукових
новацій першочерговим стає досягнення відповідного рівня організації
економічного аналізу як важливої функції управління. Однак наразі в більшості
випадків керівництво віддає перевагу вже існуючій та перевіреній техніці і при
цьому вважає недоцільним застосовувати нову, більш прогресивну, щоб не
допустити негативних фінансових результатів своєї діяльності.
У свою чергу,
організація й здійснення аналізу на підприємстві залежить також від масштабів
та спеціалізації підприємства, його організаційної структури, величини,
цілеспрямованості системи інформаційного забезпечення.
Отже, на наш
погляд, організація аналізу має бути такою, яка б забезпечувала ефективність
усіх стадій аналітичної роботи, враховувала всі можливі зміни, що можуть
відбутися, й сприяла б у виборі найефективнішого рішення, яке б відповідало
цілям і стратегії розвитку підприємства.
Реалізація
аналітичної роботи передбачає систематичне дослідження усіх факторів, які
безпосередньо впливають на діяльність підприємства, і визначення ступеня їх
впливу та можливі наслідки. Тут маються на увазі чинники як зовнішнього, так і
внутрішнього характеру.
Для того, щоб
система економічного аналізу працювала в режимі попередження небажаних
господарських ситуацій, а не в режимі виправлення наслідків, необхідно
оптимізувати періодичне проведення аналітичних оцінок за такими напрямами:
-
пошук шляхів підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу;
-
збалансування виробництва відповідно до ринкової кон’юнктури;
-
вивчення слабких і сильних сторін господарської одиниці [2, 160].
Але перш за
все необхідно боротись із старою методологією економічного аналізу, яка
склалася ще за радянських часів. Проблема розроблення адекватного
методологічного інструментарію аналізу виникла як наслідок процесів
реформування національної системи бухгалтерського обліку і переходу до єдиних
міжнародних стандартів складання фінансової звітності. Як бачимо, із
реформування облікової системи випливає відокремлення бухгалтерського обліку і
управлінського, а отже, уваги потребуватиме і відокремлення управлінського
аналізу як підсистеми економічного.
Таким чином,
перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності
виробництва, конкурентоздатності продукції на основі впровадження передового
вітчизняного і закордонного досвіду, підвищення підприємництва, ініціативи і
т.д. Важлива роль у вирішенні цих задач належить економічному аналізу, тому що
з його допомогою розробляється стратегія і тактика розвитку підприємства,
обґрунтовується вибір оптимальних варіантів управлінських рішень, здійснюється
контроль за їх виконанням, оцінюються результати діяльності підприємства в
розрізі структурних підрозділів, видів діяльності та центрів відповідальності,
виявляються причини негараздів і наявні резерви
Як
завершальний етап економічної роботи на підприємстві, економічний аналіз комплексно
охоплює всі інші елементи цієї роботи і є надійним інструментом для
економічного обґрунтування управлінських рішень. Зважаючи на це, сфера
економічного аналізу потребує подальшого розгляду і вдосконалення.
Література:
1.
Агапова А. Економічний аналіз в управлінні діяльністю суб’єктів
господарювання // Економічний аналіз. - №5. – 2010. – С. 44-47.
2.
Бажовська Г., Попович П. Роль економічного аналізу у підвищенні
ефективності діяльності підприємства в ринкових умовах // Економічний аналіз. -
№4. – 2009. – С. 158-161.
3.
Мискін Ю. Основи поділу економічного аналізу на фінансовий та управлінський
// Наука молода. - №11. – 2009. – С. 186-190.
4.
Мних Є. В. Економічний аналіз у системі антикризового управління
підприємством // Бухгалтерський облік і аудит. - № 6. – 2007.- С. 33- 37
5.
Шкарабан С., Лазаришина І. Теоретичні засади економічного аналізу в умовах
становлення ринкових відносин в Україні //
Економічний
аналіз. - №3. – 2008. – С. 9-13.
6.
Шурпенкова Р. К. Організація економічного аналізу на підприємстві // Вісник
НБУ. - №6. – 2009. – С. 38-45.