Педагогические науки/ 2. Проблемы подготовки специалиста

 

Ніколаєнко О.В.,

Ушата Т.О.,

Чернігівській державний інститут економіки і управління

 

СПЕЦИФІКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Англійською МОВОЮ

У наш час активно розвиваються ділові відносини із зарубіжними партнерами, що викликало величезну популярність і попит на  англійську мову серед фахівців ділової сфери. Проте, існує ряд чинників, які можуть перешкоджати успішному спілкуванню англійською мовою. До них, серед інших, можна віднести специфіку лексичного складу мови, а також традиції спілкування. Традиційно вважалося, що терміни, на відміну від слів іншомовного походження, не повинні нести ніякої національно-культурної специфіки в своєму значенні. В цьому дослідженні ми торкаємося питання про наявність культурного компоненту в стереотипах мовної поведінки, в мовному етикеті, в культурних об'єктах позамовної реальності при конкретизації способів прояву національної культури в діловому дискурсі.

Джерелом теоретичних передумов дослідження послужили теоретичні роботи як вітчизняних і зарубіжних учених в різних областях лінгвістики і лінгвокультурології: Л. З. Бархударов, А.А. Велик, Е.М. Верещагин, В.В. Воробьев, Ю.Н. Караулов, П.Л. Коробка, Л.К. Латышев, Н.Ф. Михеева, В.И. Провоторов., Ю.А. Сорокин, С.Г. Тер-Минасова, Р. Авілла, Д.М. Беннет та ін.. Проте, останнім часом все частіше і частіше в багатьох працях звучить думка про наявність в системі термінів особливостей, обумовлених саме їх приналежністю до певної культури (І. Е. Волкова, В. В. Касьянов, Е. З. Максименко, О. В. Петрова, О. Р. Яншина). Економіка і економічна наука розглядаються як частина національної культури, яка нерозривно пов'язана з іншими її аспектами і визначається культурною специфікою. Така специфіка обумовлена лінгвістичними і екстралінгвістичними чинниками, що вплинули на розвиток і формування системи термінів, оскільки будь-яка підсистема мови відображає зміни реальної дійсності. В. І. Карабан в своєму дослідженні робить висновок про те, що кожна термінологія відображає як схожість понять, так і свої внутрішні реалії, включаючи особливості економічного розвитку і сам національний менталітет [5, c. 71]. Тому, крім схожості в термінологіях є певні семантичні і структурні відмінності. Лексичний фон тісно пов'язаний з культурою, тому навіть до далеких, здавалося б, від національної специфіки словам треба відноситися з належною увагою. Лексичне поняття може залишатися незмінним протягом довгого часу. Лексичний фон набагато рухливий, він відображає і фіксує зміни, що відбуваються в культурі.

 При всій своїй універсальності терміни "існують" і використовуються в конкретній культурі і відповідно набувають додаткових значень, асоціацій, відомі носіям мови і не завжди знаходять вербальний вираз в іншій мові. В результаті зовні схожі терміни можуть мати відмінні лексичні фони, що може служити джерелом нерозуміння в спілкуванні представників різних культур, що володіють іноземною мовою і не вдаються до допомоги посередника. До реалій, можна віднести "події суспільного і культурного життя країни, суспільні організації і установи, звичаї і традиції, предмети побуту, географічні пункти, витвори мистецтва, літератури, імена історичних осіб, суспільних діячів, вчених, письменників, композиторів, артистів, популярних спортсменів, героїв художніх творів, явища природи" [4, с. 117]. Поняття, що відносяться до числа реалій, можуть бути виражені словами, словосполученнями, реченнями, скороченнями. До числа характерних ознак реалії слід віднести наявність національного колориту. Реалії несуть велике інформативне навантаження; знайомство з ними дозволяє дізнатися багато про спосіб життя, історію і сучасну дійсність країни.

До економічних реалій можна віднести слова і словосполучення, що виражають специфічні елементи, явища, назви, поняття англомовної економічної практики. Це можуть бути такі групи слів як назви установ і організацій, органів влади, конкретних подій, цінних паперів та інших аспектів біржової діяльності; поняття, що відносяться до трудових і соціальних питань, а також скорочення. Знання і розуміння реалій в економічних текстах має велике значення. Розглядаючи цю проблему, можна зробити висновок про те, що реалії в економічних текстах пов’язані з екстралінгвістичними явищами, а не є вузьким контекстом. Незнання реалій не дає можливості зрозуміти економічний текст достатньо повно і глибоко, і кількість помилок в розумінні текстів, де є реалії, збільшується удвічі. Багато термінів є інтернаціональними, тобто присутні в декількох мовах. Багато в чому це стосується і економічної термінології. Проте, слід пам'ятати, що існують так звані псевдоінтернаціональні слова, що отримали в перекладацькій практиці назву "помилкових друзів перекладача". Вперше цей термін був введений у французькому мовознавстві для позначення слів, "асоційованих і ідентифікованих в двох мовах (завдяки схожості в плані висловлювання), які в плані змісту або за вживанням не повністю відповідають або, навіть, повністю не відповідають один одному" [4, с.85]. Як відзначає В. М. Крупнов, можна виділити наступні типи можливих розбіжностей значень:

-                     частковий збіг значення слів в двох мовах, тобто наявність тільки 1–2 загальних значень;

-                     повна невідповідність  значень слів в мовах, що порівнюються [5, с.93].  .

Інтернаціональні слова потрапляють у мову або завдяки запозиченню з іншої мови, або унаслідок того, що дві мови одночасно запозичили слово з третьої мови. В першому випадку вони частіше всього заповнюють існуючі лакуни за відсутності необхідного слова в мові, що запозичила, і можуть запозичити тільки в одному або декількох значеннях, тоді як в своїй рідній мові вони продовжують функціонувати у всьому своєму семантичному різноманітті. В другому випадку слова еволюціонують в двох мовах і під впливом культурно-історичних умов, а також самих мов цей розвиток може відбуватися по-різному, викликаючи відмінності в об'ємі значення слів. Відповідно, слова, що походять від одного кореня і мають однакову звукову форму, можуть співпадати по значенню лише частково, або не співпадати взагалі.

Забуваючи про те, що у схожого за формою англійського слова може бути не одне, а декілька значень, комуніканти часто ігнорують другорядні значення таких слів. Взаємозв'язок мови і культури може виявлятися і в структурі всього словника. Лексика, що відноситься до центральних елементів культури, є більш вичерпною, ніж лексика, що відноситься до периферійних рис культури. Наявність синонімів може викликати невідповідність номенклатури лексики в різних мовах. В цьому випадку ми можемо говорити про явище недиференційованості, коли одному слову однієї мови, що передає ширше поняття, в іншій мові можуть відповідати два або декілька слів, кожне з яких має більш вузьке, диференційоване поняття.

Для англомовної економічної термінології характерна розвинута синонімія. Під термінами-синонімами розуміються "терміни, що співпадають семантичній повністю (абсолютні синоніми, що передають одне і те ж поняття і не мають ніяких відмінностей в семантиці) або що розрізняються додатковими семантичними характеристиками, які можуть виявлятися в різній сполучуваності» [1, с. 64]. В рамках свого дослідження М.Ю. Вознюк робить висновок про те, що синонімія в терміносистемах є неминучою через вік терміносистеми і розвиток предметної області, коли відбувається уточнення змісту понять і різні явища об'єктивної дійсності можуть отримувати додаткові характеристики.

Одним з важливих аспектів ділового спілкування є ділове листування. Проте слід зазначити, що недотримання норм мовного етикету і порушення стереотипів мовної поведінки може викликати негативне враження, нерозуміння з боку представників іншомовної культури. Необхідно пам'ятати про те, що мовний етикет передає досвід, звичаї, спосіб життя і менталітет народу. Загальнолюдські цінності, які можна зустріти у самих різних народів, можуть мати різне положення в загальній ієрархії цінностей і по-різному оформлюватися в мовному етикеті. Однією з основних функцій мовного етикету є функція ввічливості, яка припускає вияв доброзичливого і шанобливого ставлення співбесідників один до одного. Дотримання принципу ввічливості в повсякденному спілкуванні є важливою характеристикою мовної поведінки англійців. Так, англійська ввічливість диктує стриманість в думках як знак пошани до співбесідника, який має право дотримуватися іншої думки. Не менше важливими елементами англійської ввічливості є пом'якшення небажаного негативного ефекту і пом'якшення категоричності вислову. Всі ці риси знаходять своє віддзеркалення в правилах оформлення ділового листування. Тут однаково відображається схильність англійців уникати категоричних тверджень або заперечень; вимога пом'якшення негативного ефекту і категоричності висловлювання в діловому листуванні також є обов'язковою.

Існує спеціальна структура побудови ділового листа, що дозволяє пом'якшити його негативний ефект, особливо, коли йдеться про відмови, вимоги і претензії. Ця структура отримала назву positive sandwich structure. Лист звичайно починається з інформації позитивного характеру, потім пояснюється причина тієї неприємної новини, повідомлення якої є метою листа, і яка gповідомляється далі. Після цього пропонується яка-небудь позитивна альтернатива, і в кінці листа висловлюється надія на благополучне вирішення проблеми і подальшу взаємовигідну співпрацю. Використання такої структури дозволяє забезпечити сприйняття інформації в позитивному ключі з найперших рядків, а також його позитивний кінець. Пом'якшення категоричності висловлювання досягається за рахунок використання різних засобів і способів оформлення висловлювання. Це можуть бути різного роду модальні фрази, форми умовного нахилу, оформлення прохань і вимог у вигляді питальної речення, використання евфемізмів, особливо коли вони заміщають слова, що мають негативний відтінок в контексті висловлювання. Відмови можуть оформлятися у вигляді складнопідрядного речення, де менш емфатична додаткова пропозиція містить негативну інформацію, а в головному реченні, що має більшу смислову і синтаксичну вагу, повідомляється позитивна альтернатива. В такій пропозиції акцент зміщується з негативної інформації на позитивну, що забезпечує необхідний ефект. У низці випадків відмова мається на увазі, але не формулюється конкретно. Такий прийом отримав назву implies refusal.

Наведені нами приклади далеко не вичерпують усю тонкість ділового спілкування англійською мовою. Проте нашою метою було звернути увагу на необхідність уважного ставлення до національно-культурної специфіки цього спілкування, важливість прояву інтересу і пошани до культури ділових партнерів, бажання зрозуміти їх менталітет, систему цінностей і погляд на світ.

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода)./ Л.С. Бархударов. – М. : Междунар. отношения, 1975. – 240 с.

2.     Вознюк Михайло Юхимович. Офіційна ділова кореспонденція та її переклад [ Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля]. / М.Ю. Вознюк, О.С. Клименко, М. Є. Шабінський. — Луганськ: Видавництво СНУ ім. В.Даля, 2006. — 120с.

3.     Граматичні проблеми перекладу: Конспект лекцій та дидактичний матеріал для студ. лінгв. спец. / Черкаський інженерно-технологічний ін-т / Г.Г. Вахнік (уклад.). — Черкаси : ЧІТІ, 2001. — 84с.

4.     Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної комунікації / І.С Шевченко (ред.) . — Х., 2002. — 375с.

5.     Карабан В'ячеслав Іванович. Переклад англійської наукової і технічної літератури. — Вінниця : Нова книга, 2001.Ч. 2 : Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. — Вінниця : Нова книга, 2001 — 303с.