Гуцул І.П.

Чернівецьке вище комерційне училище КНТЕУ

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ СИТУАТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Інтеграція європейських країн, міграції, розширення контактів з діловими партнерами за кордоном, поширення сучасних інформаційних технологій вимагають від сучасної людини мобільності і навичок спілкування різними мовами, знайомства з культурами інших народів, усвідомлення особливостей рідної культури і мови, прагнення знайти себе в такому різноманітному світі, самоствердитися і реалізувати себе. Виховання в учнів активного ставлення до життєдіяльності інших людей, суспільного життя, збагачення його пізнавальної і трудової діяльності, розвиток інтересу до присвоєння різнобічних знань набуває особливого значення для суспільства.

Однією з форм громадської спрямованості є інтерес. У ньому відбивається об’єктивна дійсність, з якої людина вибирає те, що є для неї цінним і значущим. Через інтерес встановлюються зв’язки людини з об’єктивним світом. Усе, що становить предмет інтересу, почерпнуто людиною з об’єктивної дійсності, але далеко не все стає цікавим їй, а лише те, що має для неї необхідність і значущість.

З метою розвитку інтересу до вивчення іноземної мови потрібно урізноманітнювати форми і методи роботи, застосовувати інноваційні інтерактивні технології, добираючи найефективніші до певного типу уроку. Я. Голант ще в 60-х рр. XX ст. охарактеризував три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Він виділяв активну й пасивну моделі залежно від участі учнів у навчальній діяльності. Зрозуміло, що термін «пасивна» є умовним, оскільки будь – який спосіб навчання обов'язково передбачає певний рівень пізнавальної активності суб'єкта – учня, інакше досягнення результату, навіть мінімального, неможливе.

У такій класифікації Я. Голант швидше використовує «пасивність» як визначення низького рівня активності учня, переважно репродуктивної діяльності за майже повної відсутності самостійності й творчості.

До цієї класифікації можна додати інтерактивне навчання як певний різновид активного, який має свої закономірності та особливості.

У пасивній моделі навчання учень виступає в ролі «об'єкта» навчання. Він повинен засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника. До відповідних методів навчання належать ті, за якими учні лише слухають і дивляться (лекція – монолог, читання, пояснення, демонстрування й відтворювальне опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань.

Активна модель навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.

Слово «інтерактивний» означає здатний до діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації навчальної діяльності, яка має конкретну, передбачену мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Технології ситуативного моделювання передбачають побудову процесу навчання за допомогою включення учня в групу, щоб він міг організувати свою мовленнєву діяльність у її продуктивних рецептивних видах адекватно до ситуації спілкування, оскільки, не володіючи моделями, нормами, стандартами комунікативного поводження людина губиться в найпростіших ситуаціях. Моделі комунікативного поводження в певному мовленнєвому середовищі включають вербальні й невербальні компоненти. Тому інтерактивні технології ситуативного моделювання є дуже актуальними під час вивчення тем, пов’язаних з типовими стандартними ситуаціями соціально-побутової сфери спілкування в країнах, мови яких вивчаються, а також під час вивчення тем, що вимагають визначеного поводження. Під час вивчення теми ,,Україна. Політична система” частину уроку може бути присвячена грі ,,Моя передвиборча програма”. Учні розпреділили ролі кандидатів в президенти, їх помічників, журналістів, виборців, які й визначали переможців. Намагайтеся ніколи не застосовувати слово «розподілятись», «розподіляти» дітей на пари, на трійки, на групи тощо. Пам'ятайте, учні об'єднуються. З об'єднаних учнів виростають дорослі, здатні об'єднуватися і працювати разом, виростає об'єднана країна, держава або нація. Усе, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це «правильна чи неправильна відповідь», треба лише допомогти опрацювати інформацію і прийняти власні рішення. Спостерігайте, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням. Рішення учнів повинні сприйматися серйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення. Ігрова модель навчання покликана реалізовувати, крім головної дидактичної мети, такий комплекс цілей:

- забезпечення контролю емоцій;

- надання дитині можливості самовираження;

- розвиток уяви;

- надання можливості одержання навичок співпраці в соціальному аспекті;

- надання можливості висловити власну думку.

Ефективність і сила впливу на емоції, свідомість та інтерес учня значною мірою залежать від уміння та стилю роботи конкретного вчителя. Упровадження інтерактивних технологій висуває певні вимоги також до структури уроків. Це й мотивація, і повідомлення теми уроку та очікуваних результатів, і надання необхідної інформації, і інтерактивна вправа, що є центральною частиною уроку, а найголовніше – підбиття підсумків та оцінювання результатів уроку. Щоб усе це викликало інтерес і було стимулом, необхідний високий рівень проведення уроків, адже тільки-но припиняється дія елементу новизни, все більша роль починає належати якості виконання технологій. Високий відсоток засвоєння значних за обсягом пластів інформації та рівноправне спілкування з учителем мають допомогти розв’язанню проблеми мотивації під час навчання іноземної мови.

Інтерактивне навчання, подібно до інших методик і технологій, має свої стилі та слабкі сторони. На вивчення невеликого обсягу інформації потрібно багато часу, результати роботи менш прогнозовані, існує необхідність подальшого коригування знань, умінь і навичок учнів. Але дуже високий відсоток засвоєння, можливість розвитку соціальної та громадянської компетентності учнів, розширення пізнавальних можливостей, забезпечення можливості демократичного, рівноправного партнерства між учителем та учнями в учнівському колективі, інтерес до роботи впродовж усього уроку роблять інтерактивні технології найбільш ефективними, а подеколи й просто незамінними для розвитку пізнавального інтересу на уроках іноземної мови.

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – с. 160.

2. Іноземні мови в навчальних закладах. 2004. – №1. – с. 77.

3. Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод, посіб. Авт.-уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: А.П.Н., 2002.

4. Освітні технології: Навчально – методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко та ін. За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.:А.С.К., 2001. – с. 256.