Надобко Сергій Володимирович

Національний Університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого»

Причини виникнення держави

У кожному окремому суспільстві поява держави зумовлена комплексом відповідних причин , які у свою чергу залежали від особливостей формування попереднього стану суспільства. Племена, що осідали на певних територіях формували власний апарат управління суспільством. Вони переважно займалися збиральництвом, працювали над удосконаленням знарядь праці, спільно займалися полюванням. Усі знаходились у однаковому, рівному становищі у суспільстві. Під впливом неолітичної революції, відбувся, так званий, перехід від привласнюючого господарства до відтворювального , від збиральництва до землеробства, від полювання до скотарства, тобто відбулося три поділи праці. Племена вже не думали про перехід на інші землі, через зникнення диких тварин на цій території, зміни клімату, вилучення із природи усіх придатних для споживання плодів, вони почали удосконалювати ті землі, на яких проживали, зрошувати їх , обробляти, не полювати на тварин, а розводити їх. Внаслідок удосконалення знарядь праці, опанування різних металів та технологій їх використання розвиваються різні ремесла. Знаряддя праці стають за своєю структурою та будовою більш складними та дають змогу більш ефективно обробляти землю, розводити худобу, що призводить до появи надлишкового продукту, адже змінилися технології, засоби господарювання і той продукт, що раніше був в обмеженій кількості, наразі вже стає у необмеженій кількості. З огляду на це, виділяється певний клас в суспільстві, який і розпоряджається даним надлишком, керує роботою інших членів суспільства, даний клас стає пануючим і перебирає на себе деякі функції державного управління. Норми, що регулювали управління суспільством вже вичерпали себе часом , а тому стає за необхідне оновлення норм та створення такого апарату, який би задовольняв потреби пануючого класу. Гострим постає питання захищеності населення з боку інших племен через постійні збройні напади. Розвивається приватна власність на засоби виробництва, виокремлюються різні групи населення з різними інтересами , все це зумовило появу суперечностей всередині суспільства, розколу його на неоднорідні групи, багатих та бідних. Народ вже починає розуміти розмежування між тим, що він повинен, а що може , т.ч. виокремлюються права та обов’язки. Внаслідок заборони кровозмішування починають розвиватися шлюбні відносини між родами. Поступово відбувається збільшення населення, його розселення та щільності. Усі ці зміни були певними передумовами реформування первісного суспільства у державу, ту структурну організацію на яку покладалися чимало завдань. Перші держави виникають на тих територіях , де найбільш сприятливий клімат, найкращі умови для розвитку землеробства, цей період припадає на IV – III тис. до н.е., держави: Шуммер, Аккад , Ассирія, Вавилон, Стародавній Єгипет, Китай, Індія , а також Стародавній Рим та Греція. Перші прототипи держав утворювались як маленька ланка – це були міста – держави, які мали власну територію, намагалися реформувати державний апарат, розробляли ті правила та норми, які б дали змогу керувати суспільством загалом. Таким чином, причинами виникнення держави є:

– неолітична революція – перехід від привласнюючого господарства до відтворювального , від збиральництва до землеробства, від полювання до скотарства;

– три поділи праці , виділення скотарства, поява ремесла та купців;

– наявність надлишкового продукту , який потрібно належним чином розподіляти , для чого і створюється окрема група осіб, яка перебирає на себе владні повноваження;

– необхідність удосконалення управління суспільством;

– потреба у підтриманні суспільного порядку , який би носив стійкий характер;

– необхідність виділення апарату, який би міг застосовувати примус для підтримання порядку в середині суспільства;

– утворення різних груп населення всередині суспільства, з різними та протирічливими інтересами;

– придушення опору експлуатованих класів, зокрема завойованих рабів;

– захист території від збройних нападів та ведення війн з іншими народами;

– здійснення керівництва значними суспільними роботами, такими як будівництво каналів, торгових сполучень, розширення землеробства ;

– прагнення економічної верхівки до влади над іншими, нав’язування їм своєї волі та вимога коритися;

– розподіл суспільної свідомості на права та обов’язки;

– виникнення приватної власності на засоби виробництва.

Та чи інша причина, їх сукупність стали тією умовою, яка дала поштовх зародженню держави. Проте поява держави у тих чи інших народів світу була не однаковою , характеризувалися певними специфічними економічними, соціальними, політичними ознаками.