Технічні науки / 4. Транспорт.

Лапутин Р.О., Котляр О.Р.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ "ДонНТУ", м. Горлівка, Україна.

НЕОБХІДНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕЖИМУ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ В ДОСЛІДЖЕННІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ НА ПЕРЕХРЕСТЯХ НА ОДНОМУ РІВНІ

На сьогоднішній день стан безпеки руху та наслідки від дорожньо-транспортних пригод (ДТП) в Україні є найгіршими по відношенню до країн західної та центральної Європи. За останні десять років у державі зареєстровано близько 400000 ДТП у яких загинуло майже 65000 осіб та травмовано близько 450000 осіб [1].

За дослідженнями автора [2] з усіх ДТП, які трапляються на вулично-дорожній мережі (ВДМ) України, 70% ДТП припадає на ВДМ міст, з яких 75% відбувається на перехрестях на одному рівні. Так, у 2006 році в Україні зареєстровано 45500 ДТП, у яких загинуло 6867 осіб [1], отже з урахуванням наведених відсотків маємо, що у 2006 році відбулося 31850 ДТП у містах держави, з яких 23888 ДТП припадає на перехрестя на одному рівні, наслідками яких є приблизно 3605 загиблих осіб. У якості висновку за наведеними даними можна відзначити, що кількість ДТП на перехрестях на одному рівні в Україні складає приблизно 53% від загальної кількості ДТП, що розкриває актуальність дослідження процесу взаємодії транспортних засобів на перехрестях на одному рівні з метою попередження виникнення ДТП.

На сьогоднішній день безпека дорожнього руху розглядається як характеристика дорожнього руху, що виражається аварійністю [3]. Методологія дослідження безпеки дорожнього руху на перехрестях на одному рівні заснована на прогнозуванні аварійності й враховує три основні групи методів: 1) статистична, що надає прогноз про аварійність на підставі статистичних даних аварійності за минулий період; 2) конфліктних ситуацій - на підставі спостереження за дорожнім рухом або його імітаційного моделювання підраховується кількість виявлених конфліктних ситуацій з подальшим розрахунком імовірної кількості ДТП; 3) потенційної небезпеки (метод коефіцієнтів аварійності, метод коефіцієнтів безпеки, метод конфліктних точок, метод конфліктних зон, метод зон дилеми) - надає прогноз за сукупністю факторів, що впливають на аварійність.

За даними статистики ДТП аварійність на вулично-дорожній мережі України з кожним роком збільшується, з чого можна зробити висновок, що однією та переважаючою з причин є недосконалість наведених вище методів. Недосконалість полягає в тому, що в основу цих методів покладене визначення безпеки дорожнього руху, як характеристики дорожнього руху, що виражається аварійністю. Нижче наведемо пояснення цього ствердження.

Дорожній рух є складним динамічним процесом взаємодії всіх учасників дорожнього руху між собою та з навколишнім середовищем. Динаміка дорожнього руху обумовлюється насамперед нестаціонарністю характеристик руху як окремих транспортних засобів так і транспортного потоку.

Дорожньо-транспортна пригода по відношенню до дорожнього руху, як динамічного процесу, є його окремим станом у часі та просторі, тому аварійність є сукупністю окремих станів дорожнього руху, які відбуваються доволі рідко, й аналіз яких не завжди дає змогу винайти достовірні причини виникнення ДТП.

Отже, з вище сказаного можна зробити висновок, що безпека дорожнього руху за [3] є статичною характеристикою дорожнього руху, а тому звідси виникає те, що практично кожний метод оцінки та підвищення безпеки руху оперує сталими та середньостатистичними показниками дорожнього руху (головний недолік зазначених вище методів), звідки постає наукова задача з подальшого дослідження безпеки дорожнього руху на перехрестях на одному рівні за поточними кількісними характеристиками безпеки руху транспортних засобів, що повинні отримуватись в режимі реального часу.

Пропонується поняття "поточна безпека руху", що є характеристикою дорожнього руху, яка виражається у поточних за часом попарних взаємодіях транспортних засобів, негативними наслідками яких є аварійність.

Відносно до перехрестя, що є найаварійнішою ділянкою вулично-дорожньої мережі країни, поточна безпека руху - характеристика дорожнього руху, яка виражається у поточних за часом попарних взаємодіях конфліктних транспортних засобів, негативними наслідками яких є аварійність на площі перехрестя.

За таким підходом, поточна безпека руху не виражається в аварійності, а проявляється, отже, її прояви є ДТП, а аварійність є характеристикою проявів поточної безпеки руху. Таким чином, оцінку поточної безпеки руху на перехрестях на одному рівні необхідно виконувати у режимі реального часу. Заходи з її підвищення необхідно розробляти та впроваджувати також у режимі близькому до режиму реального часу. Такий підхід щодо оцінки та підвищення безпеки руху можливо реалізувати тільки за допомогою сучасних технічних засобів організації дорожнього руху та гнучкого алгоритму, який би кількісно враховував характеристики поточної безпеки руху на перехресті на одному рівні в режимі реального часу.

Таким чином, поняття поточної безпеки руху на перехресті на одному рівні надасть можливість розробки методу оцінки та підвищення безпеки руху на перехресті на одному рівні в режимі реального часу.

Література:

1. Редзюк А.М. Концепція державної програми підвищення безпеки дорожнього руху // Автошляховик України, Окремий випуск. – 2007, – №10. – С. 3 – 8.

2. Полозенко П.М. Комплексна оцінка режимів світлофорного регулювання на перехрестях: дис. канд. техн. наук.: 05.22.01 / Український транспортний університет. – К., 1999.

3. Безпека дорожнього руху. Терміни та визначення: ДСТУ 2935-94.– [Чинний від 01-01-1996]. – К.: Держстандарт України 1995. – 16 с.