К.е.н. Ткачук Г.О.
Одеська національна академія харчових технологій, Україна
Контроль
вартості орендованого державного цілісного
майнового
комплексу
Цілісний майновий комплекс
розглядається нами як сукупність об’єктів майна державної власності, що є єдиною
виробничою системою, забезпечує здійснення повного циклу виробництва та з метою
ефективного використання передається орендарю на конкурсних засадах за оціночною
вартістю.
Необхідність здійснення контролю вартості
орендованого майна витікає із основних вимог оренди державного майна, до яких
відноситься збереження державного майна [1]. Послаблений контроль призводить до
несвоєчасного відновлення основних засобів, що погіршує технічні можливості при
експлуатації основних засобів та занижує залишкову вартість об’єктів оренди.
Удосконалення методичних підходів
контролю за використанням державного ЦМК та зміною його вартості - один із
напрямів підвищення ефективності оренди [2].
Основними інструментами контролю
оцінки вартості майна ЦМК є: матеріали інвентаризації, матеріали поточного
контролю орендатора, експертні оцінки, аудиторські звіти, акти оцінки,
критерії ефективності, структура методики розрахунку ефективності оренди ЦМК,
джерела інформації для розрахунку показників (первинні документи, зведені
регістри, звітні форми), засоби контролю за правильністю розрахунку показників
та здійснення оцінки.
Основним контролером виступає держава в особі Регіонального відділення Фонду
державного майна України.
Схема контролю балансової вартості
орендованого ЦМК передбачає:
- надання та перевірку звітності
щодо вартості ЦМК на звітну дату;
- порівняння балансової вартості
ЦМК на звітну дату та на дату передачі в оренду. Розрахунок контрольної різниці;
- аналіз факторів впливу на
контрольну різницю;
- виявлення негативних тенденцій
та помилок;
- прийняття управлінського рішення
орендарем та орендодавцем щодо коригування вартості майна ЦМК.
Для контролю за правильністю
формування вартості ЦМК пропонується застосувати метод „непрямого аналізу
різниць”, при якому розраховується різниця первісної та залишкової
(балансової) вартості ЦМК за звітний період, яка в подальшому аналізується
зіставленням факторів, які призвели до збільшення та зменшення вартості майна.
Загальний механізм цього методу
апробований на прикладі 9-ти ЦМК виноробної галузі. Отримані результати
дозволили нам підтвердити основні фактори, які призвели до збільшення вартості
ЦМК та її зменшення.
Факторами збільшення вартості
(первісної та залишкової) майна ЦМК є:
-
придбання нових
об’єктів державної власності;
-
здійснення
невідємних поліпшень орендованого майна з дозволу орендодавця [3];
-
виявлення
об’єктів ЦМК під час проведення інвентаризації [4];
-
дооцінка
вартості майна ЦМК [5].
Факторами зменшення вартості майна
ЦМК є:
-
списання
об’єктів державної власності у зв’язку із їх продажем [6];
-
уцінка об’єктів
ЦМК (за період оренди не використовувся);
-
знос об’єктів у
зв’язку з їх експлуатацією (для залишкової вартості);
-
списання
об’єктів державної власності у зв’язку із їх ліквідацією з дозволу орендодавця
[6].
Останній фактор зменшення вартості
ЦМК є спірним, оскільки Методика
списання майна ЦМК, яке має 100% моральний або фізичний знос та не використовується
у господарській діяльності підприємства-орендаря на сьогоднішній день
відсутній.
Контрольну різницю вартості (КРВ) пропонується розраховувати за формулою
(1):
КРВ = ЦМКзвіт. –
ЦМКд.о. = ∑(а+б+в) - ∑(д+ж+з), |
(1) |
де КРВ
– контрольна різниця вартості визначається як різниця між вартістю ЦМК на дату
дослідження (ЦМКзвіт.) та на дату
передачі в оренду (ЦМКд.о.);
а,б,в –розрахункове значення факторів, які
збільшують вартість ЦМК;
д,ж,з – розрахункове
значення факторів, які зменшують вартість
ЦМК.
Таким чином можна своєчасно
виявити відхилення від нормативного значення вартості ЦМК. Ідеальне значення
КРВ = 0. Таке значення говорить про відсутність залишку невикористаних джерел
фінансування відновлення ЦМК. Наявність різниці говорить про наявність
невикористаних джерел фінансування відновлення ЦМК, дооцінки, ліквідації
об’єктів тощо.
Модель контролю за рівнем
використання державного джерела відновлення ЦМК за допомогою КРВ можна
виразити в формулі (2):
КРВ = (Здерж.дж. +
Ддж.пот.) – КВцмк → 0, |
(2) |
де Здерж.дж – залишок джерел відновлення на початок звітного
періоду;
Д
дж.звіт. – державні джерела
фінансування відновлення ЦМК звітного періоду;
КВцмк
– поліпшенн ЦМК, здійснені за
рахунок державних джерел.
Для реалізації
комплексного контролю вартості ЦМК пропонується використання звітної форми
„Контроль різниці вартості”, яка наведена в табл.1. Порядок заповнення форми
наведено на прикладі даних конкретного підприємства – орендаря ЦМК.
На підставі даних форми „Контроль
різниці вартості”, на звітну дату можна здійснити розмежування майна ЦМК та побудувати
модель формування вартості орендованого ЦМК в розрізі форм власності, розроблену
раніше.
Перевагами використання даної
контрольної форми є можливість:
–
зіставити
інформацію орендаря із звітними даними та інвентаризацією;
–
здійснити
розмежування майна ЦМК за видами власності;
– виявити факти використання майна
без дозволу власника;
– оцінити відновлення ЦМК в
порівнянні із власним майном орендаря;
– виявити факти списання об’єктів
ЦМК без дозволу ФДМУ;
– здійснити поточний контроль
залишків державних джерел фінансування.
.
Таблиця 1
Модель контролю достовірності формування
балансової вартості необоротних активів підприємства-орендаря за період оренди
за методом аналізу різниць (на прикладі підприємства виноробної галузі –
орендаря ЦМК)
Підприємство- орендар |
Балансова вартість |
Збільшення вартості |
Зменшення вартості |
Перевірка правильності розрахунку |
|||||||||
На дату оренди |
На дату дослідження |
Зміна вартості |
Придбання майна |
Поліпшення майна |
Дооцінка |
Результати інвентаризації |
Всього |
Нарахована амортизація |
Залишкова вартість списаного майна |
Всього |
|||
1.1.Вартість наявних основних засобів державного ЦМК, переданих в оренду |
1025,0 |
716,0 |
-309,0 |
– |
189,7 |
11,0 |
|
200,7 |
498,7 |
11,0 |
509,7 |
200,7 – 509,7 = -309,0 |
|
1.2.Вартість державного майна ЦМК, придбаного за період оренди |
– |
125,3 |
125,3 |
159,6 |
– |
– |
– |
159,6 |
34,3 |
- |
34,3 |
34,3 – 159,6 =125,3 |
|
1.Всього вартість державних основних засобів (1.1.+1.2.) |
1025,0 |
841,3 |
-183,7 |
159,6 |
189,7 |
11,0 |
– |
360,3 |
533,0 |
11,0 |
544,0 |
360,3 – 544,0 = -183,7 |
|
2.Вартість невід’ємних поліпшень ЦМК, здійснених за рахунок власних коштів орендаря |
– |
1200,0 |
1200,0 |
– |
1200,0 |
– |
– |
1200,0 |
– |
– |
– |
1200,0 – 0,0 = 1200,0 |
|
Продовження табл. 1 |
|||||||||||||
3.Всього вартість ЦМК (1+2) |
1025,0 |
2041,3 |
1016,3 |
159,6 |
1389,7 |
11,0 |
– |
1560,3 |
533,0 |
11,0 |
544,0 |
1560,3 – 544,0 = 1016,3 |
|
4.Вартість власних основних засобів |
144,6 |
646,5 |
501,9 |
600,6 |
– |
– |
– |
600,6 |
98,7 |
– |
98,7 |
600,6 – 98,7 = 501,9 |
|
5.Всього основні засоби (ряд.030 форми №1) |
1169,6 |
2687,8 |
1518,2 |
760,2 |
1389,7 |
11,0 |
– |
2160,9 |
631,7 |
11,0 |
642,7 |
2160,9 – 642,7 =1518,2 |
|
6.Інші необоротні активи |
332,4 |
684,2 |
351,8 |
384,7 |
– |
– |
– |
384,7 |
28,9 |
4,0 |
32,9 |
384,7 – 32,9 = 351,8 |
|
6.1.Вартість інших необоротних активів в складі державного ЦМК |
332,4 |
328,4 |
-4,0 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
4,0 |
4,0 |
0,0 – 4,0 = - 4,0 |
|
6.1.Власні інші необоротні активи (6-6.1.) |
– |
355,8 |
355,8 |
384,7 |
– |
– |
– |
384,7 |
28,9 |
– |
28,9 |
384,7 – 28,9 = 355,8 |
|
7.Всього вартість державного ЦМК (1+6.1) |
1357,4 |
1169,7 |
-187,7 |
159,6 |
189,7 |
11,0 |
– |
360,3 |
533,0 |
15,0 |
548,0 |
360,3 – 548,0 = -187,7 |
|
8.Всього необоротні активи, в т.ч. |
1502,0 |
3372,0 |
1870,0 |
1144,9 |
1389,7 |
11,0 |
– |
2545,6 |
660,6 |
15,0 |
675,6 |
2545,6 – 675,6 = 1870,0 |
|
8.1. Власні (7-1) |
477,0 |
2530,7 |
2053,7 |
985,3 |
1200,0 |
– |
– |
2185,3 |
127,6 |
4,0 |
131,6 |
2185,3 – 131,6 = 2053,7 |
|
8.2. Державні (п.7) |
1357,4 |
1169,7 |
-187,7 |
159,6 |
189,7 |
11,0 |
– |
360,3 |
533,0 |
15,0 |
548,0 |
360,3 – 548,0 = -187,7 |
|
Література
1.
Про оренду
державного та комунального майна станом на 1 жовтня 2010 р. [Електронний
ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт: Законодавство України. –
(Нормативний документ ВРУ. Закон України). – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
2.
Ткачук Г. О. Резерви та основні напрями зростання ефективності використання
майна цілісного майнового комплексу / Г. О. Ткачук // Економіка: проблеми
теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 250: в 9 т. – Т. ІІ. – Дніпропетровськ:
ДНУ, 2009. – С. 316-320.
3.
Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід’ємні
поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації [Електронний ресурс]
/ Фонд державного майна України. – Офіц. сайт: Європейський центр консалтингу
та оцінки. Нормативні документи. – (Нормативний документ ФДМУ. Наказ № 377 від
27 лютого 2004 р.). – Режим доступу: http://www.ecac.com.ua
4.
Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, підприємств, що
приватизуються, а також майна підприємств та організацій станом на 14 вересня
2005 р. [Електронний ресурс] / Кабінет міністрів України. – Офіц. сайт: Законодавство
України. – (Нормативний документ КМУ. Постанова
N 158 від 2 березня 1993 р.). – Режим доступу:
http://www.zakon.rada.gov.ua.
5.
Про внесення змін до Методики оцінки майна [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – Офіц. сайт: Законодавство
України. – (Нормативний документ КМУ. Постанова № 909 від 19 серпня 2009 р.). –
Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
6.
Многогранный учет:
арендные отношения. Сборник систематизированного законодательства / [Сост. Е.
Р. Самарченко, Е. Б. Кушина] – К.: Бліц-Информ,
2009. – Вып. 3. – март 2009. – 224 с.