К.е.н. Ткачук Г.О.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

Контроль вартості орендованого державного цілісного

майнового комплексу

 

Цілісний майновий комплекс розглядається нами як сукуп­ність об’єктів майна державної власності, що є єдиною виробничою системою, забезпечує здійснення повного циклу виробництва та з метою ефек­тивного використання передається орендарю на конкурсних засадах за оціноч­ною вартістю.

Необхідність здійснення контролю вартості орендованого майна витікає із основних вимог оренди державного майна, до яких відноситься збереження державного майна [1]. Послаблений контроль призводить до несвоєчасного відновлення основних засобів, що погіршує технічні можливості при експлуа­тації ос­новних засобів та занижує залишкову вартість об’єктів оренди.

Удосконалення методичних підходів контролю за використанням держав­ного ЦМК та зміною його вартості - один із напрямів підвищення ефективності оренди [2].

Основними інструментами контролю оцінки вартості майна ЦМК є: мате­ріали інве­нтаризації, матеріали поточного контролю орендатора, експертні оці­нки, аудитор­ські звіти, акти оцінки, критерії ефективності, структура методики розрахунку ефективності оренди ЦМК, джерела інформації для розрахунку по­казників (пер­винні документи, зведені регістри, звітні форми), засоби контролю за правильні­стю розрахунку показників та здійснення оцінки.

Основним контролером виступає держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України.

Схема контролю балансової вартості орендованого ЦМК передбачає:

- надання та перевірку звітності щодо вартості ЦМК на звітну дату;

- порівняння балансової вартості ЦМК на звітну дату та на дату передачі в оренду. Розрахунок контрольної різниці;

- аналіз факторів впливу на контрольну різницю;

- виявлення негативних тенденцій та помилок;

- прийняття управлінського рішення орендарем та орендодавцем щодо коригування вартості майна ЦМК.

Для контролю за правильністю формування вартості ЦМК пропонується за­стосувати метод „непрямого аналізу різниць”, при якому розраховується різ­ниця первісної та залишкової (балансової) вартості ЦМК за звітний період, яка в подальшому аналізується зіставленням фа­кторів, які призвели до збільшення та зменшення вартості майна.

Загальний механізм цього методу апробований на прикладі 9-ти ЦМК ви­норобної галузі. Отримані результати дозволили нам підтвердити основні фак­тори, які призвели до збільшення вартості ЦМК та її зменшення.

Факторами збільшення вартості (первісної та залишкової) майна ЦМК є:

-         придбання нових об’єктів державної власності;

-         здійснення невідємних поліпшень орендованого майна з дозволу орендо­давця [3];

-         виявлення об’єктів ЦМК під час проведення інвентаризації [4];

-         дооцінка вартості майна ЦМК [5].

Факторами зменшення вартості майна ЦМК є:

-         списання об’єктів державної власності у зв’язку із їх продажем [6];

-         уцінка об’єктів ЦМК (за період оренди не використовувся);

-         знос об’єктів у зв’язку з їх експлуатацією (для залишкової вартості);

-         списання об’єктів державної власності у зв’язку із їх ліквідацією з до­зволу орендодавця [6].

Останній фактор зменшення вартості ЦМК є спірним, оскільки Методика  списання майна ЦМК, яке має 100% моральний або фізичний знос та не вико­ристовується у господарській діяльності підприємства-орендаря на сьогодніш­ній день відсутній.

Контрольну різницю вартості (КРВ) пропонується розраховувати за фор­мулою (1):

КРВ = ЦМКзвіт. – ЦМКд.о. = ∑(а+б+в) - ∑(д+ж+з),               

(1)

де КРВ – контрольна різниця вартості визначається як різниця між варті­стю ЦМК на дату дослідження (ЦМКзвіт.) та на дату передачі в оренду (ЦМКд.о.);

а,б,в –розрахункове значення факторів, які збільшують вартість ЦМК;

д,ж,з – розрахункове значення факторів, які зменшують вартість ЦМК.

Таким чином можна своєчасно виявити відхилення від нормативного зна­чення вартості ЦМК. Ідеальне значення КРВ = 0. Таке значення говорить про від­сутність залишку невикористаних джерел фінансування відновлення ЦМК. Наяв­ність різниці говорить про наявність невикористаних джерел фінансування відно­влення ЦМК, дооцінки, ліквідації об’єктів тощо.

Модель контролю за рівнем використання державного джерела віднов­лення ЦМК за допомогою КРВ можна виразити в формулі (2):

КРВ = (Здерж.дж. + Ддж.пот.) – КВцмк → 0,  

(2)

де Здерж.дж – залишок джерел відновлення на початок звітного періоду;

Д дж.звіт. – державні джерела фінансування відновлення ЦМК звітного періоду;

КВцмк – поліпшенн ЦМК, здійснені за рахунок державних джерел.

Для реалізації комплексного контролю вартості ЦМК пропонується вико­ри­стання звітної форми „Контроль різниці вартості”, яка наведена в табл.1. По­рядок заповнення форми наведено на прикладі даних конкретного підприємства – орендаря ЦМК.

На підставі даних форми „Контроль різниці вартості”, на звітну дату мо­жна здійснити розмежування майна ЦМК та побудувати модель формування вартості орендованого ЦМК в розрізі форм власності, розроблену раніше.

Перевагами використання даної контрольної форми є можливість:

        зіставити інформацію орендаря із звітними даними та інвентаризацією;

        здійснити розмежування майна ЦМК за видами власності;

– виявити факти використання майна без дозволу власника;

– оцінити відновлення ЦМК в порівнянні із власним майном орендаря;

– виявити факти списання об’єктів ЦМК без дозволу ФДМУ;

– здійснити поточний контроль залишків державних джерел фінансу­вання.

.


 

Таблиця 1

Модель контролю достовірності формування балансової вартості необоротних активів підприємства-орендаря за період оре­нди за методом аналізу різниць (на прикладі підприємства виноробної галузі – орендаря ЦМК)

 

 

 

 

Підприємство-

орен­дар

Балансова вартість

Збільшення вартості

Зменшення вартості

 

 

 

Перевірка

правиль­ності розрахунку

 

На дату

оре­нди

На дату

до­слідження

Зміна

варто­сті

Придбання майна

Поліпшення майна

Дооцінка

Результати інвентариза­ції

Всього

Нарахована амортизація

Залишкова вартість списаного майна

Всього

1.1.Вартість наявних основних засобів державного ЦМК, переданих в оренду

1025,0

716,0

-309,0

189,7

11,0

 

200,7

498,7

11,0

509,7

200,7 – 509,7 = -309,0

1.2.Вартість державного майна ЦМК, придбаного за період оренди

125,3

125,3

159,6

159,6

34,3

-

34,3

34,3 – 159,6 =125,3

1.Всього вартість державних основних засобів

(1.1.+1.2.)

1025,0

841,3

-183,7

159,6

189,7

11,0

360,3

533,0

11,0

544,0

360,3 – 544,0 = -183,7

2.Вартість невід’ємних поліпшень  ЦМК, здійснених за рахунок власних коштів орендаря

1200,0

1200,0

1200,0

1200,0

1200,0 – 0,0 = 1200,0

Продовження табл. 1

3.Всього вартість ЦМК (1+2)

1025,0

2041,3

1016,3

159,6

1389,7

11,0

1560,3

533,0

11,0

544,0

1560,3 – 544,0 = 1016,3

4.Вартість власних основних засобів

144,6

646,5

501,9

600,6

600,6

98,7

98,7

600,6 – 98,7 = 501,9

5.Всього основні засоби

(ряд.030 форми №1)

1169,6

2687,8

1518,2

760,2

1389,7

11,0

2160,9

631,7

11,0

642,7

2160,9 – 642,7 =1518,2

6.Інші необоротні активи

332,4

684,2

351,8

384,7

384,7

28,9

4,0

32,9

384,7 – 32,9 = 351,8

6.1.Вартість інших необоротних активів в складі державного ЦМК

332,4

328,4

-4,0

4,0

4,0

0,0 – 4,0 = - 4,0

6.1.Власні інші необоротні активи

(6-6.1.)

355,8

355,8

384,7

384,7

28,9

28,9

384,7 – 28,9 = 355,8

7.Всього вартість державного ЦМК

(1+6.1)

1357,4

1169,7

-187,7

159,6

189,7

11,0

360,3

533,0

15,0

548,0

360,3 – 548,0 = -187,7

8.Всього необоротні активи, в т.ч.

1502,0

3372,0

1870,0

1144,9

1389,7

11,0

2545,6

660,6

15,0

675,6

2545,6 – 675,6 = 1870,0

8.1. Власні (7-1)

477,0

2530,7

2053,7

985,3

1200,0

2185,3

127,6

4,0

131,6

2185,3 – 131,6 = 2053,7

8.2. Державні (п.7)

1357,4

1169,7

-187,7

159,6

189,7

11,0

360,3

533,0

15,0

548,0

360,3 – 548,0 = -187,7


Література

1.                 Про оренду державного та комунального майна станом на 1 жовтня 2010 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт: Законо­давство України. – (Нормативний документ ВРУ. Закон України). – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.

2.                 Ткачук Г. О. Резерви та основні напрями зростання ефективності використання майна цілісного майнового комплексу / Г. О. Ткачук // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 250: в 9 т. – Т. ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – С. 316-320.

3.                 Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить не­від’ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації [Електронний ресурс] / Фонд державного майна України. – Офіц. сайт: Європейський центр консалтингу та оцінки. Нормативні документи. – (Нормативний документ ФДМУ. Наказ № 377 від 27 лютого 2004 р.). – Режим доступу: http://www.ecac.com.ua

4.                 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, підпри­ємств, що приватизуються, а також майна підприємств та організацій станом на 14 вересня 2005 р. [Електронний ресурс] / Кабінет міністрів України. – Офіц. сайт: За­конодавство України. – (Нормативний документ КМУ. Постанова N 158 від 2 бе­резня 1993 р.). – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.

5.                 Про внесення змін до Методики оцінки майна [Електронний ресурс] / Ка­бінет Міністрів України. – Офіц. сайт: Законодавство України. – (Нормативний документ КМУ. Постанова № 909 від 19 серпня 2009 р.). – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.

6.                 Многогранный учет: арендные отношения. Сборник системати­зирован­ного законодательства / [Сост. Е. Р. Самарченко, Е. Б. Кушина] – К.: Бліц-Информ, 2009. – Вып. 3. – март 2009. – 224 с.