Економічні науки / 12. Економіка сільського господарства

Аспірантка Романюк І.А.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Організаційно-економічний механізм формування та розвитку зайнятості сільського населення

Перехідний період до ринку, виникнення різноманіття форм власності загострили проблеми зайнятості, ефективності використання наявних трудових ресурсів і додали нові, пов'язані зі структурною перебудовою сільського господарства і виникненням нових трудових відносин. Проблеми використання трудового потенціалу в умовах ринку не одержали достатньої розробки. Основними економічними і соціальними умовами, які спричинили зниження ефективності використання трудових ресурсів на селі є дисбаланс попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці; низький рівень оплати праці, пенсій та допомоги; занепад соціальної інфраструктури у сільській місцевості; неефективна державна допомога та незадовільне інформативне забезпечення щодо працевлаштування. Дані обставини вимагають розробки та впровадження організаційно-економічного механізму формування та розвитку зайнятості сільського населення, який може бути основою практичних дій, спрямованих на кардинальне поліпшення стану справ у цій сфері.

Отже, необхідною складовою удосконалення механізму формування зайнятості є створення економічних, організаційних, нормативно-правових і соціальних засад щодо його збереження, відтворення та розвитку, спрямованих на забезпечення умов для:

- отримання професійно-технічної та вищої освіти, професійних послуг з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робочої сили відповідно до суспільних потреб;

- забезпечення повної продуктивної зайнятості, запобігання масовому безробіттю;

- поліпшення умов праці, зменшення ризику втрати здоров’я і життя працюючих на виробництві;

- забезпечення соціального захисту зайнятого та незайнятого населення країни;

- посилення відтворювальної, стимулюючої та регулюючої функцій заробітної плати;

- зростання реальних доходів населення;

- забезпечення захисту прав і гарантій громадян у сфері соціально-трудових відносин.

Також необхідно розробити науково-обґрунтовані напрями подальшого розвитку зайнятості села. Серед цих напрямів основними мають стати:

- створення належних умов для повноцінного відтворення трудового потенціалу і професійно-інтелектуального розвитку;

- створення можливостей для продуктивного його використання через відповідне економічне підґрунтя; збалансований регіональний розвиток;

- впровадження системи стимулів до праці;

- забезпечення належних умов праці і життя;

- реалізація соціальних гарантій зайнятого і незайнятого населення в умовах формування ринкових відносин, що створить передумови для поліпшення всіх складових формування трудового потенціалу.

Обґрунтування організаційно-економічного механізму розвитку зайнятості сільського населення вимагає врахування всіх сторін його функціонування і взаємодії з багатьма складовими, що в кінцевому підсумку визначають структуру трудового потенціалу і напрями відтворювальних процесів, що відбуваються в ньому. Рівень вивченості трудового потенціалу села і можливості інформаційної бази дозволяють розглядати його як трьохмірну систему, яка складається з підсистем і характеризується властивою їм групою показників.

1. Демографічна (характеризує первинні умови і фактори відтворення трудового потенціалу села і включає показники природного та механічного руху населення, його здоров’я і режиму відтворення, територіального розміщення і поселенської мережі тощо).

2. Соціально-економічна (характеризує переважно зовнішні умови відтворення і функціонування трудового потенціалу села і включає показники форм власності, організації і техніки виробництва, трудової активності, матеріального стимулювання праці, режиму праці і відпочинку).

3. Соціально-психологічна (характеризує внутрішній, моральний бік трудового потенціалу села і включає показники виховання, світогляду, освіти і професійної підготовки, соціальної і творчої активності, адаптації до нових умов, нововведень, соціальної зрілості, відповідальності, ментальності тощо).

Багатогранність характеристик зайнятості села може включати і багато інших вимірних площин в залежності від глибини вивчення і проникнення в суть праці на селі з її зв’язками.

Демографічні, економічні та соціальні чинники відтворення населення впливають на тенденції динаміки населення по вікових групах, що характеризують дані про динаміку населення у працездатному віці. Однією з необхідних умов підвищення рівня використання трудового потенціалу на сільськогосподарських підприємствах, є забезпечення їх ефективного функціонування, випуск конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на внутрішніх і зовнішніх ринках, залучення інвестицій для технічного переозброєння виробництва, створення нових робочих місць, зростання продуктивності праці та інших показників, що характеризують формування продуктивної зайнятості, підвищення заробітної плати і життєвого рівня працівників як необхідної умови відтворення робочої сили.

Вплив економічних чинників реформування відносин власності на розвиток і основні характеристики ринку праці та ефективність використання трудового потенціалу є неоднозначним процесом, що визначається об'єктивною економічною ситуацією в країні, особливостями та результативністю проведення економічних реформ, а також суб'єктивними чинниками, що діють на загальнодержавному і регіональних ринках праці і формують попит і пропозицію робочої сили.

Отже, організаційно-економічний механізм формування та розвитку зайнятості сільського населення включає економічні, організаційні, нормативно-правові і соціальні заходи щодо його збереження, відтворення та розвитку, в т.ч. розвиток виробництва та забезпечення зайнятості сільського населення, регулювання доходів сільських жителів, обґрунтування джерел формування соціальної інфраструктури, активізацію діяльності сільської влади та громадських організацій.

Література

1. Дем’янчук О.І. Розвиток процесу само зайнятості на селі /О.І. Дем’янчук // Економіка АПК. – 2002. - №7. – С. 131-139.

2. Мазурок П.П. Зайнятість населення в сільському господарстві / П.П. Мазурок // Економіка АПК. – 2004. - №2. – С. 130-134.