Экономические науки /13.Региональная экономика.

Цадо Г.В.

Дніпропетровський національний університет ім..О.Гончара

Методичний підхід до здійснення регулювання інвестиційно-інноваційних процесів в регіонах

Реформування економічної системи, соціальні, політичні та інші трансформаційні зрушення, що відбуваються в Україні спонукають до пошуку дієвих методів та напрямів утворення ринкових відносин, формування інноваційно-інвестиційно-орієнтованої економіки.

Дослідження інвестиційно-інноваційні процеси є вкрай складними, і не можуть ефективно протікати без належного регулювання. На різних рівнях економічного управління й регулювання розробляється і реалізується інвестиційна політика, яка є складовою частиною державної наукової й технічної політики [1]. Активізація досліджень у даному напрямі зумовлена ще й тим, що на відміну від економічної науки Заходу, де методологічні підходи послідовно змінювались на різних етапах розвитку, українським дослідникам необхідно пройти багаторічний період еволюції регіональної політики розвинутих країн світу за короткий період [2]. Увага багатьох вітчизняних вчених привернута до теоретичних проблем обґрунтування стратегії регіонального розвитку, спрямованої на посилення конкурентоспроможності регіонів та водночас ліквідації диспропорцій їх розвитку.

Питання регулювання розвитку регіонів та формування інвестиційно-інноваційної регіональної політики знайшли відображення в працях таких науковців, як: О. Амоша, П. Бубенко, З. Варналій, М. Долішній, В. Гринькова, В. Корда, Т. І. Лепейко, П. Бєлєнький, О. Другов, М. Чумаченко, А. Шевчук та інші [1-4]. Ключовим інструментом забезпечення стійкого економічного зростання є побудова дієвого механізму регулювання інвестиційних процесів. Автором запропоновано основні етапи регулювання інвестиційно-інноваційних процесів в регіонах (рис.1) .

На першій цільовій стадії, відбувається визначення мети регулювання інвестиційно-інноваційного процесу. Такою метою може бути забезпечення підвищення конкурентоспроможності економіки регіонів, сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення за рахунок підвищення рівня інвестиційної привабливості, покращення інвестиційного клімату, максимального використання науково-технічного та інтелектуального потенціалу, розвитку інфраструктури інноваційно-інвестиційної діяльності.

Друга стадія – підготовча – передбачає здійснення підбору експертної групи, розробку анкет експертного опитування та безпосередню організацію опитування експертів з метою визначення показників, за допомогою яких можна оцінити протікання інвестиційного та інноваційного процесу, а також показників, що характеризують економічне зростання регіону. Добір найвагоміших показників здійснюється з використанням експертного методу дослідження. При доборі експертів рекомендовано приділяти підвищену увагу таким їхнім якостям, як компетентність, рівень інтуїції, креативність, незалежність, здатність передбачати подальший перебіг подій, всебічне сприйняття існуючих проблем.

Третя стадія – інформаційна – передбачає формування інформаційної бази для потреб регулювання інвестиційно-інноваційних процесів в регіонах. До складу інформаційної бази мають включатися група показників, що характеризують інвестиційні процеси, група показників, що характеризують інноваційні процеси та група показників, що характеризують економічне зростання в регіоні. На цій стадії здійснюється також збір даних щодо рівня показників та представлення їх у вигляді зручному для подальшої роботи.

Четверта стадія, яка отримала назву оціночної, передбачає здійснення оцінки протікання інвестиційно-інноваційних процесів в регіонах України за останні роки, виявлення домінуючих тенденцій та основних проблем.

Рис.1. Послідовність здійснення регулювання інвестиційно-інноваційних процесів в регіонах

На п’ятій, рекомендаційній стадії відбувається формулювання висновків та рекомендацій щодо здійснення подальшого регулювання інвестиційно-інноваційних процесів за трьома напрямами: по-перше, визначення спрямування інвестицій у певні види наукових та науково-технічних робіт; по-друге, визначення оптимальної структури інвестицій в інновації за джерелами фінансування; по-третє, визначення основних показників, на які має спрямовуватися регулювання в конкретних регіонах.

На шостій, прогнозній стадії має здійснюватись прогнозування результатів регулювання інвестиційно-інноваційних процесів за умови впровадження запропонованих напрямів регулювання.

Сьома стадія передбачає здійснення безпосередніх регулюючих впливів за визначеними напрямами. Остання, контрольна стадія передбачає оцінку результатів регулювання та порівняння їх з цільовою установкою.

Здійснене за такою послідовністю регулювання інвестиційно-інноваційних процесів в регіонах дозволить підвищити ефективність їх протікання та стане запорукою стабільного економічного зростання.

Література

1. Інвестування : [навч. посіб.] / В. М. Гриньова, В. О. Коюда, Т. І. Лепейко, О. П. Коюда; за заг. ред. В. М. Гриньової. — [2_ге вид, доопр. І доп.]. — X.: Інжек, 2004. — 404 с.

2. Долішний М. І. Актуальні завдання інтенсифікації соціально_економічного розвитку регіонів України / М. І. Долішний // Регіональна економіка. — 2005. — № 2. — С. 7–14.

3. Бєленький П.Ю. Інвестиційно-інноваційне забезпечення конкурентоспроможності регіону / П.Ю.Бєлєнький, В. І. Шевченко-Марсель, О.О. Другов. — НАН України, Ін-т регіональних досліджень. — Львів, 2006. — 129 с.

4. Інноваційна діяльність в Україні : монографія / [Гуржій А. М., Каракай Ю. В., Петренко З. О., Вавіліна Н. І., Куранда Т. К.]. — К. :УкрІНЕІ, 2007. — 144 с.