Экономические науки /15. Государственное регулирование экономики

Кабо І.О.

Донецький державний університет управління, Україна

Еволюційні стратегії економічної системи в різних фазах циклічної динаміки

Кризовий розвиток глобальної та національної економічних систем обумовлюють актуальність застосування в процесі державного економічного регулювання закономірностей розвитку складних відкритих систем, відображених в рамках еволюційно-синергетичної парадигми. Ґрунтуючись на положеннях еволюційно-синергетичної парадигми, закономірності динаміки економічних систем, обумовлені як еволюційний цикл, можна охарактеризувати за допомогою наступних основних положень:

не кожне циклічне коливання національної економіки як системи можна розглядати як еволюційний цикл;

еволюційний цикл характеризує таку циклічну динаміку розглянутої економічної системи, при якій на початку циклу відбувається значима трансформація стратегії реалізації потенціалу економічної системи. Під значимою трансформацією розуміється радикальна зміна ефективності і способів перетворення речовини, енергії, інформації, що має наслідок для продуктивності праці і базових ресурсів;

потенціал економічної системи, обраний у якості базового для реалізації при заданому рівні продуктивності праці і технологіях перетворення ресурсів, визначає максимально можливий рівень зростання економіки в межах розглянутого еволюційного циклу;

існуючий рівень знань про циклічність економічних систем, накопичений у рамках економічної теорії, дозволяє в якості еволюційного циклу визначити цикл М.Д. Кондратьєва, що характеризується зміною базових технологій виробництва. Концепція економічної динаміки М.Д. Кондратьєва, яка одержала розвиток у роботах С.Ю. Глазьєва, визначає зміну технологічних укладів як еволюційно задану етапність економічного прогресу.

Незважаючи на визнання низкою експертів парадигми економічного прогресу як імператива розвитку, у локальному розгляді можливо спостерігати розвиток економічної динаміки по шляху регресу, коли наступний еволюційний цикл заснований на менш ефективних способах трансформації речовини, енергії й інформації. Цей факт обумовлює доцільність застосування інструментів стратегічного управління з метою забезпечення прогресивного розвитку економічних систем. У рамках еволюційно-синергетичної парадигми, для економічних систем, підданих циклічним коливанням, існує можливість визначення стратегій їх поводження в тій чи іншій фазі еволюційного циклу. Із застосуванням положень теорії менеджменту, що конкретизують закономірності та процес формування стратегії, доцільно виокремити активні, або керовані, та пасивні, або спонтанні еволюційні стратегії (табл. 1).

Таблиця 1

Еволюційні стратегії економічної системи

в різних фазах циклічної динаміки

Фаза еволюційного циклу	Характеристика еволюційного стану системи	Характеристики поведінки системи при реалізації
		пасивної еволюційної стратегії	активної еволюційної стратегії
Процвітання	Зростання у зоні дії адаптаційних механізмів	Неконтрольоване економічне зростання, відсутність заходів щодо формування «вбудованих стабілізаторів», порушення принципів стійкого зростання	Контроль параметрів стійкого розвитку в процесі зростання економічних показників, формування комплексної системи «вбудованих стабілізаторів»
Рецесія	Спад у зоні дії адаптаційних механізмів	Поступове зменшення показників зростання, втрата найбільш перспективних складових потенціалу економічної системи	Реформування економічної системи, зміна базових галузей пріоритетного розвитку, формування довгострокової конкурентної переваги системи на новій основі
Депресія	Спад у зоні дії біфуркаційних механізмів	Необоротність впливу малих збурювань (флуктуацій) на траєкторію подальшого розвитку системи	Скидання попередніх адаптаційних механізмів, радикальне реформування системи
Відновлення	Зростання у зоні дії біфуркаційних механізмів	Випадкова комбінація базових ресурсів у новому циклі розвитку системи; низька ймовірність прогресивного розвитку; становлення актуальної конкурентної переваги	Контрольована та передбачувана комбінація базових ресурсів у новому циклі розвитку системи; висока ймовірність прогресивного розвитку; формування довгострокової конкурентної переваги

Активні стратегії спрямовані на кількісну та якісну трансформацію об’єкта управління з метою забезпечення його прогресивного розвитку в процесі циклічної динаміки; пасивні стратегії характеризуються еволюційно обумовленим рухом об’єкта по еволюційній траєкторії з непередбачуваними наслідками, що виникають на етапі проходження системи через зону біфуркації. Реалізація активних стратегій управління рухом системи по еволюційній траєкторії забезпечує її прогресивний розвиток, реалізація пасивних стратегій – знижує потенціал системи, збільшує рівень непередбачуваності її подальшого розвитку та призводить до стихійного формування актуальної, а не довгострокової, конкурентної переваги в новому циклі її розвитку.

Література

1. Маевский В.И. Введение в эволюционную макроэкономику. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 250 с.

2. Shumpeter J.A. Business Cycles / J.A. Shumpeter. – N.Y.: McGraw-Hill Book Co, 1939. - Vol. I. – 350 p.