Кулініч О.М.

К.е.н., заступник директора з наукової роботи

 ІСЕМВ НАН України

Водовідтворення глобальної та національної екосистем

 

Анотація. В статті проаналізовано ступінь відтворюваності водних ресурсів у глобальному та національному масштабі. Обгрунтовано обмеженість водовідтворення глобальної та національної екосистем.

Ключові слова: водні ресурси, водовідтворення, водовикористання

 

The global perspectives sustainability of water resources

 

Summary. The degree of sustainability of water resources in the global and national scale has been analyzed in the article. The limited of water sustainability by national and global ecosystems has been grounded.

Key words: water resources, water sustainability, water use.

 

Вступ. Вода є одним з найбільш важливих економічних ресурсів існування та подальшого розвитку світової економіки. Зазвичай вода вважається відтворюваним ресурсом завдяки природній циркуляції води в екосфері Землі. Однак останнім часом все більше фахівців акцентують на посилення дефіцитності води не лише в регіонах з обмеженими водними ресурсами, але й у глобальному розрізі в цілому [2]. Тому метою роботи є аналіз ступеня та тенденцій у відтворенні води у глобальному масштабі.

Виклад основного матеріалу. Дійсно в глобальній екосфері водні ресурси, які використовуються в господарських та побутових цілях в кінці –кінців повертаються в гідросферу. Але, на нашу думку, слушне зауваження робить В.І. Данилов-Данильян відносно того, що в результаті антропогенного навантаження не всі водні ресурси, які повертаються в гідросферу можуть бути використані в подальшому. Тому потенціал доступного водовикористання з часом зменшується, тоді як використання води – зростає [1, c.13]. Аналізуючи тенденції економічно доступних прісних водних ресурсів (зменшення) та їх споживання людством (зростання) наведених зазначеним автором  [1, c.13], можна зробити висновок, що в 2025-2035 рр. потенціал водних ресурсів зрівняється з їх потребою по основним континентам світу. Подальше нарощування світового водоспоживання   М. Пеленіепан (Palaniappan)та Р. Глейк  (Gleick) пов’язують з розвиток технологій водоутворення (опріснення та ін..) [3]. На нашу думку, поряд з технологіями водоутворення, більш важливими для розвитку світового господарства в аспекті обмеженості водних ресурсів є розвиток інтенсивного водовикористання. Вплив антропогенного чинника на запаси водних ресурсів проявляється не лише у зменшенні їх запасів у водних об’єктах, але й у зменшенні екосистем регіонального та глобального рівня до відтворення води (див. рисунок). 

Подпись: Обм’єм продукування води, км3

Рисунок. Майбутні сценарії водозабезпечення  світової економіки

1 – розвиток технологій штучного водовідтворення;

2 – технології раціонального водовикористання в  поєднанні з технологіями штучного водовідтворення;

3 – екстенсивне водовикористання – домінує на сучасному етапі

Джерело: розроблено автором

 

Земна екосистема може відтворити певну граничну кількість води: залежність водовідтворення природною земною екосистемою  (пунктирна лінія на рисунку). Причому чим більше використовує людство водних ресурсів, тим здатність ця є меншою.  На сучасному етапі світове господарство у своєму водовикористанні наближається до потенціалу водовідтворення  глобальної екосистеми (точка перетину поточних тенденцій з лінією потенціалу водовідтворення). Після досягнення даної точки можливі три сценарії в подальшому розвитку світового господарства.

Сценарій – 3 продовження екстенсивного водовикористання. В даному випадку нарощування водовикористання  супроводжуватиметься зменшенням водовідтворення  глобальною екосистемою. Це означатиме швидке посилення дефіцитності прісної води в глобальному масштабі та обмеження її використання. Відбуватиметься посилення міжнародної конкуренції за доступ до водних ресурсів аж до прямих політичних та воєнних конфліктів. В підсумку, вода стане стримуючим фактором розвитку світового господарства.

Сценарій 1 – прорив у технологіях водовідтворення та забезпечення його здебільшого не за рахунок екосистем, а за рахунок штучних технологій. В такому разі вода перестане бути дефіцитним ресурсом. Однак це буде супроводжуватися збільшенням кількості прісної води в глобальній екосистемі. Останнє може призвести до глобальних порушень водного балансу планети.

Сценарій 2 – на нашу думку, найбільш оптимальний – широке застосування технологій раціонального водовикористання в поєднанні з певним розвитком технологій штучного водовідтворення. Такий шлях дозволить уникнути дефіцитності води як природного ресурсу і одночасно зменшити вплив світового господарства на глобальний водний баланс нашої планети.

Висновки. В результаті антропогенної дії здатність глобальної екосистеми до відтворення водних ресурсів у тому вигляді, в якому вони були б придатними для подальшого споживання, як ресурс, світовою економічною системою зменшується. Таким чином, водні ресурси доцільно вважати на сучасному етапі частково-відтворюваними. Нарощування споживання води зменшує ступінь відтворюваності водних ресурсів природною екосистемою. Тому через декілька десятиліть світова спільнота буде вимушена шукати шляхи подальшого розвитку в умовах глобального дефіциту водних ресурсів, а не дефіциту лише на рівні окремих країн, як це відбувається на сучасному етапі. Це вказує на важливість розробки нових технологій водовикористання у комунальному секторі, сільськогосподарського та  виробництва, які б дозволили зменшити водоспоживання та навантаження на природну екосистему. Доповнюючим напрямом має стати пошук більш дешевих технологій штучного водутворення, однак в даному напрямі потрібні ще значні екологічні дослідження наслідків надходження значного додаткового штучно утвореного об’єму прісної води в глобальну екосистему.

Список використаних джерел

1.     Данилов-Данильян В.И. Водные ресурсы мира и перспективы водохозяйственного комплекса России / В.И. Данилов-Данильян— М.: ОО «Типография ЛЕВКО», Институт устойчивого развития/Центр экологической политики России, 2009. — 88 с.

2.     Фридман А.А. Модели экономического управления водными ресурсами / А.А. Фридман– М.: ИД НИУ ВШЭ, 2012.  - 284 с.

3.     Gleick P.H. Peak Water [електронний ресурс] / M. Palaniappan, P.H.  Gleick //The World’s Water 2008–2009. - P.1-16. – режим доступу - http://www.worldwater.org/data20082009/ch01.pdf

.