Економічні науки/2.Зовнішньоекономічна діяльність

Студенти Панченко Ю.І., Хасанов Д.В.

Науковий керівник: Сисюк Л.П.

Вінницький торгівельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

СУЧАСНИЙ СТАН ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ НА МАЙБУТНЄ. ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ АСПЕКТИ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

Проблема трудової міграції на сьогодні в Україні є гострим питанням. Оскільки кількість виїжджаючих за кордон для працевлаштування з кожним роком збільшується, а більшість із тих, хто залишив нашу країну не хочуть повертатися. Внаслідок цього вітчизняний ринок праці втрачає економічно активне населення, кваліфікованих працівників, людей, як можуть підіймати економіку нашої держави. Ланцюгова реакція на трудову міграцію виявляється у погіршені демографічної ситуації, яка і без того має не найкращий стан.

Вивченню різноманітних аспектів трудової міграції присвятили свої наукові праці І. Гнибіденко, В. Куценко, Е. Лібанова, О. Малиновська, О. Осауленко, Т. Петрова, С. Пирожков, О. Позняк, І. Прибиткова, М. Романюк, М. Семикіна, О. Хомра, О. Ярова та ін. Проблема зовнішньої трудової міграції населення України знайшла своє відображення і у працях зарубіжних дослідників, таких як С. Годінгс, М. Левін, Н. Попсон, Ж. Сернік, А. Счепанікова, К. Циммер та ін. Однак, незважаючи на істотний внесок перелічених вчених у вивчення особливостей зовнішньої трудової міграції населення України, зазначена проблема все ще залишається малодослідженою та гостро постає перед українським суспільством.

Метою написання даної статті є аналіз сучасного стану трудової міграції на вітчизняному ринку, пропозиції щодо шляхів поліпшення ситуації та вирішення існуючих проблем.

Згідно Ст. 1 ЗУ « Про Державну міграційну службу України», трудова міграція визначається як переміщення особи, пов’язане з перетинанням державного кордону, з метою виконання робіт, надання послуг на платній основі чи провадження будь-якого виду підприємницької діяльності, не забороненого законодавством держави працевлаштування й має на це відповідний дозвіл державного органу.

За допомогою вище наведеної карти, можна проілюструвати географічний розподіл українських трудових мігрантів за регіонами походження.

Домінуючими видами економічної діяльності серед українських трудових мігрантів є будівництво, найпоширеніше серед чоловіків, і домашній догляд, що переважає серед жінок. Станом на сьогоднішній день за офіційними даними близько 4,5 мільйона трудових мігрантів з України перебувають за кордоном ( деяка статистика говорить про цифру до 7 мільйонів), з яких 1,7 мільйона - в країнах Європейського Союзу. Виходячи з цього, ми простежуємо, що близько третини економічно активного населення виїжджає за кордон, при цьому це здебільшого енергійні та підприємливі люди. Звичайно не можливо оминути питання правового статусу мігрантів, який на сьогодні дуже непевний - 60-70% не мають дозволу на проживання або працевлаштування. Хоча в Україні існує проект ЗУ «Про правовий статус українських трудових мігрантів», розроблений Г.Селещуком, що може визначати правовий статус українських трудових мігрантів та членів їх сімей, встановлює правові та соціальні гарантії їх захисту. Але на практиці він ще не застосовується За даними Міжнародної організації міграції, близько 15 тис. українок зазнають сексуальної експлуатації за кордоном, а близько 100 тис. чоловік перебуває в трудовому рабстві. З такими темпами міграції за прогнозом Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України в 2050 році в Україні буде 36 млн. населення. В той же час ООН називає ще більш песимістичну цифру - 26 млн.

Звичайно щодо питання трудової міграції можна виділити як позитивні, так і негативні аспекти. Перевагами міграції є послаблення напруги на ринку праці, зменшення рівня зареєстрованого і прихованого безробіття. Крім того, зароблені і надіслані на батьківщину кошти є значним інвестиційним джерелом поступлень валюти в національну економіку. Але на противагу цьому постають так проблеми, як: трудові мігранти в найбільш продуктивний період свого життя не беруть жодної участі у створенні національного доходу; масова трудова міграція не сприяє наповненню пенсійного і соціальних фондів через відсутність відчислень від заробітної плати мігрантів; держава втрачає свій кращий трудовий потенціал; відтік молоді на роботу за кордон має негативні демографічні наслідки, руйнує сімейні відносини; внаслідок зростання валютних ресурсів окремих сімей відбувається і зростання цін на товари і послуги на внутрішньому ринку без відповідного підвищення купівельної здатності основної маси населення; також додається і дефіцит кваліфікованих працівників.

Таким чином, трудова міграція є серйозною державною проблемою. Але, на жаль, законодавча й виконавча влади не чують і адекватно не реагують на застереження вчених, які звертають на це увагу.

Для вирішення питання про трудову міграцію потрібно, насамперед, виробити чіткі засади державної міграційної політики, розширити коло країн, для укладення угод про взаємне працевлаштування громадян, приймати заходи щодо соціального забезпечення працюючих за кордоном. Приймати на державному рівні ефективні заходи, спрямовані на те, щоб люди не лише не від’їжджали на роботу в інші країни, а навпаки, поверталися на батьківщину, чого на сьогодні ми не можемо спостерігати.

Держава має застосовувати такі важелі, як привабливий ринок праці та створення умов для достойної зайнятості. Хоча заробітна платня у нашій країні зростає, проте вона не знаходиться на такому рівні як за кордоном і ціни на споживання товарів та послуг зростають разом з доходом, тому зрушення в даному плані не помітні для населення.

Директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України, член-кореспондент НАНУ Е.Лібанова зазначає: "в нас є два варіанти дій: або ми розвиваємо економіку знань і входимо в число розвинутих країн, або ми відкочуємося на маргінес історії й перетворюємося на придаток, що є поставником якщо не сировини, то чорноземів чи робочої сили". Реальними конкретними перевагами України є земельні ресурси і розвиток сільського господарства, яке неминуче стикнеться з проблемою дефіциту робочої сили.

Ще одним напрямком покращення ситуації є отримання освіти та відповідного рівня кваліфікації, що буде відповідати ринку. Не дивлячись, що кількість робочої сили з вищою освітою за останнє десятиліття зросла на 70%, але насправді конкурентноспроможних та кваліфікованих кадрів не достатньо. Освіта може виступати по-своєму захистом від бідності: доходи і зайнятість населення прямо пропорційні рівню професійно-освітньої підготовки.

Отже, для подолання бідності, зниження масштабів зовнішньої трудової міграції, посилення внутрішньої консолідації населення, створення громадянського суспільства з високою часткою середнього класу потрібно застосовувати комплексний системний підхід. Інакше неминуче виникне замкнуте коло: відсутність економічної модернізації постійно відкладатиме запуск соціальної, а без соціальної модернізації запустити на повну потужність механізм економічної, як основи підвищення конкурентноздатності нашої держави, буде також дуже проблемно.

Література:

1. Войтюк О. Трудова міграція українців за кордон і роль міграційного капіталу / О.Войтюк // Українське слово: інтернет-видання.

2. Проект ЗУ «Про Державну міграційну службу» від 06.09.2011. – 3692-V.

3. Проект ЗУ «Про правовий статус українських трудових мігрантів» від 06.11.2011. – розроблений Комісією у справах емігрантів УГКЦ.

4. Сидорова А. Проблема трудової міграції в Україні

5. Коржик О.М. Трудова міграція в Україні: соціально-економічні аспекти та наслідки / О.М.Коржик // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Україніки. – 2007. - №1. – С.278-282.

6. Міграція в Україні: факти і цифри / Міжнародна організація з міграції(МОМ). Представництво в Україні . – вересень 2011.