Ю.О.Лопатнюк

Україна, місто Миколаїв, Чорноморський державний університет ім. П.Могили

АНАЛІЗ ЧИННИКІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ УКРАЇНИ

Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в економіці України залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать подолання кризових явищ, відновлення стійкого зростання, ефективність залучення в світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі всієї промисловості. Налагодження стабільного інвестиційного процесу є справою особливого значення, що пояснюється як необхідністю найефективнішого використання чинників виробництва, в тому числі капіталу та інвестицій, так і актуальністю здійснення структурної модернізації промисловості на основі широкого впровадження інновацій.

У 2011 р. привабливість економіки України для іноземного інвестування погіршилася з огляду на загальне загострення системної фінансово-економічної кризи, і як наслідок – погіршення показників макроекономічної та інвестиційної динаміки. Підвищення ризиків в економіці України обумовило значне сповільнення інвестиційних процесів. При цьому відбулося зміщення зацікавленості іноземних інвесторів на сектори, які здійснюють посередницьку діяльність.

Згідно даних рейтингів «Doing business», переважна більшість міжнародних рейтингових агенцій, на висновки яких орієнтуються потенційні інвестори, оцінюють інвестиційний і діловий клімат в нашій країні як непривабливий або низькопривабливий. Так, за показником “Корупційний індекс організації” у 2011 р. Україна посіла 152 місце (серед 178 країн), погіршивши свою позицію порівняно з 2010 роком аж на 18 пунктів. Погіршення позицій відбулося також за показником “Рейтинг ведення бізнесу” за 2011 р. - 149 місце (з 183 країн). Однак, не зважаючи на те, що протягом останніх років міжнародні оцінки щодо України за всіма індексами і рейтингами погіршувалися (табл. 1), за 2011 рік маємо покращення на 7 пунктів за показником “Індекс глобальної конкурентоспроможності” – 82 місце (з 179 країн) та на один пункт за показниками “Захист інвестицій” та “Індекс економічної свободи”.

Однією з причин низької інвестиційної привабливості української економіки і промисловості для системних іноземних інвесторів можна вважати наявність величезного тіньового сектору в Україні (який нині дорівнює, за різними даними, від 20 до 35% ВВП), прояви корупції, нечіткість та неадаптованість до світової практики багатьох вимог законодавства, слабкість внутрішнього ринку, тривале політичне протистояння. Значним є відставання України від «країн-еталонів» ОЕСР за показниками рівня захисту інвестицій. Зокрема, найбільше відставання спостерігається за критерієм розкриття інформації, що ускладнює прихід на український ринок системних іноземних інвесторів, а також підвищує ризики придбання пакетів акцій, які не є контрольними, внаслідок зростання витрат на вивчення потенційних партнерів та загроз втрати оперативного управління інвестиціями.

Таблиця 1

Місце України у міжнародних рейтингах за 2008 – 2011 рр.

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Пояснення
Захист інвестицій	107 (з 157)	108 (142)	109 (179)	108 (179)	Показує можливість вільного переміщення інвестиційного капіталу
Корупційний рейтинг організації	134 (з 180)	146 (з 180)	134 (з 178)	152 (з 178)	Показує оцінку рівня корумпованості управління економікою
Рейтинг ведення бізнесу	139 (з 178)	145 (з 181)	145 (з 183)	149 (з 183)	Враховується легкість реєстрації, ліцензування, отримання кредиту
Рейтинг конкуренто-спроможності	54 (з 55)	-	57 (з 59)	57 (з 60)	Оцінюється стан економіки, ефективність уряду, інфраструктура
Індекс економічної свободи	133 (з 157)	162 (з 183)	164 (з 179)	163 (з 179)	Враховується свобода вибору виду діяльності, захист прав власності
Індекс глобальної конкрунто-спроможності	72 (з 133)	82 (з 133)	89 (з 139)	82 (з 142)	Враховується якість урядування, розвиток ринків, динаміка інновацій, стабільність.

Джерело: Складено за даними [Електронний ресурс] Режим доступу: http://russian.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine/

Негативну роль відіграє пасивність держави у забезпеченні інституційного поля для поліпшення інвестиційного клімату через моніторинг та контроль за дотриманням прийнятих норм законодавства.

Суттєвою вадою розбудови сприятливого інвестиційного клімату є фокусування політики переважно на розвитку великого бізнесу і відставання у здійсненні регуляторної реформи, що гальмує розвиток підприємницького середовища в країні (це питання особливо актуальне для старопромислових регіонів). Зосередження заходів державних стратегій і програм на розподілі державних коштів чи наданні преференцій окремим групам господарюючих суб’єктів або окремим регіонам призвело до викривлення конкурентних можливостей на національному ринку та непрозорості в сфері розподілу ресурсів, не дозволило сформувати на державному рівні єдине нормативно-правове поле реалізації економічної діяльності (яке у кінцевому підсумку і формує привабливий для вітчизняних та іноземних інвесторів інвестиційний клімат). Важливим негативним наслідком створення «інвестиційного клімату для обраних» стала втрата довіри суспільства до влади та наявність певних макроекономічних та міжрегіональних диспропорцій.

Дається взнаки і негативний міжнародний імідж України, який склався внаслідок відсутності масових «успішних» інвестиційних історій, які б могли слугувати засобом реклами національного інвестиційного клімату. Реалізація усіх капіталомістких проектів, що реалізувалися під егідою держави (будівництво каналів, продуктопроводів, автомагістралей, мостів, виробництво літаків та ін.), супроводжувалися запеклими фінансово-економічними конфліктами.

Основними причинами загострення економічної кризи в Україні у 2012 р. стали не лише зовнішні чинники, а й внутрішні, в тому числі прорахунки в обранні параметрів загальної стратегії економічної політики. Безпосереднім фундаментальним підґрунтям економічної та фінансової дестабілізації в Україні стали системні суперечності:

- надмірна частка споживання та недостатні обсяги нагромадження в умовах нерозвиненості внутрішнього ринку, що призвело до необхідності покриття надлишку внутрішнього попиту за рахунок випереджаючого зростання імпорту, а відтак – стабільного погіршення сальдо зовнішньої торгівлі та ризиків валютної дестабілізації;

- інституційна нерозвиненість фінансової системи та вузькість механізмів рефінансування банківської системи, що обумовило активний вихід комерційних банків на зовнішні ринки запозичень, причому використання споживчих кредитів зосередилося насамперед на придбанні товарів імпортного асортименту та в іпотечному сегменті ринку;

- несприятливі умови для довгострокового інвестування, що обумовило переважаючу інвестиційну привабливість секторів з високою ліквідністю та якнайшвидшим обігом коштів, випереджаючі темпи інвестування в сектори, які здійснюють перерозподіл сукупного продукту, над інвестиціями у виробництво, що посилювало ризики нестабільності фінансової системи та інфляційний потенціал (за 2008-2010 рр. інвестиції в промисловість зросли в 1,5 рази, в той час як в операції з нерухомістю – в 1,9 рази, фінансову діяльність – 2,4 рази, роздрібну торгівлю – утричі) [Офіційний сайт Держкомстату України.- Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua].

- концентрація експортної спеціалізації України на невеликій кількості товарних груп в “сировинних галузях” при зростанні відкритості економіки, що сформувало високу залежність економічної динаміки та фінансового становища від кон’юнктури зовнішніх ринків,

- відбувалося затягування запровадження дієвих заходів щодо регулювання зовнішніх запозичень вітчизняних суб’єктів господарювання;

- не було вчасно прийнято рішень щодо напрямків ефективного витрачання надлишку фіскальних надходжень над запланованими, відтак відбулось заморожування суттєвої частини коштів на єдиному казначейському рахунку, що вело до поточної демонетизації економіки, проте водночас – формування інфляційного монетарного «навісу».

Звичайно, вказані кризові явища і суперечності негативно позначилися на динаміці промислового виробництва. У січні 2009 р. порівняно з січнем 2008 р. обсяги промислового виробництва впали більш як на ¼, а в деяких галузях – на 50%. У 2011 р. промислове виробництво зросло на 7% порівняно з 2010 р., а у січні 2012 р. порівняно з січнем 2011 р. зростання становило 2%, що свідчить про покращення ситуації в цій сфері [Офіційний сайт Держкомстату України.- Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua]. Глибина падіння української промисловості вплинула на показники освоєння інвестицій (табл. 2). За 2010 р. освоєно інвестицій на 30% менше ніж за 2008 р. Таким чином, в інвестиційній сфері України триває глибока криза.

Таблиця 2

Капітальні інвестиції в Україні

Інвестиції	Освоєно (використано)
	у фактичних цінах, млн.грн.			у % до загального обсягу
	2008	2009	2010	2008	2009	2010
Капитальні інвестиції	272074	192878	189060,6	100,0	100,0	100,0
у тому числі
інвестиції в основний капітал	233081	151777	150666,5	85,7	78,7	79,7
інвестиції в інші необоротні матеріальні активи	4421	4049	4537,5	1,6	2,1	2,4
капітальний ремонт	27491	18966	18351,5	10,1	9,8	9,7
інвестиції в нематеріальні активи	6367	5893	6984,8	2,3	3,1	3.7
витрати на формування основного стада	264,9	-	-	0,3	-	-

Джерело: Складено за даними Держкомстату: [Офіційний сайт Держкомстату України.- Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua]

На нашу думку, першочергові заходи антикризової політики мають включати заходи щодо активізації виробничої та інвестиційної взаємодії із країнами, в яких сконцентровані традиційні економічні партнери українських виробників. Йдеться, в першу чергу, про відродження повноцінного співробітництва з суб’єктами господарювання у Російській Федерації. Це сприятиме стабілізації фінансової системи.