Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сфери відповідальності та місця виникнення витрат: сутність та відмінності

У сучасних умовах господарювання надзвичайно важливого значення набуває інформація про витрати не в цілому по підприємству, а в розрізі більш деталізованих об’єктів формування витрат. У зв’язку з цим з’являється потреба ведення обліку за місцями виникнення витрат і сферами відповідальності.

Питанням обліку за місцями виникнення і сферами відповідальності приділяється значна увага у роботах вітчизняних та зарубіжних вчених.

Так, ще згідно з принципом П. Рібеля, всі результати господарської діяльності (доходи і витрати) рекомендувалось обліковувати там, де вони виникають, перерозподіл їх вважався неможливим і недоцільним [5, с.118].

За словами С.Ф. Голова, децентралізація обліку витрат за сферами відповідальності та місцями виникнення витрат надає можливість оперативно приймати рішення тими менеджерами, які найглибше розуміються на суті проблеми і відповідають за їх результати [1, с. 405]. Його погляди підтримує Л.В. Нападовська, яка стверджує, що „…майбутнє має належати децентралізованому обліку” [3, с. 471].

І.Б. Садовська вважає, що за допомогою обліку витрат за сферами відповідальності можна суттєво посилити функцію контролю рівня витрат і собівартості продукції на кожному етапі виробництва, забезпечити прийняття виважених та своєчасних рішень на різних рівнях, що в сучасних умовах функціонування підприємства є досить актуальним [4].

В основу організації децентралізованого обліку витрат покладено чітке розуміння ключових понять „місця виникнення витрат” та „сфери відповідальності”, які є нетотожними поняттями.

Місцем виникнення витрат у вітчизняній економічній літературі прийнято вважати сегмент діяльності підприємства, в якому виникають витрати і відповідно можна організувати їх нормування, планування та облік з метою спостереження і контролю за використанням виробничих ресурсів.

Сфера відповідальності за витратами – сегмент діяльності, в межах якої встановлено персональну відповідальність керівника за понесені витрати. Тобто встановлено правові відносини (відповідальність та обов’язки) між учасниками процесів з врахуванням ієрархічного принципу.

Серед науковців існують розбіжності точок зору з питання широти та місткості місць виникнення витрат і сфер відповідальності. Умовно їх можна поділити на три групи:

1 група (Ф.Ф. Бутинець, Т.П. Карпова, Л.В. Нападовська) – вважають сфери відповідальності місткішими, ніж місця виникнення витрат (СВ >МВВ);

2 група (Л.Г. Лінник, А.В. Озеран, О.І. Павликівська) – розглядають місця виникнення витрат як більш ширше поняття, ніж сфери відповідальності (МВВ>СВ);

3 група (В.О. Ластовецький, С.Ф. Голов, Д. Мідлтон) – вважають такі поняття тотожними (СВ=МВВ).

Чітку межу між місцями виникнення і сферами відповідальності провела Т.П. Карпова. Вона основною відмінністю вбачає наявність у сфер відповідальності входів (витрати) і виходів (продукція, послуги), а місця виникнення витрат передбачають вимірювання тільки витрат без вимірювання виходу продукції [2, с.284 – 286]. Порівняльна характеристика цих понять наведена в таблиці 1.

Вважаємо, що сфери відповідальності найчастіше є ширшими обліковими поняттями і включають кілька місць виникнення витрат.

В окремих випадках, враховуючи організаційно-технологічні особливості підприємств, ці поняття можуть збігатися, але в жодному разі не навпаки.

Отже, система обліку витрат за сферами відповідальності потребує ретельної методологічної підготовки з врахуванням технологічного процесу, організаційної структури та відповідності економічного змісту кожної складової (елемента, статті) витрат.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика сфер відповідальності та місць виникнення витрат

№ з/п	Ознака	Сфера відповідальності	Місце виникнення витрат
1.	Визначен-ня сутності	Структурна одиниця підприємства, його економічний суб’єкт, у межах якого менеджер відповідає за доцільність понесених витрат та одержаних доходів	Просторово або функціонально відокремлені дільниці, де здійснюється первісне споживання виробничих ресурсів
2.	Основа поділу (виділення)	Кожна структурна одиниця підприємства несе відповідальність за ті витрати, які перебувають під контролем. Визнання в організаційній структурі підприємства зон індивідуальної відповідальності	У процесі функціонування певна структурна одиниця споживає фактори виробництва – несе витрати
3.	Об’єкт обліку	Результати роботи, за які несе відповідальність конкретна людина (адміністратор, майстер, бригадир)	Окремі функції, операції всередині виробничих підрозділів, місця споживання засобів ділянки технологічного процесу
4.	Завдання і роль обліку	Акумулювання даних про витрати та доходи кожної сфери відповідальності для виявлення відхилень, встановлення їх причин виникнення та відповідальних осіб, які допустили ці відхилення	Організувати нормування, їх планування та облік з метою спостереження і контролю за використанням виробничих ресурсів. Дає змогу встановити причинно-наслідкові зв’язки між місцями використання ресурсів та цільовими потребами виробництва в часі у натурально-вартісних вимірниках
5.	Кінцева мета обліку	Управління собівартістю	Калькулювання собівартості продукції

Однак впровадження децентралізованого обліку на вітчизняних підприємствах значно покращить ефективність їх функціонування, знизить розмір витрат, дасть змогу уникати відхилень від розроблених норм витрат, приймати дієві та оперативні управлінські рішення.

Література:

1. Голов С.Ф. Управлінський облік: підруч. / С. Ф. Голов. – К. : Лібра, 2003. – 704 с.

2. Карпова Т.П. Основы управленческого учета./Т.П. Карпова.– М.: ИНФРА-М, 1997.– 392с.

3. Нападовська Л. В. Управлінський облік : підруч. / Л.В.Нападовська. – К.: Книга, 2004.– 544 с.

4. Садовська І. Б. Критерії визначення чинників побудови бухгалтерського обліку витрат./ І.Б. Садовська // Збірник наукових праць ЛНТУ. – Луцьк, 2008.– № 5.– С. 368 – 376.

5. Яругова А. Управленческий учет: опыт экономически развитых стран / А. Яругова ; [пер. с польсr. Я. В. Соколова]. – М. : Финансы и статистика, 1991. – 240с.