Экономические науки / 7. Учет и аудит

Слижук А.І.

Науковий керівник: к.е.н., Дзюба О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Контроль як необхідність забезпечення ефективності управління витратами підприємства

Сучасні умови господарювання висувають нові вимоги до організації облікового процесу витрат підприємств та процесу їх формування, зокрема до якісного їх управління. Сьогодні на торговельних підприємствах виникає гостра необхідність в управлінні витратами.

Актуальність вирішення поставленої проблеми полягає у недосконалості механізму прогнозування та управління витратами торговельних підприємств. Однією з складових, що забезпечують максимальний априбуток виступає наявність належної системи внутрішнього контролю.

Проблемам обліку, аналізу та контролю витрат діяльності підприємств торгівлі присвячено праці багатьох вітчизняних економістів, зокрема: М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, А.В. Головача, Я.Д. Крупки, М.В. Кужельного, Ю.І. Осадчого, М.С. Пушкаря, В.С. Рудницького, В.В. Сопка та інших. Однак практична діяльність підприємств торгівлі свідчить про існування великого діапазону проблемних питань, пов’язаних з обліком і аналізом витрат.

Основною метою статті є аналіз сучасної практики та узагальнення особливостей обліку та контролю витрат підприємств торгівлі.

Витрати підприємства регламентуються П(С)БО 16 «Витрати» та відображаються у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. В загальному витратами звітного періоду визначаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені [1].

Функцією управління, що безпосередньо пов'язана з обліком, є контроль. В управлінні витратами контроль виконує подвійну роль. З одного боку , він є функцією управління, з іншого – інформаційним забезпеченням, на підставі якого приймаються управлінські рішення.

У сучасних економічних умовах зовнішній контроль, який здійснюється, податковими, контрольно-ревізійними і аудиторськими службами, часто не задовольняє потреби власників чи керівників підприємств в отриманні інформації про реальний стан справ на підприємстві і напрямки його поліпшення, тобто виникає необхідність налагодити інші види контролю, такі як внутрішньогосподарський контроль.

Внутрішньогосподарський контроль непрямих витрат — це складова системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, який спрямований на забезпечення ефективної фінансово-господарської діяльності підприємства шляхом дії суб’єктами (власниками, посадовими особами підприємства (наприклад — директор, головний бухгалтер), працівниками, на яких покладено здійснення контрольних функцій) на об’єкти (непрямі витрати: загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати) за допомогою контрольних дій (сукупності методичних прийомів та процедур, політики щодо контролю) [2].

До основних завдань внутрішньогосподарського контролю витрат можна віднести: систематичне спостереження за витратами підприємства , а також за факторами, що призвели до їх зміни; дослідження відхилень фактичних результатів від планових показників витрат; визначення обґрунтованості формування витрат; вивчення стану аналітичного і синтетичного обліку; обґрунтування правильності розподілу витрат; виявлення внутрішніх резервів зниження витрат.

Перевірку витрат необхідно проводити поетапно при цьому перевіряючи накопичення та списання витрат, правильність віднесення витрат, а також використовуючи наступні методи та прийоми: встановити документальне обґрунтування зазначених витрат; порівняти зазначені в обліковому регістрі суми та періоди, до яких вони відносяться, з первинними документами; порівняти суми, зазначені в рахунках-фактурах, платіжних вимогах-дорученнях тощо, з сумами платіжних документів; дослідити доцільність витрат шляхом ознайомлення з внутрішніми документами підприємства за підписом керівника або уповноваженої ним особи, які регламентують політику підприємства по затвердженню витрат; перевірити віднесення втрат до того періоду, в якому вони реально понесені, шляхом порівняння даних первинних документів з бухгалтерськими записами; перевірити правильність віднесення до витрат вартості ремонтних робіт; перевірити правильність включення до витрат нарахованої заробітної плати і правильність її обліку на відповідних рахунках; оцінити правильність віднесення на витрати відрахувань на соціальні заходи; визначити правильність ведення синтетичного й аналітичного обліку по рахунку та його списання у кінці кожного місяця на фінансові результати.

Забезпечення ефективного управління витратами обумовлює потребу в якісній організації внутрішнього контролю, який в свою чергу дозволить не тільки відшукати резерви зменшення витрат, а й відчутно збільшити результати діяльності, оскільки адміністративні витрати посідають вагоме місце в загальній сумі витрат торговельних підприємств.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене Міністерством фінансів України

2. Безверхий К.В., Внутрішньогосподарський контроль непрямих витрат підприємств / К.В. Безверхий // Фінанси, облік і аудит. – 2010. – № 16. – С. 193-208.

3. Саліта С.В. Визначення напрямків удосконалення організації внутрішнього контроль витрат // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля – 2010. – № 11 (153). – С. 201-208.