Економічні науки/7. Облік
і аудит
К.е.н. Романчук А.Л.
Чернівецький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Місця виникнення
витрат та сфери відповідальності: сутність і відмінності
У сучасних умовах господарювання
надзвичайно важливого значення набуває інформація про витрати не в цілому по
підприємству, а в розрізі більш деталізованих об’єктів формування витрат. У
зв’язку з цим з’являється потреба ведення обліку за місцями виникнення витрат і
сферами відповідальності.
Питанням обліку за місцями
виникнення і сферами відповідальності приділяється значна увага у роботах
вітчизняних та зарубіжних вчених.
Так, ще згідно з принципом П.
Рібеля, всі результати господарської діяльності (доходи і витрати)
рекомендувалось обліковувати там, де вони виникають, перерозподіл їх вважався
неможливим і недоцільним [5, с.118].
За словами С.Ф. Голова,
децентралізація обліку витрат за сферами відповідальності та місцями виникнення
витрат надає можливість оперативно приймати рішення тими менеджерами, які
найглибше розуміються на суті проблеми і відповідають за їх результати [1, с.
405]. Його погляди підтримує Л.В. Нападовська, яка стверджує, що
„…майбутнє має належати децентралізованому обліку” [3, с. 471].
І.Б. Садовська
вважає, що за допомогою обліку витрат за сферами відповідальності можна суттєво
посилити функцію контролю рівня витрат і собівартості продукції на кожному
етапі виробництва, забезпечити прийняття виважених та своєчасних рішень на
різних рівнях, що в сучасних умовах функціонування підприємства є досить
актуальним [4].
В основу організації децентралізованого обліку витрат покладено чітке
розуміння ключових понять „місця виникнення витрат” та „сфери
відповідальності”, які є нетотожними поняттями.
Місцем виникнення витрат у вітчизняній
економічній літературі прийнято вважати сегмент діяльності підприємства, в
якому виникають витрати і відповідно можна організувати їх нормування,
планування та облік з метою спостереження і контролю за використанням
виробничих ресурсів.
Сфера відповідальності за витратами – сегмент
діяльності, в межах якої встановлено персональну відповідальність керівника за
понесені витрати. Тобто встановлено правові відносини (відповідальність та обов’язки) між
учасниками процесів з врахуванням ієрархічного принципу.
Серед
науковців існують розбіжності точок зору з питання широти та місткості місць
виникнення витрат і сфер відповідальності. Умовно їх можна поділити на три
групи:
1 група (Ф.Ф.
Бутинець, Т.П. Карпова, Л.В. Нападовська) – вважають сфери відповідальності
місткішими, ніж місця виникнення витрат (СВ >МВВ);
2 група (Л.Г.
Лінник, А.В. Озеран, О.І. Павликівська) – розглядають місця виникнення витрат
як більш ширше поняття, ніж сфери відповідальності (МВВ>СВ);
3
група (В.О. Ластовецький, С.Ф. Голов, Д. Мідлтон) – вважають такі поняття
тотожними (СВ=МВВ).
Чітку межу між місцями виникнення
і сферами відповідальності провела Т.П. Карпова. Вона основною відмінністю
вбачає наявність у сфер відповідальності входів (витрати) і виходів (продукція,
послуги), а місця виникнення витрат передбачають вимірювання тільки витрат без
вимірювання виходу продукції [2, с.284 – 286]. Порівняльна характеристика цих
понять наведена в таблиці 1.
Вважаємо, що сфери
відповідальності найчастіше є ширшими обліковими поняттями і включають кілька
місць виникнення витрат.
В окремих випадках, враховуючи
організаційно-технологічні особливості підприємств, ці поняття можуть
збігатися, але в жодному разі не навпаки.
Отже, система обліку витрат за
сферами відповідальності потребує ретельної методологічної підготовки з
врахуванням технологічного процесу, організаційної структури та відповідності
економічного змісту кожної складової (елемента, статті) витрат.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика сфер
відповідальності та місць виникнення витрат
№ з/п |
Ознака |
Сфера відповідальності |
Місце виникнення витрат |
1. |
Визначен-ня сутності |
Структурна одиниця підприємства,
його економічний суб’єкт, у межах якого менеджер відповідає за доцільність
понесених витрат та одержаних доходів |
Просторово або функціонально
відокремлені дільниці, де здійснюється первісне споживання виробничих
ресурсів |
2. |
Основа поділу (виділення) |
Кожна структурна одиниця
підприємства несе відповідальність за ті витрати, які перебувають під
контролем. Визнання в
організаційній структурі підприємства зон індивідуальної відповідальності |
У процесі функціонування певна
структурна одиниця споживає фактори виробництва – несе витрати |
3. |
Об’єкт обліку |
Результати роботи, за які несе
відповідальність конкретна людина (адміністратор, майстер, бригадир) |
Окремі функції, операції всередині
виробничих підрозділів, місця споживання засобів ділянки технологічного процесу |
4. |
Завдання і роль обліку |
Акумулювання даних про витрати
та доходи кожної сфери відповідальності для виявлення відхилень, встановлення
їх причин виникнення та відповідальних осіб, які допустили ці відхилення |
Організувати нормування, їх планування та
облік з метою спостереження і контролю за використанням виробничих ресурсів.
Дає змогу встановити причинно-наслідкові зв’язки між місцями використання
ресурсів та цільовими потребами виробництва в часі у натурально-вартісних
вимірниках |
5. |
Кінцева мета обліку |
Управління собівартістю |
Калькулювання собівартості продукції |
Однак впровадження децентралізованого обліку
на вітчизняних підприємствах значно покращить ефективність їх функціонування,
знизить розмір витрат, дасть змогу уникати відхилень від розроблених норм витрат,
приймати дієві та оперативні управлінські рішення.
Література:
1.
Голов С.Ф.
Управлінський облік: підруч. / С. Ф. Голов. – К. : Лібра, 2003. –
704 с.
2. Карпова Т.П. Основы управленческого учета./Т.П. Карпова.– М.: ИНФРА-М, 1997.– 392с.
3.
Нападовська
Л. В. Управлінський облік : підруч. / Л.В.Нападовська. – К.: Книга, 2004.– 544
с.
4. Садовська І. Б. Критерії визначення чинників побудови бухгалтерського обліку витрат./ І.Б. Садовська // Збірник наукових праць ЛНТУ. – Луцьк, 2008.– № 5.– С. 368 – 376.
5.
Яругова А. Управленческий учет: опыт
экономически развитых стран / А. Яругова ; [пер. с польсr. Я. В. Соколова]. – М. : Финансы и статистика,
1991. – 240с.