Ю.О.Лопатнюк

Україна, місто Миколаїв, Чорноморський державний університет ім. П.Могили

МОЛОКОПЕРЕРОБНА ГАЛУЗЬ – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Харчова промисловість – це частина всієї промисловості, яка об’єднує сукупність однорідних харчових та переробних підприємств, характеризується єдністю споживчого призначення кінцевого продукту, що виробляється. Вона переробляє, як правило, сировину сільськогосподарського походження та має у розпорядженні специфічну матеріально-технічну базу у вигляді системи машин та апаратів та відповідним складом кадрів.

Харчова промисловість об'єднує близько 40 спеціалізованих галузей, які виробляють продукти харчування, а також мило та тютюнові вироби. В основному підприємства галузі переробляють сільськогосподарську сировину. Але є також і видобувні галузі – соляна, рибодобувна та частина безалкогольної галузі - мінеральні води. Основними галузями, що використовують продукцію рослинництва в Україні, є цукрова, олійна, плодоовочева, борошномельна. Тваринницьку сировину переробляють м'ясна та молочна галузі промисловості (рис.1).

Рис.1. Структура харчової промисловості.

Молочна промисловість – одна з провідних галузей народного господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування. Фактичне виробництво молока в Україні значно нижче необхідних обсягів споживання, що позначається на якості харчування населення України. Збільшення ж виробництва молока стримується низькою рентабельністю тваринництва і тим, що більшість населення України не може купувати необхідну кількість молочної продукції через високу його вартість.

Сьогодні в Україні є близько 350 підприємств з переробки молока, з яких 80 виготовляють до 90% суцільномолочної продукції. Показники виробництва основних видів молочних продуктів у 2009 році вказують на стабільність розвитку галузі, не зважаючи на ряд проблем, що виникли на ринку сировини. У зв’язку зі значною конкуренцією на сировинному ринку виробництво готової молочної продукції все більшою мірою концентрується на великих підприємствах, які вкладають значні кошти в модернізацію виробництва, мобільно реагують на зміни кон’юнктури ринку, постійно збільшують свій асортимент та, щоб не втратити свою нішу ринку за умов сезонного дефіциту сировини, розширюють ринок збуту за рахунок експортних поставок [1].

Стабільний попит на суцільномолочну продукцію в Україні сприяє ритмічній роботі підприємств з її випуску, не зважаючи на жорстку конкуренцію як на ринку сировини, так і на ринку збуту. Однак, криза української економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не оминула і молочну промисловість. Серед основних проблем цієї галузі промисловості можна назвати такі: низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання; нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості; обмеженість можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини; зниження попиту на продукти переробки в зв’язку із низькою купівельною спроможністю населення області, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями та ін.

Молокопереробна промисловість конкурує з іншими галузями регіону за інвестиції. Тому доцільно здійснювати оцінку інвестиційної привабливості цієї галузі. Використання вченими різних підходів для оцінки інвестиційної привабливості окремих галузей призводить до отримання досить суперечливих результатів.

Так, за результатами дослідження інвестиційної привабливості галузей промисловості України методом рейтингування за спортивною системою скейтингу Г. Харламової харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції належать до зони високої інвестиційної привабливості [2].

Проте зрозуміло, що різні підгалузі харчової промисловості матимуть неоднакову інвестиційну привабливість. Молокопереробну промисловість Н. Сиволапенко віднесла до галузей з середньою інвестиційною привабливістю, а С. Петруха та М. Колотуша, поряд з лікеро-горілчаною, пиво-безалкогольною та оліє-жировою, - до галузей, що приносять стабільні доходи протягом тривалого періоду [3]. На нашу думку, дані підгалузі харчової промисловості значно відрізняються одна від одної і за рівнем прибутковості, і за інвестиційною привабливістю. Тому доцільно визначити інвестиційну привабливість окремих підгалузей харчової промисловості.

Найбільш обґрунтованою, на нашу думку, є методика оцінки інвестиційної привабливості окремих галузей (підгалузей) економіки, запропонована І. Бланком [4]. На основі даної методики та з урахуванням наявної статистичної бази може бути сформована система показників для оцінки інвестиційної привабливості окремих груп та класів харчової промисловості за наступними основними елементами: оцінка середньогалузевої рентабельності діяльності підприємств; оцінка рівня перспективності розвитку галузі; рівень галузевих інвестиційних ризиків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Перспективы развития украинской молочной промышленности // Продукты питания. – 2011. - № 12. – с. 12-19.

2. Харламова Г. О. Методика оцінки інвестиційної привабливості галузей промисловості України // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. - №6. – С.11-18.

3. Сиволапенко Н. Інвестиційна привабливість України / Н. Сиволапенко // Економіст. – 2007. - №6. – С. 84-85. Петруха С. Сучасний стан та перспективні напрями іноземного інвестування економіки міста Києва / С. Петруха, М. Колотуша // Економіст. – 2006. - №9. – С. 40-46.

4. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. – К. : МП «ИТЕМ» ЛТД; «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995. – 448 с.