Педагогические науки / 3. Методические основы воспитательного процесса

К.ю.н., доцент Єрмоленко Д.О.

Інститут права імені Володимира Сташиса

Класичного приватного університету, Україна

Основні функції правового виховання молоді

Правове виховання – це систематичний, цілеспрямований, керований процес впливу на свідомість особистості з метою формування в неї глибоких та стійких правових уявлень, знань та переконань. Правове виховання проявляється у його функціях. Зважаючи на те, що у філософський літературі «функція» визначається як «зовнішній прояв властивостей певного об’єкту в даній системі відносин» [9, c. 526], або як «форму впливу явища, предмету на інші явища предмети» [8, c. 171], функція правового виховання молоді, на нашу думку, характеризує внутрішні властивості правовиховного процесу та проявляється у зовнішньому впливі на правову свідомість молоді.

Дослідники пропонують різні підходи щодо функцій правового виховання. Так, наприклад П.П. Баранов та В.В. Русских вважають, що правове виховання виконує дві основні функції: 1) передача індивідам та їх групам певної суми правових знань, навичок та вмінь; 2) формування правових ідей, переконань, почуттів у правосвідомості громадян [1, c. 47]. О.Б. Сахаров та О.Р. Ратінов виділяють наступні функції правового виховання: а) пізнавальна; б) оціночна; в) регулятивна. Обґрунтовуючи свою думку, вони зазначають, що пізнавальна функція проявляється у передачі громадянам правових знань, а оціночна означає, що, отримуючи правові знання громадяни не залишаються байдужими до них і висловлюють своє відношення в оцінці, тобто у визнанні або невизнанні їх цінності для себе, оточуючих, суспільства в цілому. При цьому автори поділяють всі оціночні відносини на наступні групи: відношення до законодавства в цілому, його окремим нормам, правовим інститутам, правоохоронним органам, правопорушникам, власної поведінки, які у своїй сукупності складають систему ціннісних орієнтацій, що формують відносно стійку позицію в юридично значимих життєвих ситуаціях [7, c. 171].

Інші дослідники визнають функціями правового виховання освітню, виховну та регулятивну [2, c. 236]. Ідею включення в систему функцій правового виховання регулятивної функції підтримує Д.А. Керимов. При цьому він розмежовує два поняття: «правове регулювання» та «регулювання правом». В перше поняття входять наступні елементи: наявність юридичного факту, застосування правової норми через правовідносини, забезпечення комплексу вимог законності при реалізації норми. Друге поняття, як вважає Д.А. Керимов, охоплює все те, що входить у перше поняття, а також весь процес законотворчості, правову інформацію, правову пропаганду, правосвідомість [3, c. 178]. Ф.Ю. Сафін навпаки, не вважає необхідним виділяти окремо регулятивну функцію правового виховання, адже вона, на його думку, співпадає із попереджувальною функцією. Свою думку він аргументує тим, що в процесі правового виховання молодій людині роз’яснюються норми законодавства, що встановлюють заборону на здійснення правопорушень, акцентується увага на необхідність виключити подібні діяння із своєї поведінки під страхом покарання [6, c. 15]. З такою думкою важко погодитися, адже по-перше, правове виховання не можна зводити лише до «роз’яснення норм законодавства», по-друге, на нашу думку, метою правового виховання є формування скоріше поваги до права, ніж «страху покарання».

С.С. Колосов пропонує наступний перелік функцій правового виховання: освітня, виховна, організаторська, попереджувальна та контрольна [4, c. 99]. Викликає сумнів обґрунтованість виокремлення як самостійної функції правового виховання контрольної функції. Сутність правового виховання молоді полягає у формуванні високого рівня правосвідомості молодих людей, а не у контролі за їх свідомістю. Сказане, звичайно, не виключає здійснення державного та громадського контролю за процесом правового виховання. Більш того, такий контроль за рівнем та якістю використання засобів правового виховання є необхідним для розробки конкретних соціально обумовлених пропозицій щодо вдосконалення правовиховного процесу.

Ю.М. Лівшиць до функцій правового виховання відносить: розповсюдження правових знань, формування позитивних ціннісних орієнтацій щодо права, попередження правопорушень, розвиток соціальної активності громадян у справі удосконалення правової системи держави, тобто забезпечення участі населення у правотворчості шляхом оприлюднення проектів законів для обговорення, розвиток активності громадян у сфері практичної діяльності щодо забезпечення правопорядку [5, c. 105].

Таким чином, враховуючи наведені точки зору, видається можливим констатувати, що основними функціями правового виховання молоді є:

1. Пізнавальна. Означає теоретичне опанування основних положень про розвиток та функціонування права, держави та їх інститутів. Має важливе значення у процесі формування правосвідомості молоді, адже поширення відповідних знань про право та державу забезпечить молоді необхідну правову підготовку;

2. Регулятивна. Правове виховання, формуючи правову свідомість молоді, активно впливає не лише на регулювання поведінки молодих громадян у правовій сфері, але й на регулювання всього розмаїття життєвих процесів у суспільстві та державі;

3. Ціннісно-орієнтаційна. Передбачає не лише формування у молоді певних знань щодо правових явищ, але й активний вплив на ціннісно-світоглядну сферу свідомості, на вироблення переконаності у необхідності не лише знати право, але й поважати та дотримуватися його норм;

4. Системно-теоретична. При реалізації правового виховання молоді постійно здійснюється розробка та перегляд правових ідей, теоретичних проблем права, правового регулювання, враховуються позитивний та негативний досвід правового життя суспільства, систематизуються теоретичні правові знання;

5. Інтегруюча. В процесі правового виховання молоді синтезуються та використовуються передові знання багатьох наук – досягнення педагогіки, матеріали соціологічних досліджень, статистичні данні про стан економіки, демографічні процесі у суспільстві, враховується громадська думка, настрої окремих соціальних груп тощо;

6. Стимулююча. Теоретична розробка та обґрунтування правових ідей в процесі правового виховання молоді певним чином сприяє розвитку всієї юридичної науки;

7. Морально-етична. Правове виховання молоді має велике значення у формуванні морально-етичних критеріїв в оцінці правових явищ, поглядів, ідей, концепцій.

Література:

1. Баранов П.П. Актуальные проблемы теории правосознания, правовой культуры и правового воспитания. Учебное пособие / П.П. Баранов, В.В. Русских. – Ростов-на-Дону. 1999. – 80 с.

2. Богачев А.И. Правовое воспитание / А.И. Богачев // Проблемы укрепления правопорядка. – М., 1987. – С. 233-240.

3. Керимов Д.А. Философские проблемы права / Д.А. Керимов. – М., 1978. – 472 с.

4. Колосов С.С. Содержание, цели и функции правового воспитания / С.С. Колосов // Юридические гарантии применения права и режим законности. – Ярославль, 1987. – С. 95-102.

5. Лившиц Ю.М. Личность и общественный порядок / Ю.М. Ливщиц. – Таллин, 1975. – 151 с.

6. Сафин Ф.Ю. Теоретические и методологические проблемы предупреждения корыстной преступности несовершеннолетних: автореф. доктора юрид. наук. 12.00.08. / Ф.Ю. Сафин. – СПб., 2003. – 44 с.

7. Теоретические основы предупреждения преступности. – М.: Юрид. лит, 1971. – 256 с.

8. Тугаринов В.П. Философия сознания / В.П. Тугаринов. – М.: Мысль, 1971. – 198 с.

9. Философский словарь / Под ред. И. Шинкарук. – М., 1986. – 800 с.