Д.ф.н. Іщенко Н.Г., студентка Дубінська О.Б.

Національний технічний університет України «КПІ», Факультет лінгвістики

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ АНГЛІЙСЬКИХ БАГАТОЗНАЧНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Стаття присвячена вивченню та аналізу англійської економічної термінології, що характеризується полісемічністю, а також структурних особливостей даного шару лексики, які впливають на вибір перекладацьких трансформацій під час інтерпретації англійських термінів засобами української мови.

The article deals with studying and analysis of the English economics terminology, that is characterized by polisemantic nature, and the structural peculiarities of the given layer of wordstock, that influences the choice of translational transformations during the interpretation of the English terms by means of the Ukrainian language.

Разом зі стрімким розвитком науково-технічного прогресу у світі зростає необхідність постійного поповнення лексичного запасу будь-якої мови семантичними одиницями на позначення нових понять і предметів навколишньої дійсності. Сьогодні важливу роль у структурній ієрархії мови відіграють саме фахові термінологічні одиниці. Важливим аспектом поширення ролі термінів є поглиблення міжмовної взаємодії, коли терміни однієї мови передаються мовними засобами іншої, що в свою чергу, впливає не просто на встановлення відповідностей між двома мовами, але й на поповнення лексичного запасу мови новими одиницями, розширенням горизонтів сприйняття нових явищ та предметів оточуючої дійсності й поглибленням знань про них.

Говорячи про важливість термінів варто також відзначити їхнє різноманіття відповідно до галузей застосування. Усі ланки суспільного життя (політична, економічна, соціальна, культурна, освітня) оперують певним лексико-термінологічним запасом, який варіюється між галузями, хоч і не виключені збіги так званих міжмовних термінологічних утворень.

У даній статті ми розглядаємо не просто особливості термінів, а структурні властивості багатозначних термінів галузі економіки. Проблемами визначення, класифікації та упорядкування термінів займались як вітчизняні, так і іноземні науковці (Ю.Д.Апресян, Д.С.Лотте, В.М.Лейчик, О.І.Дуда, О.М.Бортничук, А.С.Д’яков та ін..). Перед усіма науковцями поставала проблема вивчення термінів фахової мови, тобто сукупності мовних засобів, що використовуються у професійно замкнутій сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері.

Актуальність даної статті зумовлена недостатнім вивченням економічних багатозначних термінів англійської мови загалом з урахуванням їхніх структурних та функціональних особливостей, які в свою чергу значно впливають на вибір основних засобів їх перекладу на українську мову.

Основною метою статті є визначення основних способів творення та особливостей передачі англійських полісемічних термінів сфери економіки засобами української мови.

Відповідно до поставленої мети виокремлюються такі завдання:

1.З’ясування основних характеристик англійської термінології галузі економіки та полісемічних термінів,зокрема, на подальше формування даного шару лексики;

2.Визначення способів творення англійських багатозначних термінів в галузі економіки, визначення відповідностей та зв’язків між різними структурними формами термінів;

3.Виокремлення основних способів перекладу англійських економічних термінів засобами української мови з урахуванням аспекту багатозначності.

Ми акцентуємо нашу увагу на термінології певної фахової мови (економіки), що характеризується цілісністю та структурно-функціональними перетвореннями, і беремо за основу практичні доробки відомих науковців (О.І.Дуди, З.Б.Куделько та Т.П.Кравченко), які вивчали специфічні ланки даної галузі (кредитно-банківську справу, економіку АПК та ринкових відносин).

У своїх роботах дослідники роблять акцент на структурних особливостях фахової мови, а саме фахової термінології. Усю лексику фахового тексту можна поділити на 4 види: 1) терміни даної галузі, які мають власну дефініцію; 2) міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці (у т.ч. терміни суміжних наук; 3) напівтерміни або професіоналізми, до яких можна віднести і номенклатури, щоправда, професіоналізми, як правило, можуть тлумачитися, на противагу номенклатурним одиницям; 4) професійні жаргонізми, які не претендують на точність та однозначність, мають великий рівень образності та емоційно забарвлене значення [5].

Однак, окрім зовнішніх класифікацій фахових термінів важливу роль відіграє його внутрішня структура, в якій виділяються наступні ознаки: власне семантика (денотативна, конотативна, прагматична); мотивованість, що розпадається на різні види мовної та термінологічної мотивованості; сигніфікативне значення (позначення спеціального поняття, вербалізація спеціального концепту). Поняття, яке визначає термін, взаємопов’язане з іншими поняттями в тій же галузі, є елементом системи понять [10, с.23].

Таким чином, економічна термінологія характеризується як сукупність термінів, співвіднесена з найважливішою сферою суспільного життя, у якій відбувається виробництво, обмін, розподіл і споживання продуктів людської діяльності, та пов’язану на поняттєвому, лексико-семантичному, словотвірному й граматичному рівнях. В межах економічної науки виділяють наступні підгалузі: кредитно-банківська справа, економіка АПК, прогнозування, маркетинг, економіка ринкових відносин та ін. [7, с. 9].

Таке різноманіття економічних підгалузей та їх взаємодія призводять до розвитку багатозначності, концепція якої полягає у представленні дискретної організації лексичного значення, а ступінь дискретності значень під час їхнього опису у тлумачному словнику загалом часто перебільшують і бачать чіткі межі там, де фактично, при орієнтації на реальне різноманіття текстів виявляється розмитою проміжна область [1, с. 179].

Важливим фактором є також і те, що полісемія, яка широко представлена в загальній лексиці, реалізується в спеціальній дещо по-іншому. Якщо в загальній лексиці це явище веде до розширення і збагачення словникового складу, то в спеціальній лексиці воно є небажаним, тому що порушує спроби мови зберегти однозначну відповідність між референтом і номінуючим його знаком. Крім того, значення багатозначних слів утворюють так звані поняттєві сфери, тобто семантичні поля, компоненти яких пов’язані якою-небудь загальною основою. Визначають два види семантичних полів:

1) предметні або денотатні поля, в яких терміни об’єднані за їх відношенням до однієї предметної галузі ;

2) поняттєві чи сигніфікатні поля, в яких терміни об’єднуються за їх відношенням до однієї області понять або уявлень [8, с. 123].

Звідси можна виділити два типи полісемії: 1) внутрішню (всередині терміносфери); 2) зовнішню (на межі терміносистем). Значення багатозначного слова об’єднуються в семантичну єдність завдяки певним відношенням, які існують між ними, базуючись на загальних семантичних асоціаціях (метафора, метонімія, функціональна спільність). Так, результати аналізу терміносистеми ринкових взаємин свідчать, що характерними шляхами виникнення нових значень у даній терміносфері є логічні відношення підпорядкування (гіпонімії) та перехрещування (метафори та метонімії) [9, с.10].

Ще одним із випадків багатозначності є використання одного і того ж терміна в близьких областях знань з кількома різними значеннями, коли семний склад має частину спільних для термінів властивостей (сем). Така багатозначність утворюється в результаті міжсистемного запозичення термінів; вона вилучається в ході упорядкування термінології шляхом додавання конкретизуючого визначального елемента [10, с.124].

Англійська економічна термінологія складається з односкладових та полі складових термінів, які надходять до неї різними шляхами:

1) використання для позначення наукових понять загальновживаних слів, унаслідок чого вони термінологізуються і переходять до розряду лексики обмеженого використання: compartment, line, design;

2) утворення термінів шляхом морфологічного або морфолого-синтаксичного словотворення, тобто термінологічне словотворення або термінотворення: deliverables, dependability, levelling;

3) утворення словосполучень з термінологічним значенням: соmmercial offer, commercial enterprise [4, с. 6].

Вихідним матеріалом для термінів, що утворені семантичним способом, виступають сьогодні частіше інші терміни, а не лексичні одиниці – не терміни. Це пов’язано з тим, що змістова структура терміна більш строга (терміни зазвичай менш багатозначні, більш мотивовані, їх семантика включає такі семи, які більше використовуються в нових терміносистемах [10, с.124].

Окрім семантичних перетворень термінотворення підмови економіки характеризується оперуванням тими самими способами словотворення, що обслуговують мову в цілому: морфологічними (суфіксальний, префіксальний, складання основ та ін..), синтаксичним (утворення словосполучень), морфолого-синтаксичним (конверсія), семантичним (переосмислення слів загальнонаціональної мови на основі когнітивних процесів метафоризації та метонімізації) [6, с. 12]

Звідси можна виокремити такі словотвірні типи термінів: кореневі слова: корінна непохідна лексика; запозичена непохідна лексика; похідна лексика: терміни, утворені за допомогою суфіксації; терміни, утворені за допомогою префіксації; складні слова; терміни-словосполучення; терміни-абревіатури; літерні умовні позначення; символи; номенклатури [3, с.56].

З усього різноманіття наявних структурних форм виділяють найбільш частотні способи творення економічних термінів. Так, О.І.Дуда зауважує, що аналіз основних способів термінотворення сучасної англійської кредитно-банківської термінології (КБТ) дав підстави для таких висновків: 1. З точки зору морфологічної структури англійська КБТ складається з трьох груп: а) група простих термінів (прості кореневі слова); б) група складних термінів (складні слова); в) група складених термінів (словосполучення); 2. Для англійської КБТ характерними способами утворення термінів є: а) семантичний (шляхом метафоричного й метонімічного перенесень, шляхом конкретизації чи звуження значення загальновживаного слова); б) афіксальний; в) безафіксний (шляхом конверсії); г) основоскладання; д) абревіація; е) утворення термінологічних словосполучень. З поміж представлених форм терміни-словосполучення є найпоширенішими, тому науковець виділяє такі моделі термінів-словосполучень в кредитно-банківській термінології: N+N: deposit account, agent bank; PrI+N: accepting bank, outstanding debt; PrII+N: differed debt, discharged bankrupt та ін. [2, с. 12]

З нею згодна З.Б.Куделько, яка стверджує, що найпоширенішою формою творення термінів підмови ринкових взаємин виступає саме виступає термін-словосполучення . Виявлено наступні найчастотніші структурні типи: 1) N + N, напр.: treasury note; 2) A + N: durable goods; 3) N + Prep + N: solvency of an enterprise; 4) Present Participle + N: leasing system [9, с. 15]

Що стосується багатозначності в даному випадку, то тут виокремлюється певна структурно-семантична взаємозалежність. Так, монолексемний термін відрізняється більш узагальненим значенням і меншою інформативністю порівняно з полілексемним. Диференціація і конкретизація спеціальних понять відбувається за рахунок утворення термінологічних словосполучень. Одночасно простежується певна закономірність: ускладнення компонентної структури моделі (до 4-9 елементів) призводить до більшої однозначності й точності позначення завдяки експлікації всіх ознак поняття у складній структурі терміна, але цей процес супроводжується зниженням продуктивності моделі і збільшенням кількості її морфологічних варіантів, які вже не фіксуються в спеціальних словниках, оскільки вважаються контекстуальними варіантами. Це свідчить про те, що функціонування термінологічних одиниць у терміносистемі зумовлено суб’єктивним фактором (обмеженість людської оперативної пам’яті) та підкоряється загальномовним принципам економії мовних засобів і стислості позначення [6, с. 14].

Для контекстуальної реалізації термінологічного значення необхідними є такі умови: 1) термінологічне оточення фахового дискурсу; 2) заповнюваність семантичної структури термінологічного оточення завдяки дефінітивній функції термінологізованої одиниці, а не звичайному тлумаченню загальновживаного слова); 3) потреба вжити загальновживане слово саме у термінологічному значенні для реалізації висловлювання [2, с. 15].

Варто розглянути способи інтерпретації англомовних економічних термінів засобами української мови. Вважається, що оптимальним способом перекладу є виявлення в мові перекладу еквіваленту терміну мови оригіналу. Застосування цього способу можливе в тих випадках, коли країни, в яких розповсюджені мови оригіналу та перекладу, досягли одного і того ж наукового, технічного або суспільного рівня або пройшли цей рівень в певний період своєї історії. Переклад термінів з допомогою еквівалентів можливий, якщо з контексту або з приміток точно відомо, що терміни в обох мовах мають однаковий зміст [11, с. 45].

Новий термін в мові перекладу може бути створений шляхом надання існуючому в мові слову або словосполученню нового значення під впливом мови оригіналу. Оскільки в цьому процесі відбувається зближення значень лексичних одиниць різних мов та різних терміносистем даний спосіб перекладу називається семантичною конвергенцією. В результаті семантичної конвергенції в мові перекладу можуть утворюватись терміни з подвійним змістом [11, с. 45].

Під час пошуку еквівалента для перекладу термінів використовуються лексичні одиниці, що вже довгий час існують в мові, а не новостворені слова. Так, застосовуючи калькування відбувається процес утворення нових слів або словосполучень з кореневих морфем, суфіксів, префіксів слів мови перекладу. Калькування є поелементним перекладом складних за своєю структурою лексичних одиниць мови оригіналу з використанням мовних засобів мови перекладу [11, с.46].

Коли в процесі перекладу з мови оригіналу в мову перекладу переходить лексична одиниця з усіма своїми змістовими та формальними ознаками (семантикою, словотворчою структурою, звуковим складом, правописом – з урахуванням відмінностей алфавітів), ми маємо справу з запозиченнями. Запозичення утворюються при прямих контактах двох народів або їхніх мов і відносяться до різних сфер життя суспільства [11, с.49].

Відношення до запозичень як до способу перекладу термінів є неоднозначним. У тих випадках, коли термін приходить в мову перекладу разом з новим об’єктом, який він називає в мові оригіналу, запозичення терміну не повинне викликати заперечень. Однак в тих випадках, коли рівень науки і техніки країн, в яких використовуються мови оригіналу та перекладу, однаковий, перекладач спершу повинен зробити спробу і знайти еквівалент терміну мови оригіналу в мові перекладу, або створити новий термін з елементів мови перекладу, використовуючи семантичну конвергенцію або калькування.

Вибір способу перекладу терміну визначається рядом факторів:

1. логіко-предметним. Він пов’язаний з існуючою системою понять визначень області науки або техніки в країні мови перекладу;

2. термінологічним, що пов’язаний з наявністю складеної терміносистеми в мові перекладу;

3. власне лінгвістичним. В залежності від структури мови перекладу і від відношення до запозичень та інтернаціоналізмів віддається перевага тому чи іншому способу перекладу;

4. нормативності, що пов’язаний з наявністю документів, в яких зафіксовані обов’язкові або рекомендовані для використання терміни: термінологічні стандарти, підручники та навчальні посібники, нормативні словники.

5. стилістичним. Вибір того або іншого варіанту перекладу терміну визначається стилем та жанром тексту, що перекладається [11, с.59]

Отже, як бачимо, термін характеризується бінарною семантикою – з одного боку певним внутрішнім значенням, підкріпленим відповідною формою, з іншого – зовнішнім значенням, тобто рядом сем та функцій, які створюють певний контекст, і певним чином відбивають його специфіку. Полісемія як одна із властивостей термінології у галузі економіки відбиває як внутрішню, так і зовнішню природу терміна, які в свою чергу є взаємопов’язаними. Полісемія найчастіше виникає на стиках різних підгалузей, що пояснюється взаємопроникненням термінів у різні економічні підгалузі. Структурними характеристиками даного шару лексики є його подібність до загальновживаної лексики за формотворчими ознаками. Виділяють різні шляхи створення термінів економіки: термінологізація, запозичення, морфолого-синтаксичні перетворення. Найпоширенішою формою утворення нових термінів є спосіб створення словосполучень, що в свою чергу впливає на ступінь прояву полісемічності: чим більше компонентів у складі певного терміна, тим більш конкретне значення він виражає, тим самим тяжіючи до однозначності. Відштовхуючись від цього використовуються і способи перекладу англійських економічних термінів засобами української мови: семантичний еквівалент, семантична конвергенція, запозичення, калькування.

Список використаних джерел:

1.Апресян Ю.Д.Лексическая семантика (синонимические средства языка). – М.: Изд. «Наука», 1974. – 368 с.

2.Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури кредитно-банківської системи): Автореф. дис…канд.філ.наук/ Львівський національний університет ім. Івана Франка. – К., 2001. – 20 с.

3. Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термынотворення: Семантичний та соціолінгвістичний аспект. – К.: Вид.дім «КМ Academia», 2000. – 218 с.

4.Іщенко В.Л. Англійський багатокомпонентний економічний термін (парадигматичний та синтагматичний аспекти): Автореф.дис… канд. філ. наук/ Одеський національний університет ім.І.І.Мечникова. – О., 2002. – 18 с.

5. Тарас Кияк Теоретичні засади термінознавства та лексикографії, нормування та стандартизація термінології

6.Константінова О.В. Структурно-семантичні особливості термінів оподаткування в американському і британському варіантах сучасної англійської мови: Автореф.дис..канд.філ.наук / Рівненьский державний гуманітарний університет. – К., 2004. – 23 с.

7.Кравченко Т.П. Формування терміносистеми економіки агропромислового комплексу: Автореф.дис..кан.філ.наук / Миколаївський державний аграрний університет. – К., 2006. – 22 с.

8.Куделько З.Б. Полісемія в економічній та юридичній терміносистемах// Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). –Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Винниченка, 2001. – Вип. 35. – 230 с.

9. Куделько З.Б. Англійська терміносистема ринкових взаємин: синтагматичні та парадигматичні особливості: Автореф.дис…канн.філ.наук / Львівський національний університет ім. Івана Фпанка. – Л., 2003. – 20 с.

10. Лейчик В.М. Терминоведение: предмет, методы, структура. – Изд. 3-е. – М.: Издательство ЛКИ, 2007. – 256 с.

11. Лейчик В.М., Шелов С.Д. Лингвистические проблемы терминологии и научно-технический перевод. Часть 1. Выпуск 18. – М.: Теория и практика научно-технического перевода, 1990. – 79 с.