Діагностика агресивної поведінки учнів молодшого шкільного віку

Асист. Леоненко І.Ю.

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, Україна

Діагностика агресивної поведінки учнів молодшого шкільного віку

Резюме

В статье раскрываються отдельные технологии диагностики агресивного поведения учеников младшего школьного возраста. Ключевые слова: диагностика, методика, агрессивное поведение, ученики младшего школьного возраста.

Summary

The article deals with some technologies of the diagnostics of aggressive junior school age children’s behaviuor.

Key words: diagnostics, methodic, agressive behaviuor, junior school age children’s.

В останні роки суттєво виріс науковий інтерес до проблем дитячої агресивності. Проблематика агресії і агресивної поведінки є предметом дослідження вчених різних країн, серед яких найбільшим визнанням користуються праці: А. Адлера, А. Бандури, А. Басса, Л. Берковеца, Р. Берона, К. Лоренца, Д. Ричардсона, З. Фрейда, Е. Фромма.

Проте наукові дослідження в цій області, незважаючи на її високу теоретичну і практичну затребуваність, небагаточисельні і представляють більшою частиною огляд зарубіжних досліджень (С.Л. Колосова, М.Д. Левітов, Т.Г. Румянцева, Л.М. Семенюк, Є.П. Ільїн, П.А. Ковальов, М.Л. Бутовська, Ж.Ю. Дреєва, Я.Ю. Копейко, О.О. Смирнова, С.Ю. Чижова, О.В. Калініна, І.О. Фурманов, В.І. Шебанова та інші).

Добре, що не залишається без уваги практично-прикладна робота над проблемою дитячої та підліткової агресії на теренах України. З 2006 по 2011 роки проводився курс «Школа без агресії», учасниками якого стали 7 тисяч дітей та підлітків з шкіл, інтернатів, дитячих будинків, танцювальних і спортивних колективів, спортивних шкіл віком від 8 до 15 років. Зміст програми «Школа без агресії»: 1) командні ігри; 2) дихальні і фізичні вправи; 3) набуття практичних навичок для подолання агресивності, втоми і поганого настрою; 4) спілкування про загальнолюдські цінності і дружелюбність, партнерство, бажання допомагати, піклуватися один про одного.

Значний внесок в питаннях діагностики, корекції та профілактики дитячої агресивності зробив своїми працями («Динаміка агресивності: психодіагностика і корекція» (1996), «Психологічні основи діагностики і корекції порушень поведінки у дітей підліткового і юнацького віку» (1997), «Агресія і насилля: діагностика, профілактика, корекція» (2007)) І.А. Фурманов.

Цікавими є напрацювання В.І. Шебанової у роботі «Діагностика та корекція агресивної поведінки молодших школярів з порушенням психічного розвитку», де вона аналізує різні психологічні підходи до вивчення феномену дитячої агресивності та пропонує концептуальну модель психокорекції агресивної поведінки молодших школярів з порушеннями психічного розвитку. Вона виносить на обговорення окремі технології діагностики агресивної поведінки учнів молодшого шкільного віку, яких, нажаль, не багато. До того ж їх ґрунтовний аналіз показав, що методики потребують вдосконалення як у питаннях їх проведення (відповідності методики часу та вікові дитини, перекладі, логічній побудові тверджень), так і обробки даних (полегшення обрахунків для зменшенню автоматичних помилок, спрощення роботи дослідника, надання рекомендацій фахівцям, котрі будуть працювати з даною методикою).

До програми нашого емпіричного дослідження були включені такі форми роботи: опитувальник Є. Ільїна, П. Ковальова «Агресивна поведінка», методика С. Розенцвейга (дитячий варіант), тест Руки Едвіна Вагнера, постекспериментальна психологічна бесіда (сприяє усвідомленню дітьми власної проблеми агресивності). На прикладі обраної програми дослідження розглянули методичні аспекти діагностики агресивності молодших школярів та їх ефективність.

Хочемо відмітити, що методика «Агресивна поведінка» розроблена Є. Ільїним та П. Ковальовим, яка спрямована на визначення стриманості – нестриманості й типу агресивної поведінки має не достатньо зрозумілу постановку тверджень, яку не завжди розуміють діти молодшого шкільного віку. І навіть після пояснення у дітей виникають труднощі, адже в таких твердженнях, наприклад, як 1, 3, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 31, 33, 36, 39 (1. Я не можу втриматися від грубих слів, якщо хтось не згоден зі мною; 3. Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами; 23. Не було випадку, щоб я від злості щось розтрощив; 24. Я ніколи не застосовую фізичну силу для вирішення спірних питань; 25. Навіть якщо я злюся, не використовую грубощів у висловлюваннях; 26. Я не пліткую про людей, навіть якщо вони мені не дуже подобаються; 28. Я не здатен вдарити людину; 29. Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона на це заслуговує; 31. Мені не подобаються люди, які виміщають зло на своїх дітях, роздаючи їм запотиличники; 33. Хоч який я злий, намагаюся не ображати інших; 36. Я ніколи не любив битися; 39. Я зневажаю батьків, які б'ють своїх дітей лише тому, що в них поганий настрій) діти давали відповідь – ні, оскільки вважали, що дана відповідь свідчить про те, що їм це не властиво, тоді ж як дослідник при обрахунку мав протилежне трактування дійсності. Поглянемо, наприклад, на 3 твердження (Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами), тут діти бачили ключові слова – не дратуюся, тобто мені це не властиво і обирали відповідь – ні. Тож, після пояснення змісту твердження діти потребували ще і пояснення того, яка ж відповідь відповідає тому що вони не згодні: так чи ні. На мою думку, дана методика більше підходить для підлітків, ніж для молодших школярів. А якщо і використовувати дану методику, то лише в тому випадку, коли всі твердження будуть сформульовані в однаковій формі.

Тож, в подальших наших дослідженнях ми вирішили працювати з більш ефективними методиками. Надаючи перевагу проективним методикам (методика С. Розенцвейга, тест Руки Едвіна Вагнера), які особливо корисні для вивчення агресії і ворожості, оскільки не розкривають мети дослідників. Головна проблема у важкості інтерпретації відповідей, які не відповідають шаблонам.

Малюнковий тест вивчення фрустрації Розенцвейга є напівпроективною методикою, призначеною для оцінки типових реакцій та фіксацій на повсякденних фруструючих подіях. Стимульним матеріалом є картки, де персонажі щось промовляють. Спочатку іде картка, що сприяє переживанню стану фрустрації, а наступна – провокує на агресію. Перед оптантом ставлять завдання: вписати ймовірні відповіді на пряму мову персонажу. Відповіді класифікуються за «спрямованостю» та «типом агресії». Спрямованість може бути: 1) назовні; 2) на самого себе; 3) на уникнення агресії. Типи агресії включають зосередження на: 1) перешкоді або фруструючій обставині; 2) напад або звинуваченні; 3) спробах, незважаючи на перешкоду, вирішити фруструючу проблему.

Не менш інформативний тест Руки Едвіна Вагнера, призначений для діагностики агресивності. Методика може використовуватися у роботі з дорослими і дітьми. В теоретичному обґрунтуванні автори виходили з положення про те, що розвиток функції руки пов'язаний з розвитком головного мозку. Рука має велике значення в сприйнятті простору, орієнтації в ньому, що необхідне для будь-якої дії. Отже, пропонуючи оптантам в якості візуальних стимулів зображення руки, яка виконує ці дії можна зробити висновок про тенденції активності досліджуваних. Методичний прийом, який покладений в основу тесту Руки, полягає у проханні проінтерпретувати зміст дії, яка представлена в вигляді «стоп-кадру» зображення кисті руки. Вважається, що включення елементу в контекст більш широкого виду активності відбувається через механізм проекції і значною мірою визначається станом оптанта і, частково, його активними мотивами.

Стимульний матеріал – 9 зображень кисті руки і одна картка без зображення (подібний прийом є в Тематичному Тесті Апперцепції), під час роботи з якою просять уявити кисть руки і описати її уявні дії. Стимульний матеріал дається в певній послідовності і форматі.

На першому етапі дослідницької роботи ми працювали з дітьми в ігровій кімнаті, де нічого не відволікало від методик і де діти почувалися комфортніше та розкутіше. Дослідження з дітьми проводилось в групі продовженого дня. Форма роботи – індивідуальна. Це дало змогу: а) безпосередньо сприймати відповіді дитини; б) спостерігати за мімікою та жестами; в) орієнтувати увагу на особливостях інтонації; г) уточнювати отриману відповідь (якщо відповідь була коротка або ж суперечлива); д) враховувати наскільки дитина розуміє ту чи іншу ситуацію.

Логіка побудови дослідження наступна: спочатку проводиться психологічна бесіда, що включала ряд питань, котрі налаштовували учнів на подальшу роботу (це не були стандартні питання, оскільки до кожного учня використовувався індивідуальний підхід, який себе виправдав у нашому дослідженні), потім методика С. Розенцвейга (дитячий варіант), далі – тест Руки Едвіна Вагнера, в кінці роботи – постекспериментальна психологічна бесіда (сприяє усвідомленню дітьми власної проблеми агресивності).

В процесі роботи ми вдосконалили існуючі варіанти методик для їх осучаснення, полегшення роботи, економії часу та зменшення механічних помилок під час обрахунків.

Пропонуємо вашій увазі наші методичні доробки, щодо процедури проведення методики С. Розенцвейга: 1) таблиця зі зменшеним малюнками для зручності обробки інформації; 2) доповнена таблиця факторів смислової оцінки відповідей варіантами, які найчастіше зустрічаються у відповідях дітей та характеристиками, які дозволяють розподілити відповіді дітей на дві групи за типом фіксації агресії та типом реакції агресії (з позначенням відповідних фіксацій та реакцій); 3) розроблений бланк для обрахунку отриманих результатів; 4) доповнена таблиця перерахунку в проценти GCR (міри індивідуальної адаптації до соціального оточення) для дітей 8 – 11 років (зразок з 12 ситуацій) для значень 0 та 0,5; 5) розроблена таблиця перерахунку в проценти GCR (міри індивідуальної адаптації до соціального оточення) для дітей 6 – 7 років (зразок з 10 ситуацій) (Додаток А).

Методичні доробки до тесту Руки Едвіна Вагнера: 1) розроблена таблиця зі зменшеними малюнками; 2) вдосконалений бланк для фіксації дослідницької інформації та обрахунків результатів; 3) розроблена таблиця показників та інтерпретації результатів, щоб спростити категорізацію відповідей (Додаток Б).

Розроблений бланк для постекспериментальної психологічної бесіди з дітьми (Додаток В).

Пропоновані нами методичні доробки можуть використовуватися практичними психологами у діагностиці дітей молодшого шкільного віку. Проведені пілотажні дослідження довели валідність дослідницької програми та можливість отримання достовірних результатів.

Підсумовуючи результати здійсненого аналізу слід зауважити, що сучасний психолог-консультант повинен доповнити, розширити та розробити небагатий «арсенал» конкретного методичного інструментарію в даній області, адже тема агресивної поведінки та її діагностики є актуальною і потребує подальшого дослідження.

Розробка власної методики дослідження агресивності молодших школярів та вдосконалення існуючих методик є перспективою нашої роботи у цьому напрямі.

Література:

1. Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон – СПб., 2000. – 352 с. – (Серия: «Мастера психологии»).

2. Елисеев О. П. Тест руки (Hand Test) / Елисеев О. П. // Практикум по психологии личности –– СПб., 2003. – С. 310 – 327.

3. Микляева А. В. Школьная тревожность: диагностика, профилактика, коррекция / А. В. Микляева, П. В. Румянцева – СПб., 2007. – 247 с.

4. Психологическая диагностика : Проблемы и исследования / Под ред. К. М. Гуревича, Е. М. Борисовой – М., 1997. – 250 с.

5. Психология человеческой агрессивности : Хрестоматия / Сост. К. В. Сельченок. – М., 2005. – 656 с. – (Библиотека практической психологии).

6. Смирнова Е. Е. Познаю себя и учусь управлять собой. Программа уроков психологии для младших подростков / Смирнова Е. Е. – СПб., 2007. – 215 с.

7. Терлецька Л. Шкільна психодіагностика / Терлецька Л. – К., 2003. – 117 с.

8. Фурманов І. А. Агресія і насилля : діагностика, профілактика, корекція / Фурманов І. А. – СПб., 2007. – 480 с.

9. Фурманов И. А. Детская агрессивность : психодиагностика и коррекция / Фурманов И. А. – Мн.: Ильин, 1996. – 187 с.

10. Фурманов І. А. Психологічні основи діагностики і корекції порушень поведінки у дітей підліткового і юнацького віку / Фурманов І. А. – Мн.: НДО, 1997. – 198 с.

Додаток А

Методичні доробки до методики С.Розенцвейга (дитячий варіант).

Зменшені малюнки до методики С.Розенцвейга

Я не можу полагодити твою машину.

Останній шматок я віддала твоєму брату.

Віддай самокат!

Рис. 1 Рис. 2 Рис. 3

Я купив би тобі цю ляльку, якщо б у мене було більше грошей.

Ти дуже малий. Ми з тобою не граємо.

У тебе списувати я не збираюся: ти робиш багато помилок.

Рис. 4 Рис. 5 Рис. 6

Ти зламала мою саму найкрасивішу ляльку!

Я виграв, тепер вони мої!

Ти невихована дитина, ти зірвала мої квіти!

Рис. 7 Рис. 8 Рис. 9

Тихо! Мама спить.

Ти мокра курка!

В покарання ти підеш спати раніше!

Рис. 10 Рис. 11 Рис. 12

Скільки разів я тобі говорив про те, щоб ти не смів замикатися!

Тобі боляче?

На цей раз я тебе впіймав!

Рис. 13 Рис. 14 Рис. 15

Ми зараз йдемо, а ти спи.

Я не запрошу тебе на мій день народження!

Ну то й що, якщо дівчинка пограє твоїм м’ячиком?

Рис. 16 Рис. 17 Рис. 18

Я буду гойдатися весь день.

Мені дуже шкода, що я ненароком зламав твій будиночок.

Твоя постіль знову мокра. Ти поводиш себе гірше маленького брата!

Рис. 19 Рис. 20 Рис. 21

Знову ти запізнився!

Спочатку помий руки, а вже потім заходь за книгою.

Дійсно, шкода, що у тебе суп холодний.

Рис. 22 Рис. 23 Рис. 24

Е.- в ситуаціях «перешкоди» реакції об’єкта зазвичай направлена на фруструючу особистість

І.- в ситуаціях «обвинувачення» вона частіше являється вираженням протесту – наполегливе самовиправдання

ФІКСАЦІЯ НА ПЕРЕШКДІ

ФІКСАЦІЯ НА САМОЗАХИСТІ

ФІКСАЦІЯ НА ЗАДОВОЛЕННІ ПОТРЕБИ

v Е Ракція спрямована на живе чи не живе оточення;

v Засуджується зовнішня причина фрустрації;

v Підкреслюється ступінь фруструючої ситуації;

v Інколи вирішення ситуації потребує втручання іншої особистості.

ЕКСТРАПУНІ-ТИВНІ

Е.’- «А що я буду їсти?» (рис.1);

-« Якщо б у мене був братик, він би мені полагодив». (рис.3);

-«А вона мені і так подобається». (рис.5);

-« Мені теж потрібно з кимось гратися». (рис.6).

Е.-« Я сплю, а ти не спиш, да». (рис.10);

-« Я з тобою не дружу». (рис.8);

-« А ви вигнали з під’їзду мою собаку». (рис.7);

Е.-« Ні, не багато помилок». (рис.4);

-« Я теж вмію грати».(рис.6);

-« Ні, я не обривала твої квіти».(рис.7).

е.-« Ви повинні віддати мені м’яч». (рис.16);

-« Хлопці, ви куди? Врятуйте мене!». (рис.13);

-« Тоді попроси кого-небудь іншого». (рис.3);

-« Чому?». (рис.3; рис.18).

v Реакція спрямована на самого себе;

v Приймається провина чи відповідальність за виправлення ситуації, що виникла;

v Фруструюча ситуація не підлягає засудженню;

v Оптант приймає фруструючу ситуацію як благоприємну для себе.

ІНТРАПУНІТИВ-НІ

І.’-« Мені дуже приємно спати». (рис.10);

-« Це я сам тобі в руки попався. Я і хотів, щоб ти мене впіймав». (рис.13);

-« Ні, мені не боляче. Я просто з’їхав з поручнів». (рис.15);

-« Зате тепер він став смачнішим». (рис.23).

І.-« Бери, я більше без дозволу не буду брати». (рис.2);

-« Вибачте, що завадив вам грати». (рис.6);

-« Я вчинив погано». (рис.9);

-« Так». (рис.15).

І.-« Я не хотіла її розбивати». (рис.9);

-« Я хотіла подивитися, а вона впала».(рис.9);

і.-« Тоді я віднесу її в майстерню». (рис.3);

-« Я сама куплю цю ляльку». (рис.5);

-« Я тобі свою подарую». (рис.9);

-« Наступного разу я цього не зроблю». (рис.10).

v Фруструюча ситуація розглядається як щось незначне чи неминуче;

v Її можна подолати з часом;

v Обвинувачення себе чи оточуючих відсутнє.

ІМПУНІТИВНІ

M.’-« Ну той що. Ну і катайся». (рис.21);

-« Я і сам до тебе не прийду». (рис.18);

-« Все одно там буде нецікаво». (рис.18);

-« Вже ніч. Я і так вже повинен спати».(рис.10).

М.- « Ну,якщо не має грошей, можеш не купувати». (рис.5);

-« Я і правда маленький» (рис.6);

-« Ну ладно, ти виграв» (рис.8).

m. - « Посплю, а потім піду гуляти». (рис.10);

-« Я сам піду спати». (рис.11);

-« Вона зараз висохне. Висушиться». (рис.19);

-« Коли ти підеш, я теж покатаюся». (рис.21);

-« Добре». (рис.24).

v Перешкоди, які викликають фрустрацію, всіляко акцентуються незалежно від того, розцінюються як сприятливі, несприятливі чи незначні.

v Активність у формі осуджень кого-небудь;

v Заперечення чи признання особистої провини;

v Ухиляння від докорів;

v Відповіді налаштовані на захист свого «я»;

v Відповідальність за фрустрацію не персоніфікована.

v Виражена потреба знайти конструктивне вирішення конфліктної ситуації;

v Сподівання на допомогу інших людей, або ж впевненість в тому, що час сприятиме вирішенню ситуації.

Таблиця факторів смислової оцінки відповідей дітей (дитячий варіант) за методикою С.Розенцвейга

Бланк обрахунку отриманих результатів за методикою С. Розенцвейга

Прізвище, ім’я_____________________________________________________

Стать __________________ Клас _______________Вік_________________

Рис	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
OD
ED
NP

GCR =

GCR = = %

Таблиця профілів Зразки

	OD	ED	NP	∑	%
E
I
M
∑
%

1. відносна частота різних направлень відповідей незалежно від його типу

________________________________________________________________________________________________

2. відносна частота типів відповідей, незалежно від їх направлень

________________________________________________________________________________________________

3. відносна частота трьох найбільш частіше зустріваних фактів, незалежно від типу і направлення відповіді

__________________________________________________________________________________________________

4. порівняння відповідей Е і І в ситуаціях «перешкоди» і ситуаціях «обвинувачення»

І = × 4,125 % = %

Е = × 4,125 % = %

Перерахунок у проценти GCR для дітей 8-11 років (зразок з 12 ситуацій)
12	100 %
11,5	95,7 %
11	91,6 %
10,5	87,4 %
10	83,3 %
9,5	79,1 %
9	75 %
8,5	70,8 %
8	66,6 %
7,5	62,4 %
7	58,3 %
6,5	54,1 %
6	50 %
5,5	45,8 %
5	41,6 %
4,5	37,4 %
4	33,3 %
3,5	29,1 %
3	24,9 %
2,5	20,8 %
2	16,6 %
1,5	12,4 %
1	8,3 %
0,5	4,2 %
0	0 %

Таблиця перерахунку у проценти GCR (міри індивідуальної адаптації до соціального оточення) за методикою С.Розенцвейга

Перерахунок в проценти GCR для дітей 6-7 років (зразок з 10 ситуацій)
10	100 %
9,5	95 %
9	90 %
8,5	85 %
8	80 %
7,5	75 %
7	70 %
6,5	65 %
6	60 %
5,5	55 %
5	50 %
4,5	45 %
4	40 %
3,5	35 %
3	30 %
2,5	25 %
2	20 %
1,5	15 %
1	10 %
0,5	5 %
0	0 %

Додаток Б

Методичні доробки до тесту Руки Едвіна Вагнера.

Зменшені малюнки до тесту Руки Едвіна Вагнера

Рис. 1 Рис. 2

Рис. 3 Рис. 4

Рис. 5 Рис. 6

Рис. 7 Рис. 8

Рис. 9 Рис. 10

Бланк фіксації та обрахунків дослідницької інформації за тестом Руки Едвіна Вагнера

ПРОТОКОЛ
Мета: вивчення агресивних тенденцій в поведінці
Методика: тест руки Едвіна Вагнера
Експериментатор:__________________________________________________
Оптант:___________________________________________________________
Стать____________Вік__________Клас_______Дата дослідження__________

Картка	Час початку реакції	Положення, в якому оптант тримає картку	Відповіді оптанта	Результати категоризації
1.			1. 2. 3. 4. 5.
2.			1. 2. 3. 4. 5.
3.			1. 2. 3. 4. 5.
4.			1. 2. 3. 4. 5.
5.			1. 2. 3. 4. 5.
6.			1. 2. 3. 4. 5.
7.			1. 2. 3. 4. 5.
8.			1. 2. 3. 4. 5.
9.			1. 2. 3. 4. 5.
10.			1. 2. 3. 4. 5.

№	Категорії відповідей		Окремо бали по кожній категорії
1.	Агресія	(А)
2.	Вказує	(В)
3.	Страх	(С)
4.	Емоціональність	(Е)
5.	Комунікація	(К)
6.	Залежність	(З)
7.	Демонстративність	(Д)
8.	Спотвореність	(С)
9.	Активна безликість	(АБ)
10.	Пасивна безликість	(ПБ)
11	Описання	(О)
Всього балів

А= (Агресія + Вказує ) – (Страх + Емоціональність + Комунікація + Залежність)

А= (А + В) – (С+ Е + К + З) = ( + ) – ( + + + ) =

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Показники та інтерпретація до тесту Руки Едвіна Вагнера

Категорії відповідей	Умовне позначення	Описання дії руки	Приклад відповіді
Агресія	(А)	· рука сприймається, як домінуюча; · та яка наносить ушкодження; · активно захоплююча який-небудь предмет; · здійснююча агресивну дію.	· щипає; · дає ляпаса; · розчавлює комах; · готова завдати удару тощо.
Вказівка	(В)	· рука бере участь в дії імперативного характеру; · панує над іншими людьми.	· веде, направляє перешкоджає; · диригує оркестром; · дає вказівки; · читає лекцію; · вчитель каже до учня: «Вийди геть»; · міліціонер зупиняє машину тощо.
Страх	(С)	· рука виступає у відповідях як жертва агресивних проявів іншої особи або прагне захистити кого-небудь від фізичних впливів; · може сприйматися як така, що завдає пошкодження сама собі; · включаються відповіді, що містять тенденції до заперечення агресії.	· не злий рука; · кулак стислий, але не для удару; · піднята в страху рука; · рука, що відвертає удар тощо.
Емоціона- льність	(Е)	· рука виражає любов, позитивні емоційні установки до інших людей; · бере участь у дії, що виражає прихильність, позитивне ставлення, доброзичливість.	· дружнє рукостискання; · поплескування по плечу; · рука, що гладить тварину; · рука, що дарує квіти; · обіймаюча рука тощо.
Комунікація	(К)	· рука бере участь у комунікативній дії: звертається до кого-небудь, контактує або прагне встановити контакт; · партнери, що спілкуються знаходяться в рівному положенні один до одного.	· жестикуляція в розмові; · мова жестів; · показує дорогу тощо.
Залежність	(З)	· рука висловлює підпорядкування іншим особам: бере участь в комунікативній дії в позиції "знизу", успіх якої залежить від доброзичливого ставлення з боку іншої сторони.	· прохання; · солдат віддає честь офіцерові; · учень підняв руку для питання, · рука, простягнута за милостинею; · людина зупиняє попутну машину тощо.
Демонстра- тивність	(Д)	· рука різними способами виставляє себе на показ; · бере участь у явно демонстративній дії.	· показує кільце; · милується манікюром; · показує тіні на стіні; · танцює; · грає на музичних інструментах тощо.
Спотво- реність	(С)	· рука пошкоджена, деформована, хвора, нездатна до будь-яких дій.	· поранена рука; · рука хворого або вмираючого; · зламаний палець тощо.
Активна безликість	(АБ)	· рука бере участь у дії, не пов'язаній з комунікацією, проте рука повинна змінити своє фізичне місце розташування, докласти зусилля.	· вводить нитку в голку; · пише; · шиє; · веде машину; · пливе тощо.
Пасивна безликість	(ПБ)	· рука в спокої, або спостерігається поява тенденції до дії, завершення якої не потребує присутності іншої людини, але при цьому рука все ж таки не змінює свій фізичний стан.	· лежить, відпочиває; · спокійно витягнута; · людина обіперлась ліктем на стіл; · звісила під час сну, тощо.
Описання	(О)	· в цю категорію входить опис руки без вказівки на здійснювані нею дії.	· пухка рука; · красива рука; · рука дитини; · рука хворої людини тощо.

Додаток В

Бланк проведення та фіксації результатів постекспериментальної психологічної бесіди

Прізвище, ім’я______________________________________________________________________________________________

Стать ____________ Дата дослідження____________________Клас___________________Вік________________________

1.Чи є в твоєму класі діти, які ображають, обзивають своїх однокласників, учнів інших класів? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи товаришуєш ти з дітьми, яких часто ображають? ___________________________________________________________________________________________________________

3. Як до них ставляться інші діти? ___________________________________________________________________________________________________________

4. Як ти гадаєш, чому їх ображають? а) зовнішність; б) навчання; в) «кумедне» прізвище; г) щось іще (скажи що) ___________________________________________________________________________________________________________

5. Тебе ображали твої однокласники чи друзі? Як саме? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Що ти відчував при цьому? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Коли твої однокласники у твоїй присутності ображають кого-небудь ти … а) стоїш осторонь і споглядаєш затим, що відбувається; в) захищаєш жертву (кого ображають); б) займаєш сторону кривдника; г) щось ще (скажи що) ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Яка найчастіше поведінка того, кого ображають? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Чи зупиняє така поведінка кривдника? ___________________________________________________________________________________________________________

10. Хто, на твою думку, винен у конфліктній ситуації? а) кривдник; б) той, кого ображають, обзивають; в) хтось ще (вкажіть хто саме) ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Чи можеш ти сам зупинити кривдника? ___________________________________________________________________________________________________________

12. Якщо ні, то хто міг би тобі в цьому допомогти? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Як ти думаєш, що потрібно зробити, щоб діти не ображали один одного? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________