Психология и социология / Психология развития

Канд. психол. н. Сидоренко Т.М., магістр психології Дуновська І.В.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Характер зв’язку образа батька та образа «Я» підлітка

Я-концепція – відносно стійка, більшою чи меншою мірою усвідомлена, пережита як неповторна система уявлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе.

Дослідженням цього феномена займалося багато закордонних вчених: Р._Бернс, К. Роджерс, К. Хорні, Е. Еріксон, Розенберг та ін.

У вітчизняній психології «Я-концепція» розглядалася в основному в руслі вивчення самосвідомості. Цією проблематикою займалися В.В. Столін, Т. Шибутані, А.А. Налчаджян, Е.Т. Соколова, С.Р. Пантелєєв та ін.

Підлітковий вік це вік, коли відбуваються кардинальні зміни у сфері самосвідомості, які мають велике значення для всього подальшого розвитку та становлення підлітка як особистості. Саме в цей період дуже гостро він переживає кризу ідентичності, змінюється й формується «Я-концепція» й у цьому процесі взаємини з батьками мають дуже важливе значення.

Проблема батьківства відносно нова і вивчена психологами лише фрагментарно. Нею займалися такі вчені як: M. Devids, M. Marks, R. Britton, K. Grossman (досліджували значення не лише реальних взаємодій між батьком та дитиною для нормального розвитку останньої, але й «внутрішнього батька», представленого в психіці дитини, його образу, який формується під впливом різноманітних умов), M. Lamb, C. Lewis, R. Parke (вивчали значення прив’язаності підлітка до батька й матері для психічного розвитку); V. Phares, B. Compas (вплив батька на емоційне благополуччя підлітків); S. Barth (роль батька у засвоєнні дітьми моральних норм); Е. Фром (вперше проаналізував різні форми любові, та відмінність материнської та батьківської любові).

Актуальність даної роботи. Багато досліджень доводять, що участь батька – це, в вихованні дитини, необхідна умова повноцінного особистісного розвитку дитини. Але ще не достатньо вивчено проблему впливу образу батька на Я-концепцію підлітків.

Предметом нашого дослідження є характер зв’язку образа батька та образа «Я» підлітка.

Концептуальна гіпотеза: існує певний зв'язок між образом батька та образом «Я» підлітка.

Емпіричні гіпотези:

· чим позитивніше підліток сприймає батька та образ батька є більш диференційований, тим вищим буде рівень компонентів «Я-концепції» у підлітка, а саме: 1. вище рівень самовпевненості; 2. вище рівень самокерування; 3. вище рівень відкритості; 4. вище рівень ідентифікації з батьком; 5. вище рівень самосприйняття;

· характер зв’язку образа батька та образа «Я» підлітка змінюється на протязі підліткового віку;

· існує розбіжність між тим як сприймають батька підлітки молодшого та старшого підліткового віку.

Дослідження проводилось серед учнів Дніпропетровського навчально-виховного комплексу №28, загальною кількістю 80 дітей – 36 хлопчиків та 44 дівчинки. Вік досліджуваних від 11 до 15 років.

У нашому дослідженні були застосовані наступні методики:

· Анкета «Дитячо-батьківські відносини» С.В. Ліппо, С.Т Посохової для визначення змістовних і формальних характеристик взаємовідносин дітей з батьком;

· Методика дослідження самовідношення С.Р. Понтилєєва. Дана методика обрана для того, щоб більш глибоко вивчити сфери самосвідомості особистості, що включає різні (когнітивні, динамічні, інтегральні) аспекти.

· Тест «20 тверджень» М. Куна та М. Портланда (тест самовідношення: «Який Я?»), а також його модифікації: «Яким Я буду?», «Яким Я хочу бути?», «Який мій батько?». Оцінювалась ступінь об’ємності та диференційованості образа себе та образа батька. Для виявлення співвідношення між образом себе та образом батька у підлітків порівнювалась кількість збігів в описах батька і себе.

· Методика «Незакінчені речення». Було використано 10 груп речень, які характеризували відношення до батька, матері, до себе.

· Методика «Підлітки про батьків» адаптована Л.І. Васерманом для того, щоб прояснити установки, поведінку та методи виховання батьків так, як їх бачать діти в підлітковому віці.

Для доведення висунутих нами гіпотез був проведений кореляційний аналіз отриманих результатів за допомогою r-критерія Пірсона.

Аналіз результатів: встановлено зв'язок між досягненнями батька та планами на майбутнє підлітка. Якщо в батька є вища освіта, то і підліток планує отримати вищу освіту. Діти, батьки яких мають середню освіту, планують здобути професію, вища освіта ними не згадувалася. Це свідчить про ідентифікацію з батьком.

У більшості підлітків емоційні близькі відносини з батьком, а також більшість підлітків вважають батька успішним.

Задоволеність відносинами повністю або частково показали 95% дітей. Можна сказати, що у підлітків достатньо теплі та емоційні відносини з батьками.

За методиками «Підлітки про батьків» та «Методикою дослідження самовідношення» можемо побачити позитивний кореляційний зв'язок між шкалою «позитивний інтерес» до батька та шкалою «самовпевненості». Цей кореляційний зв'язок показує, чим позитивніше підліток сприймає свого батька, тим більш висока самовпевненість підлітка. Таким чином, якщо підліток сприймає свого батька позитивно, він вважає себе самостійною, вольовою, енергійною, надійною людиною. До того ж це говорить ще й про відсутність внутрішньої напруги.

Далі шкала «позитивного інтересу» корелює зі шкалою «самокерування». Такі дані кажуть про те, що чим більш позитивніше підліток сприймає батька, тим вищим буде самокерування підлітка. Тобто при більш позитивнішому ставленні до батька підліток відчуває власне «Я» як внутрішній стрижень інтегруючий і організуючий його особистість і життєдіяльність і вважає, що його доля знаходиться в його власних руках. Таким чином підтвердилася наша гіпотеза про зв'язок між позитивним сприйняттям батька та самокерованістю підлітка.

Наступний значимий зв'язок можна побачити між факторами «директивність» та «самовпевненість». Чим більш директивно поводяться батьки з підлітками, тим вище рівень самовпевненості у підлітків. Можливо підліток більш впевнено та самостійно почуває себе і в нього не виникає внутрішньої напруги саме тому, що батько своєчасно коректує поведінку дитини.

З фактором «директивності» також корелює фактор «самоприв'язаності» — чим більше директивність батька, тим більше рівень самоприв'язаності підлітків, тобто більш ригідна «Я-концепція», небажання змінюватися на тлі загального позитивного ставлення до себе.

По шкалі «ворожості» можна побачити значимий від'ємний кореляційний зв'язок зі шкалою «дзеркальне Я» — чим більш ворожий батько на думку підлітка, тим нижче представлення підлітка про те, що він може викликати у інших повагу, симпатію, розуміння, схвалення. Тобто такий підліток буде поводитися невпевнено, у нього буде зростати внутрішня напруга, що негативно відобразиться на спілкуванні з оточуючими.

Фактор «ворожості» корелює ще з одним фактором по «Методиці дослідження самовідношення» - це фактор «самоприв'язаності» (г=0.280) — чим більш ворожим сприймає батька підліток, тим вище рівень його самоприв'язаності. Такі підлітки сприймають батьків як дуже вимогливих, орієнтованих на еталон «ідеальної дитини». Можливо в даному випадку, небажання змінюватися та прив'язаність до неадекватного «Я»- образу, бажання його зберегти відбувається через включення захисних механізмів самосвідомості у дитини.

Наступна шкала, яку ми можемо проаналізувати - це шкала «непослідовності» (NED) вона корелює зі шкалою «внутрішня чесність (відкритість)» (г=0.223) від'ємний кореляційний зв’язок - чим вище непослідовність застосовуваних батьком виховних заходів, тим більше рефлексивності, критичності у підлітків до себе. Діти практично не можуть передбачити, як їх батько відреагує на ту чи іншу ситуацію, подію. Можливо тому діти більш тривожні та менш критичні.

По шкалі «непослідовність» (NED) - виявився ще один кореляційний -зв'язок зі шкалою «внутрішня конфліктність» (г=0.239) - чим вище непослідовність у поведінці батька, тим вище рівень внутрішніх конфліктів у підлітка. Таким чином непослідовність застосування батьком виховних заходів, призводить до внутрішніх конфліктів, незгоді з собою, тривожно-депресивних станів, переживанням почуття провини.

Існує від’ємний кореляційний зв'язок між шкалою «внутрішня чесність (відкритість)» та твердженням «Яким я хочу бути – Який мій батько», чим вище відкритість, тим більше збігів з тим «Яким я хочу бути – Який мій батько», тим вище рівень ідентифікації з батьком. Також шкала внутрішня чесність корелює з відношенням до батька по методиці «Незакінчені речення» - чим позитивніше підліток сприймає свого батька, тим більш висока в нього відкритість.

Наступний значущий кореляційний зв'язок можна побачити між шкалою «самосприйняття» та відношенням до батька за методикою «Незакінчені речення» (r=0.240) – чим краще дитина відноситься до батька, тим вище рівень самосприйняття підлітка. Такий підліток відноситься до себе з симпатією, в нього згода з самим собою, він емоційно приймає себе таким, який він є, навіть з недоліками.

Далі ми проаналізували кількість збігів образа «Я» з образом батька за методикою «20 тверджень» М. Куна та Т.Мак-Портленда (модифікована). Кількість збігів з образом батька відносно з образом себе, каже про те, що взагалі у підлітків з батьками дружні відносини, ступінь задовільності відносинами з батьками достатньо висока. Найбільше збігів ми отримали між тим «Яким я хочу бути – Який мій батько».

Висновки: результати дослідження показали, що образ батька у нас диференційований. Ми побачили існування кореляційних зв’язків між такими шкалами, які характеризують батьків як: позитивний інтерес, директивність, ворожість та непослідовність. Вони корелюють зі шкалами, які характеризують образ «Я» підлітка це: відкритість, самовпевненість, самокерування, дзеркальне «Я», самоприв’язаність та внутрішня конфліктність.

Результати дослідження підтверджують нашу гіпотезу, а саме: чим позитивніше підліток сприймає батька та образ батька є більш диференційований, тим вищим буде рівень компонентів «Я-концепції» у підлітків, а саме: 1. вище рівень самовпевненості; 2. вище рівень самокерівництва; 3. вище рівень відкритості; 4. вище рівень ідентифікації з батьком; 5. вище рівень самосприйняття.

Далі ми дослідили підлітків молодшого та старшого підліткового віку, з метою встановити вікові особливості образа батька та образа «Я» підлітка, а також співвідношення між образом батька та образом «Я» у старших та молодших підлітків.

Група старших підлітків склала 40 чоловік: 17 хлопчиків та 23 дівчинки віком від 14 до 15 років. Група молодших підлітків склала 40 чоловік (11-12 років) — 19 хлопчиків та 21 дівчинка.

Розбіжності між групами ми вивчали за допомогою t-критерію Стьюдента. Та отримали значущу розбіжність тільки за шкалою директивність.

Цей показник свідчить про те, що батько представляється більш директивним та вимогливим саме для молодших підлітків.

Діти і молодшого і старшого підліткового віку сприймають батька позитивно в них дружні відносини з батьком, високий ступінь задоволеності відносинами.

Якщо казати про вікову динаміку, то у молодших підлітків найбільш виражене позитивне відношення до батька, для них характерна емоційна близькість, найбільший ступінь співпраці з батьком, батько для них найбільший авторитет. Але разом с тим батько представляється молодшим підліткам більш вимогливим, строгим, контролюючим. На їх думку, для батька важливо, наскільки їх син або донька відповідає еталону «ідеальної дитини», наскільки чітко підліток виконує норми та правила, прийняті суспільством.

Старші підлітки представляють батьків менш вимогливими та контролюючими, знижується ступінь емоційної близькості з батьком. Ступінь строгості, послідовності виховних позицій батька залишаються такими ж, як І у молодших підлітків, а ступінь прийняття підлітками батька збільшується.

Серед якостей, якими підлітки описують себе найбільш часто зустрічаються такі: у дівчаток: трудолюбива, гарна, добра, весела, цілеспрямована; у хлопчиків: сильний, розумний, сміливий. Що стосується образа батька, то для дівчаток важливі такі якості батька як добрий, чуйний, хороший, чесний, веселий. Для хлопчиків важливі такі якості батька як чесний, добрий, сміливий, веселий, цілеспрямований. Як бачимо підлітки позитивно сприймають своїх батьків, але можна звернути увагу, що хлопчики та дівчата дещо по іншому описують себе та своїх батьків.

Таким чином підтвердилося наше припущення стосовно того, що характер зв’язку образа батька та образа «Я» підлітка змінюється на протязі підліткового віку та існує розбіжність між тим як сприймають батька підлітки молодшого та старшого підліткового віку.