Андрієвська В.М. Трансформація початкової школи в умовах інформатизації освіти

*228294*

Педагогічні науки/4. Стратегічні напрями реформування системи освіти

К.п.н. Андрієвська В.М.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Трансформація початкової школи в умовах інформатизації освіти

Проблема трансформації шкільної освіти, зокрема початкової школи, набуває особливої актуальності за нових соціокультурних умов – зростання нового покоління дітей в інформатизованому суспільстві. Потреба у кардинальному переосмисленні цілей, змісту, засобів, методів і форм освітньої підготовки учнів молодшого віку зумовлена рядом причин. Схарактеризуємо їх.

1) Інтенсивність процесу становлення інформатизованого суспільства зумовлює нові вимоги до цілей та змісту освіти.

Наш час характеризується зростанням забезпеченості персональними засобами ІКТ всіх верств населення, зокрема й дітей шкільного віку. Зростаючи в умовах інформаційної насиченості сучасні діти вже у дошкільному віці навчились природно сприймати й опрацьовувати значний об’єм нової інформації й відрізняються високим рівнем пам'яті, розвиненим логічним мисленням, високим рівнем розвитку образного мислення. Надзвичайно швидкі темпи психологічної еволюції сучасних дітей доводять проведені численні порівняльні дослідження. Вчені вказують на те, що підростаюче покоління – цифрове покоління – це діти нової формації, які виходять за межі традиційної вікової психології і стандартні методи навчання, виховання втрачають свою дієвість [2; 8].

Відмінною особливістю цифрового покоління є орієнтація на себе – самопізнання, самовизначення, самореалізація у світі. Діти, які розвиваються в сучасному інформатизованому оточенні, мають власну точку зору на процес освіти майже з початку шкільного життя, орієнтовані на особистий добробут, особистий життєвий успіх, на розкриття власної індивідуальності. Це не означає що сучасне підростаюче покоління дітей більш освічене, але вони стають все більш потенційно схильними до хорошої освіти, самоорієнтовані на високий рівень досягнень. Цим дітям недостатньо дати лише знання. Необхідно навчити користуватися ними. Проте, аналіз реалій початкової шкільної освіти свідчить, що сьогодні, як і 10-30 років потому, пересічний український учень отримує в школі стандартну базу знань й не опановує вмінь застосовувати знання для вирішення нестандартних ситуацій, які виходять за межі навчальних [4; 9; 11].

У цьому контексті сьогодні особливої актуальності набуває переорієнтація цілей та змісту шкільної освіти від простої передачі учителем знань школярам до розвитку в учнів умінь [4; 9]: опрацьовувати інформацію яка має тенденцію швидко «старіти», втрачати цінність й замінюватись; критично мислити, ставити перед собою цілі та досягати їх; розв’язувати нестандартні проблеми; оригінально відходити від шаблонності під час виконання дій; навчатись не тільки на своєму досвіді, але й на досвіді інших; репрезентувати власні винаходи; навчатися впродовж життя.

2) Розвиток інформаційно-комунікативного середовища суспільства призводить до того, що новітні технології стають дієвою складовою інформаційно-комунікаційних зв’язків без обмежень; з’явилась нова форма комунікації.

Сучасне покоління дітей розвивається одночасно в двох «паралельних світах» – реальному й віртуальному. Для сьогоднішніх дітей і підлітків протиставлення віртуального і реального не є актуальним, тому що для них це все злито воєдино, і один світ є природним продовженням іншого [8]. «Не відчуваючи» тілесно віртуального середовища, сучасні діти успішно реалізують в його межах соціальні взаємовідносини – комунікацію.

Нова форма комунікації – віртуальна – сьогодні істотно трансформує у змістовному відношенні феномен спілкування сучасних дітей: зникають просторові, мовні й формальні обмеження для спілкування; виключаються такі детермінанти взаємного сприйняття як тілесність. Водночас, віртуальне спілкування є інформативно насиченим, інтерактивним, візуалізованим. Така форма комунікації забезпечує можливість часової (за усвідомленим вибором) свободи від фізичної присутності, що є особливо значущим у ситуації, зокрема, позиціонування співбесідників, відкриваючи свободу самовиявлення, самоідентифікації й комунікативної самореалізації особистості [6].

Віртуальне спілкування для цифрового покоління дітей, яке зростає в цифровому світі під впливом мас-медіа, ІКТ, комп’ютерних мереж, вже не виняток. Це норма, яка вимагає від дитини володіння уміннями успішно реалізовувати комунікацію в середовищі, відмінному від традиційного – віртуальному, зокрема [8]: дотримуватись культури електронного спілкування; встановлювати й підтримувати доцільні взаємовідносини в мережі; обирати найбільш оптимальну стратегію «розгортання» Е-дискусії тощо.

3) Інформаційно-технологічний розвиток об’єктивно зумовив трансформацію традиційних видів діяльності (наприклад, перехід професійно-комунікативних стосунків у віртуальний простір).

Життя постійно змінюється, рухається вперед, і сьогодні суспільство поступово переходить від товарної економіки до інтелектуально-творчої. Змінюються традиційні види діяльності й, як наслідок, змінюється система освіти, яка має відповідати вимогам сучасності та потребам особистості, швидко реагувати на динамічні зміни соціального устрою. Орієнтуючись на сучасний ринок праці фахівці освітньої сфери кардинально переглядають навчальні програми, які мають безпосереднє відношення до підготовки підростаючого покоління до нових ролей у суспільстві, оволодіння ними такими технологіями, знаннями, уміннями, що задовольнять у майбутньому потреби інформаційного суспільства [10].

Пріоритетним напрямком у вирішенні проблеми збільшення інтересу дітей до спеціальностей майбутнього сьогодні є поширення STEM-освіти (S – science, T – technology, E – engineering, M – mathematics) або більш поглиблені варіативні напрямки – STREM (R – robotics/робототехніка) або STEAM (А – art/мистецтво).

На сьогодні в нашій країні вже започатковано низку заходів, ініціатив орієнтованих на поширення STEM-освіти. Зокрема, Міністерство освіти і науки України у рамках реформування системи шкільної освіти розвиває напрямок співпраці з LEGO для використання їхніх методик вивчення математики та інших природничих дисциплін через робототехніку. Наголошується, що робототехніка – напрям, що потребує об’єднання знань з математики, фізики, інформатики, і в його межах діти мають можливість засвоювати знання через діяльність, творчість, що стимулює інтерес і розвиває любов до предметів навчаючись за STEM-програмами [3].

4) Підтримка глобальної концепції цивілізованого світу «Life Long Learning» - «Навчання протягом усього життя».

Сучасні дослідження з підготовки молодого покоління до успішної соціалізації у світі показують, що будь-яка професія, вид діяльності мають тенденцію швидко змінюватись і безперервна освіта стає нормою, а здатність нового покоління дітей до постійного навчання і набуття нових умінь розглядається в якості найважливішого компонента особистої успішності, ефективності. І сьогодні концепція «LifeLong Learning» набула поширення у всьому цивілізованому світі як глобальна стратегія [5; 7].

Науковці виокремлюють різні стадії безперервного навчання відповідно віковим особливостям. Стартовим етапом безперервного навчання визнано вік від 6 до 24 років [5]. Початкова школа займає ґрунтовну позицію, адже саме в учнів цієї вікової категорії закладаються основи інтелектуального, соціального та емоційного розвитку людини і пріоритетним питанням сучасної освіти стає формування таких умінь молодших школярів, які б дозволили у майбутньому успішно здійснювати самоосвіту.

5) Зниження вікового бар’єру використання дітьми ІКТ – упровадження та поширення ІКТ у дошкільній освіті.

Соціалізація покоління дітей, які сьогодні розпочинають шкільне навчання, й далі проходить в умовах «зростання у цифровому світі». Ці діти істотно відрізняються від дітей і підлітків, які ходили в школу 5-10 років тому, адже користування інтерактивними іграшками, різноманітними гаджетами (iPhone, iPad тощо), комп’ютеризація соціальних послуг (оплата товарів і послуг через термінал, онлайн тощо) стало звичним, щоденним явищем. Як наслідок, віковий бар’єр цілеспрямованого використання ІКТ сьогодні знизився від традиційних 8-10 років до 3-4 років.

Ці зміни природно віддзеркалились на вимогах до дошкільного навчання дітей. Так, у Базовому компоненті дошкільної освіти надані рекомендації до введення в практичний обіг освітньої лінії «Комп’ютерна грамотність», що передбачає формування інформатичної компетенції дитини дошкільного віку. Підкреслюється, що впровадження ІКТ у дошкільну освіту сприятиме належному розвитку, вихованню та навчанню дитини 6-7 років життя, створенню умов для самореалізації особистості дитини, формуючи в неї вміння пізнавати навколишній предметний світ, себе, інших людей і практично застосовувати набуті знання [1].

Таке зниження вікового бар’єру використання ІКТ дітьми молодшого віку в суспільних практиках разом із впровадженням ІКТ у дошкільну освіту сьогодні призводить до істотного розриву між традиційною навчальною програмою й технологічними уміннями, якими вже володіє цифрове покоління дітей. Наприклад, зводяться нанівець уроки, орієнтовані на опанування молодшими школярами умінням оперувати мишею тощо, адже такими вміннями діти володіють змалку.

Підсумовуючи, зазначимо, що пошуку глибинного сенсу трансформації сучасної початкової школи в умовах інформатизації освіти призводить до розуміння, що посиленої уваги потребує визначення нових умінь школярів, які потрібні їм, щоб етично, безпечно, успішно і відповідально жити в цифровому світі, ефективно самореалізувати власний потенціал.

Література:

1. Впровадження та поширення ІКТ у роботі дошкільного навчального закладу з дітьми, педагогами, батьками та громадськістю : тематичний збірник праць / упоряд.: А. Волосюк; за заг. редакцією Л. Шишолік. – Рівне : РОІППО, 2015. – 85 с. – С. 5-14.

2. Индиго, кристалл или просто ребенок [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://edinstvennaya.ua/view/2596.

3. МОН зацікавлено співпрацювати з LEGO [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/05/06/mon-zaczikavleno-spivpraczyuvati-z-lego-dlya-vikoristannya-yixnix-metodik-vivchennya-matematiki/.

4. Нова школа // Проект для обговорення Міністерства освіти і науки України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mon.gov.ua/Новини%202016/08/21/2016-08-17-3-.pdf.

5. Обучение на протяжении всей жизни // PRAKTIK [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://praktiks.com/obuchenie_na_protyazhenii_vsey_zhizni.

6. Пожуєв В.І. Інформатизація як глобальна світова тенденція сучасного інформаційного суспільства // Гуманітарний вісник ЗДІА [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.zgia.zp.ua/gazeta/visnik_32_4.pdf.

7. Президент Школы "СКОЛКОВО" А.Шаронов // Балтийский федеральный университет имени И.Канта [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://www.kantiana.ru/news/142/209523/.

8. Сапа А.В. Поколение Z – поколение эпохи ФГОС // Продуктивная педагогика [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.e-osnova.ru/PDF/osnova_1_56_12345.pdf.

9. Сучасні діти – які вони // Розвиток дитини [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/27960/.

10. Учеба уже не будет базироваться на запоминании // ХХ2 век [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://22century.ru/popular-science-publications/michio-kaku.

11. 6 вещей которые нужно знать, чтобы учеба не была бесполезной [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mel.fm/2016/12/23/how_to_teach_children.