Патутіна Вікторія Юріївна

Донецький державний університет управління

Розробка заходів щодо підвищення ефективності логістичної діяльності портового підприємства

Постановка проблеми і її зв'язок з найважливішими науковими й практичними завданнями. Логістична діяльність будь-якого, в тому числі і портового, підприємства відбувається завдяки організованому, якісному, своєчасному та ефективному управлінню потоковими процесами, що являє собою сукупність взаємопов'язаних послідовно здійснюваних функцій.

У сучасних умовах господарювання аналіз стану логістичної системи – необхідна складова процесу управління підприємством. Головним напрямком його практичної реалізації є виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства, визначення перспектив його подальшого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні нагальною стала проблема розробки та впровадження комплексної реформи портових підприємств, нових форм і методів управління. Більшу увагу сучасні дослідники почали приділяти і логістичній концепції управління. Питання підвищення ефективності портових підприємств розглядалося такими дослідниками, як Кравченко А.В., Білоус Е.В., Махуренко Г.С., Смирнов И.С., Ковалевич В.М., Леснік О.С., Кібік О.М., Щипцов А.А., Сударєв В.О. та багатьма іншими.

Нерозв'язані досліджувані питання. Логістичний аспект управління портовими підприємствами почав активно досліджуватися лише в останній час, тому єдиний механізм інтегрування логістичної концепції в філософію розвитку портів не висунуто.

Метою цієї роботи є створення комплексної системи заходів щодо підвищення ефективності логістичної діяльності портового підприємства.

Викладення основного матеріалу досліджень.

При формуванні комплексної системи заходів щодо підвищення ефективності логістичної діяльності портового підприємства (далі – комплексної системи) слід скористатися даними аналізу фінансової діяльності. На їх основі складемо програму ефективного функціонування підприємства, яка складається з чотирьох основних напрямків:

- розробка стратегічної концепції;

- розподіл ресурсів;

- впровадження ефективних технологій;

- реалізація ефекту синергії.

Розглянемо детальніше пропоновані шляхи досягнення зазначеної мети.

Стратегія – 1) мистецтво планування будь-якої діяльності (економічної, наукової тощо) на тривалу перспективу; 2) мистецтво досягнення поставленої мети. Вибір стратегії пов'язаний здебільшого з економічними факторами і залежить від економічного ладу суспільства, рівня розвитку виробництва, від моральних можливостей народу [1, с.364]. Серед численних стратегій в цей час пріоритетними визнано створення та підтримання позитивної ділової репутації, забезпечення стабільності доходів, утримання існуючих та залучення нових портових клієнтів [2, с.32].

Аби впровадити зазначені стратегічні напрямки в життя, доцільно скористатися єдиною концепцією, яка змогла б інтегрувати в собі найважливіші напрямки розвитку СМРП. Для портового підприємства найефективнішою більшість дослідників [6, 2, 7] вважає концепцію Business Unit Management (BUM) – управління за допомогою бізнес-одиниць. Бізнес-одиниця є самостійним, окремо керованим підрозділом портового підприємства, відповідальним за всю діяльність, необхідну для здійснення функцій, покладених на нього. Бізнес-одиниці є центрами фінансового обліку - центрами прибутку, витрат, центрами інвестицій.

Впровадження технології Busіness Unіt Management дасть змогу порту знизити загальну суму витрат, створити нормативну базу для формування бізнес-середовища, що розвиватиметься самостійно, впровадити механізм фінансової діагностики й оперативний моніторинг рентабельності продуктів, підрозділів і клієнтів, сформувати ефективну систему мотивації праці. Система Busіness Unіt Management надає можливість керівникам портового підприємства отримувати об'єктивну інформацію про рентабельність кожного підрозділу, продукту й клієнта в режимі реального часу. У результаті використання такої концепції портове підприємство створює конкурентні переваги на основі розвитку повного госпрозрахунку й створення ефективної системи мотивації, що погоджує особисті інтереси портових робітників з інтересами підприємства в цілому [6, с.55].

Ефективний розподіл ресурсів можна виконати на базі результатів аналізу фінансового стану СМРП. Розраховані коефіцієнти показують, що порт має в своєму розпорядженні достатню кількість високоліквідних активів, які можна інвестувати в діяльність підприємства. Це, насамперед, джерела фінансування пріоритетних проектів нарощування потенціалу, ресурси підвищення рівня організації виробничої діяльності, проекти концентрації ресурсів за критеріями ефективності й адекватності стану. Наприклад, на даному етапі найбільш доцільними інвестиційними програмами є такі, що пов'язані з відведенням акваторії і земельних ділянок для розширення виробничих площ, з будівництвом глибоководних причалів і таке інше. Однак слід пам'ятати про те, що кошти, вкладені у виробничу діяльність, і кошти, капіталізовані в основних фондах, мають знаходитись у стані динамічної збалансованості, інакше може виникнути ризик фінансових втрат, пов'язаний із нестабільністю зовнішнього середовища.

Після проведеного аналізу основних аспектів в управлінні логістичною інфраструктурою і фінансовим станом на СМРП, постає актуальною задача впровадження і ефективного використання наявних портових технологій та процедур. Розглянемо методи, завдяки яким можливе виконання такої задачі:

1. Концентрація вантажопотоків. Порт має сенс зосередити свої зусилля на залученні, насамперед, тих вантажопотоків, що найкраще відповідають його техніко-експлуатаційним характеристикам. Критеріями оптимальності в даному випадку можуть виступати споживча вартість портових послуг, час доставки вантажу, експлуатаційна надійність порту, прибуток порту, вигода порту. При цьому, обсяг вантажів, що може бути залучений у порт, не лімітується.

2. Структурна реорганізація. Враховуючи, що одним із найважливіших факторів привабливості порту для вантажовласників є простота адміністративних процедур, велике значення надається принципу поділу адміністративних і господарських функцій у системі управління портом [5, с.159]. (Питання впровадження оптимальних управлінських структур вже було розглянуто в п. 2 даної роботи).

3. Вдосконалення системи управління і контролю над фондами і активами підприємства, з метою зменшення виробничих витрат на експлуатацію обладнання продовж всього життєвого циклу.

4. Розподіл стратегічних основних фондів. Розподіл обладнання виходячи з потреб виробництва. Впровадження методів внутрішніх розрахунків (АВС аналізу): площі, кількості засобів механізації, кількості робітників та ін. Звідси, збільшиться продуктивність основних засобів підприємства, зменшиться вірогідність неефективного використання елементів інфраструктури. Так, збільшити ефективність усього портового господарства можна за рахунок збільшення пропускної здатності кранів, складів, залізничних колій.

5. Зменшення витрат підприємства за рахунок оренди, а не купівлі деяких будов, споруд, обладнання або придбання їх в кредит. Звідси основні фінансові потоки підприємства будуть спрямовані на розвиток основної діяльності підприємства.

6. Розробка нових більш ефективних моделей інтегрованої логістичної інфраструктури підприємств, використовуючи новітні інформаційні технології. Створення наскрізної моделі логістичної інфраструктури підприємств, яка дозволить об’єднати в єдину систему логістичні процеси та операції, створити єдиний логістичний центр на протязі всього логістичного ланцюга. Завдяки інтеграції елементів логістичної інфраструктури можливо ефективно управляти матеріальними, інформаційними потоками та запасами продовж всього логістичного ланцюга. Моделювання інтегрованої логістичної системи є настільки ефективним методом, що в комплексній системі рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності СМРП реалізація інтеграційних процесів виділяється в окремий напрямок.

Синергетичний ефект являє собою приріст прибутку учасників логістичного ланцюга внаслідок інтеграції з іншими його ланками (експедиторськими фірмами, автотранспортними підприємствами, залізницею тощо) [3, с.152]. Інтеграція може бути повною або частковою. Комплексність розвитку всіх видів транспорту, взаємодіючих у логістичних системах, - найважливіша умова росту ефективності транспортно-економічних зв'язків. Оптимізація поведінки морського порту в логістичній системі, його взаємовідносин з іншими учасниками виробничого і транспортного процесів дає змогу значно підвищити ефективність його діяльності. Так, при повній інтеграції всіх учасників ланцюга його сумарний прибуток зростає в порівнянні з частковою інтеграцією в 1,33 рази, а в порівнянні з незалежністю всіх учасників – у 1,8 рази, а обсяги продукції зростають у порівнянні з частковою інтеграцією в 2 рази, а в порівнянні з незалежністю всіх учасників – у 3 рази [4]. Отже, при об'єднанні учасники логістичного ланцюга відмовляються від установлення монопольних цін і тарифів заради "спільної справи", і, у результаті, заробляють ще більше. У цьому й полягає синергетика логістичної системи при інтеграції її учасників [3, с. 159].

Висновки. Таким чином, впровадження комплексної системи заходів щодо підвищення ефективності діяльності СМРП дасть змогу гармонізувати внутрішні і зовнішні бізнес-процеси, підвищити ефективність діяльності структурних підрозділів, знизити рівень витрат та собівартість продукції, підвищити рівень конкурентоспроможності, розширити та, що дуже важливо, втримати ринок збуту та зміцнити репутацію порту.

Література:

1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1995. - 564 с.

2. Кібік О.М. Передумови розвитку господарської діяльності портових підприємств // Розвиток методів управління на транспорті. – 2008. - № 28. – с. 29-36

3. Мельников С.В. Синергетика логистической системы // Методи та засоби управління розвитком транспортних систем. – 2008. - № 14. – с. 150-159

4. Сударєв В.О. Ефективність діяльності морського порту в логістичних системах // Методи та засоби управління розвитком транспортних систем: Зб.наук.праць.– Одеса: ОНМУ, 2004. – Вип.7. – С.208-221.

5. Леснік О. С. Принципи організації та методи діяльності портів по залученню вантажопотоків в умовах конкуренції // Збірник наукових праць Українського державного морського технічного університету. – Миколаїв: УДМТУ, 2000. - № 1 (367). – С. 157-164

6. Кравченко А.В. Развитие бизнес-процессов в портовой деятельности // Розвиток методів управління на транспорті. – 2008. - № 28. – с. 48-60

7. Кибик О.Н., Кравченко А.В. Основные направления развития бизнес-среды портовых предприятий // Экономика транспортного комплекса. – 2008. - №12. – с. 104-116