Александрова Світлана Ігорівна, магістрант

Миколаївський державний аграрний університет

Стимулюючі фактори зовнішньоекономічної діяльності підприємства та їх вплив на формування світогосподарських відносин

Визначною особливістю функціонування світового господарства є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних операцій є зовнішньоекономічна діяльність.[1, с.53]

Одним із головних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності є підприємство. Підприємство – це самостійний суб’єкт господарської діяльності, який виготовляє продукцію або надає послуги з метою задоволення потреб суспільства та одержання прибутку.

Питання визначення сутності зовнішньоекономічної діяльності підприємства розглядалась у працях таких науковців: К.С. Козак, О.С. Піддубний та інші, проте проблема визначення ролі стимулюючих факторів зовнішньоекономічної діяльності підприємства та їх вплив на формування світогосподарських відносин повністю не розкрита, тому необхідно розглянути це питання більш детально та повно.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства базується на можливості отримання економічних вигод виходячи з переваг міжнародного поділу праці, міжнародних ділових відносин. Це пов’язано з тим, що виробництво певного товару, його збут або надання певного виду послуг в іншій країні має більше переваг ніж така діяльність всередині країни. Таким чином, ЗЕД здійснюється в тій країні і з тими партнерами, які є найвагомішими.[ 3, с.107]

Основними стимулюючими факторами, що спонукають підприємство займатися зовнішньоекономічною діяльністю є:
- особливості розвитку внутрішнього ринку, до якого вигідніше вкладати капітал за кордоном (насиченість ринку товарам, посилення тиску конкурентів, труднощі дотримання соціального законодавства).
- нестабільність політичного та економічного становища в країні (погіршення інвестиційного клімату, низькі темпи економічного зростання)
- недосконалість національної законодавчої бази, що регулює комерційну діяльність;

- нестабільність національної валюти, можливість отримання прибутку в твердій іноземній валюті і компенсація коливань валютного курсу шляхом організації часткового виробництва і збуту у відповідних країнах;

- конкуренція зі сторони іноземних компаній, що діють на внутрішньому ринку;

- пошук унікальних ресурсів, яких немає у власній країні;

- вигідне географічне положення;

- можливість отримання більшого прибутку від кращого використання виробничих потужностей;

- отримання доступу до новітніх технологій завдяки діяльності з іноземними партнерами;

- зростаючий попит потенційних зарубіжних клієнтів;

- можливість придбання на зарубіжних ринках більш дешевих ресурсів, диверсифікація джерел постачання, зниження загального ризику шляхом їх віднесення на більший обсяг продукції, частина з яких виготовляється на власних зарубіжних фірмах. [2,с.109]

Мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:
1. Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання.
3. Залучення інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва, з урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки .[2,с.105]

Для українських підприємств державою створені певні умови для здійснення ЗЕД: вони самостійно визначають свій організаційно – правовий статус, форми та методи ЗЕД. Це дає підприємствам та регіону, в якому воно розташоване, можливість комплексно та ефективно використовувати свої переваги, а також зовнішні фактори у вигляді інвестицій, нових технологій тощо; оперативно та з більшою віддачею вирішувати виробничо – економічні, науково – технічні та соціальні питання; одержувати додаткові переваги від самостійної ЗЕД.[ 3, с.152]

Висновок. 1. Держава створює умови, які дають можливість комплексно та ефективно використовувати переваги регіону та підприємств на зовнішньому ринку.

2.Важливим завданням в розвитку зовнішньоекономічного комплексу країни являється об'єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів діяльності в єдину органічну, успішно функціонуючу систему.

Література

1.Демьяненко А.Г. Формирование модели комплексного анализа еффективности внешнеэкономической деятельности предприятия. //Экономика, финансы, право. //Демьяненко А.Г. - 2005. - №2 – с.22 – 28;

2.Козак К.С. Зовнішньоекономічна діяльность / Козак К.С. Навчальний посібник ; 2 – ге вид.; розроблено та доповнено – Київ: Центр навчальної літератури, 2006 р. - 792 с;

3.Піддубний О.С. Міжнародний менеджмент. / за редакцією проф. І.О. Піддубного. Навчальний посібник . - 2 – ге видання, - стереотип. - Х.: ВД “ Інжек”, 2006. - 257 с.