Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

Терехова М.В., Мешко Н.П.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Оцінка ризиків інноваційних проектів

технологічного парку

В умовах ринкових відносин проблема оцінки ризику діяльності підприємств набуває самостійного теоретичного і прикладного значення як важлива актуальна складова частина теорії і практики управління. Під ризиком слід розуміти вірогідність втрат, які виникають при вкладенні підприємством коштів у виробництво нових товарів та послуг, які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку.

У практиці управління сформувалася низка методів, які дозволяють менеджерам оцінити ризики та розробити модель управління ними: метод експертних оцінок, SWOT-аналіз, метод аналогій або консервативних прогнозів, метод ставки відсотка з поправкою на ризик, метод критичних значень, метод достовірних еквівалентів, сценарний підхід та багато інших методів.

Важливо зазначити, що всі методи мають як позитивні сторони, так і недоліки. Також необхідно звернути увагу, що деякі з них мають певну специфіку використання, особливо при формуванні портфелю інновацій та оцінці прибутковості інноваційних проектів. Основним завданням при здійсненні аналізу ризиків прибутковості проектів технологічного парку є систематизація та розробка комплексного підходу до визначення ступеня ризику, що впливає на фінансово-господарську діяльність технологічного парку та ефективність його діяльності.

Пропонується наступний алгоритм оцінки ризиків, який наведений на рисунку 1.

Запропонований алгоритм розроблений на основі виокремлення недоліків та переваг різноманітних методів аналізу ризиків, а також з урахуванням особливостей оцінки ризиків інноваційних проектів з метою формування інноваційного портфелю технологічного парку.

Рисунок 1. Блок-схема комплексної оцінки ризиків інноваційних проектів технологічного парку.

Стисла характеристика впорядкованої послідовності дій запропонованого методу є наступною:

1. Отримання та обробка інформації. На цьому етапі комплексної оцінки ризиків інноваційних проектів здійснюється отримання та обробка інформації з різних джерел.

2. Фіксація ризиків інноваційного проекту. При оцінці інноваційних проектів пропонується провести фіксацію ризиків, тобто обмежити кількість існуючих ризиків.

3. Якісна оцінка ризиків представляє собою операцію з виявлення ризиків, властивих реалізації інноваційного проекту та його впровадженні; визначення кількісної структури ризиків; виявлення найбільш ризико небезпечних областей у розробленому алгоритмі схвалюваного рішення з формування інноваційного портфелю. Для здійснення даної процедури пропонується використовувати таблицю якісного аналізу. У даній таблиці по вертикалі складається перелік ризиків, зафіксованих на другому етапі оцінки, а по горизонталі – види ризиків.

4. Якісна оцінка інформації проводиться на основі низки критеріїв, що характеризують інформацію. Доцільно провести оцінку якості інформації лише тих ризиків, що були зафіксовані та встановлені на етапах 2 та 3. Існує припущення, що вірогідність ризику ухвалення неякісного (збиткового) рішення залежить від якості і об’єму використовуваної інформації. Для оцінки якості інформації пропонується використовувати зведену таблицю.

5. Кількісна оцінка ризику. Кількісна оцінка ризиків може бути проведена за допомогою різноманітних методів аналізу, наприклад метод аналізу імовірнісного розподілу прибутковості. В якості міри ризику використовують показники дисперсії і стандартного відхилення.

6. Аналіз ризику інноваційного проекту на основі якісної та кількісної оцінки. Ризик портфеля залежить від того, в якому напрямі змінюються прибутковості вхідних в нього активів під впливом змін ринкової кон’юнктури і в якому ступені вони зменшуються. В результаті аналізу, проведеного на попередніх етапах, отримується два параметра характеристики ризику інноваційного проекту: показник ризику та показник якості інформації.

7. Прийняття попереднього рішення про формування портфелю інноваційних проектів. Для прийняття попереднього рішення про включення інноваційного проекту до портфелю інновацій необхідно приймати до уваги параметри, отримані на попередніх етапах оцінки ризиків. Для цього використовується ризико-інформаційної таблиці прийняття рішення.

8. Оцінка ризику інноваційного портфелю в цілому. Для визначення ступеню взаємозв’язку та напрямку прибутковості двох інноваційних проектів або активів використовуються показники кореляції та коваріації.

9. Прийняття остаточного рішення щодо формування портфелю інноваційних проектів технологічного парку. Остаточне рішення щодо формування портфелю інноваційних проектів базується на інформації та показниках, які були отримані під час всіх етапів оцінки ризиків інноваційних проектів.

У якості висновку потрібно зазначити, що для здіяснення якісного та ефективного управління інноваційними проектами технопарку необхідно використовувати системний підхід до оцінки ризиків. Для отримання позитивного ефекту від управління портфелем інновацій необхідно впровадити чіткий механізм оцінки ризиків. Розроблений алгоритм має практичне застосування та може бути використаний у технопаркових структурах України.

Література:

1. Гарантуров В. Економічний ризик. – М.: Діло та Сервіс, 1999

2. Оценка рисков финансово-хозяйственной деятельности предприятий на этапе принятия управленческого решения // Маркетинг в России и зарубежом. – 2002. – № 1

3. Кинев Ю.Ю. Оценка рисков // Менеджмент в России и зарубежом. – 2000. – № 5