аспірант Кобилянська О.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ЗАГРОЗИ, РИЗИКИ І НЕВИЗНАЧЕНОСТІ У ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Розглядаючи будь-який господарюючий суб’єкт (підприємство, об’єднання, фірму) як виробничу систему, тобто як деяку сукупність елементів, пов’язаних між собою, яка взаємодіє із зовнішнім середовищем як єдине ціле, слід визнати, що її розвиток носить ризиковий характер. Управлінські рішення, що приймаються керівниками агарних підприємств з питань забезпечення та постійного підвищення результативності функціонування даних формувань, завжди пов’язані з ризиком їх невиконання (або недовиконання). Зокрема, в агроформуваннях ризик виникає на всіх ланках виробничого процесу: при посіві сільськогосподарських культур, збиранні врожаю, транспортуванні, при виробництві тваринницької продукції, роботі технічних засобів, при інвестуванні грошових засобів та залученні інвестицій, прийомі на роботу нових працівників та в багатьох інших випадках. Крім того, сільське господарство, на відміну від інших галузей національного господарства, має дуже важливу й разом з тим специфічну причину появи невизначеності та зумовленого нею ризику – погодні умови, які не залежать від волі людей, проте часто саме від них залежать кінцеві результати господарювання [4].

Таким чином, найбільш важливими характеристиками підприємств у сучасних ринкових умовах, як показано на рисунку 1, є прибуток і ризик та баланс між ними. Рівень можливого прибутку напряму залежить від міри пов’язаного з цим ризику не вписатися в окреслені рамки безпеки господарювання, в результаті чого можна досягти негативного кінцевого результату, тобто збитку. Тому управлінські рішення, що приймаються керівниками чи менеджерами підприємств, потребують чіткого планування, економічного обґрунтування із знаходженням границі можливого і безпечного для успішної діяльності ризику [2]. Управління аграрними формуваннями повинно бути таким, щоб вони одержували прийнятний рівень доходу (чи прибутку), який дозволить вирішувати виробничо-фінансові і соціальні проблеми, проводити інноваційну діяльність та здійснювати розширене відтворення виробництва.

Рис.1. Риси виробничо-господарської діяльності підприємств у сучасних ринкових умовах

Будь-яка невизначеність у відношенні можливих втрат чи доходів при активній дії деструктивних процесів зовнішнього і внутрішнього середовища пов’язана з ризиками [1,3]. Для розвитку в такій системі, як середовище, необхідно насамперед стати її елементом, влитися в процес і технологію її існування та розвитку, налагодити зв’язки, бути гнучкою модульною організацією, здатною долати загрози і розділяти ризик.

Аграрні підприємства, які займаються вирощуванням сільськогосподарських культур та виробництвом тваринницької продукції, в сучасному ринковому середовищі функціонують в умовах зростаючого ризику і невизначеності [4]. Ситуація, що склалася в агропромисловому комплексі України (постійне зростання цін на паливно-мастильні матеріали, зниження якості аграрної продукції, недостатнє фінансування сільського господарства, нестабільність економічної та політичної ситуації в державі) створює систему загроз для агроформувань у формі втрати прибутку та фінансової незалежності.

В основному вони носять характер зовнішніх, а відповідно таких, які важко усунути силами самих аграрних товаровиробників. Найбільшу загрозу дохідності підприємств, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, становить їх значна залежність від погодних умов, стану кормової бази для тварин, соціальної інфраструктури, ринків збуту продукції.

Таким чином, для того щоб успішно функціонувати в сучасних умовах господарювання аграрні товаровиробники повинні враховувати ймовірність виникнення невизначеності умов здійснення підприємницької діяльності, наявність ризику та загроз економічній безпеці. Оцінка рівня ризику та можливих загроз повинна бути покладена основу розробки комплексу заходів, спрямованих на мінімізацію можливих ризиків та протидію загрозам і підвищення рівня економічної безпеки підприємства, і відповідно розширення його адаптаційних можливостей до змін умов господарської діяльності, створення умов стабільного функціонування і розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Буянов В.П., Кирсанов К.А., Михайлов Л.М. Рискология: управление рисками. – М.: Экзамен, 2003. – 384 с.

2. Временко Л.В. Управління ризиками та забезпечення економічної стабільності підприємств: Автореферат дис. к. е. н. – Х., 2000. – 18 с.

3. Ілляшенко С.М. Економічний ризик: Навчальний посібник. 2-ге вид., доп. перероб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 220с.

4. Чепурко В.В. Экономический риск аграрного производства: теория, методы оценки, управление.. – Симф. : Таврия, 2000. – 308 с.

5. Штефанич Д. Управління підприємницьким ризиком. – Тернопіль: Економ. думка. – 1999. – 224 с.