Н.М. Щербина, А.Д. Нестеренко

Донецкий государственный университет экономики

и торговли им. М. Туган-барановского, г. Донецк

ГЕОЭКОНОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИНТЕГРАЦИИ УКРАИНЫ В МИРОВУЮ ЭКОНОМИКУ

Сучасне і майбутнє України, безперечно, пов'язане з ії участю у міжнародній економічній систем. Це зумовлюється тим, що для нинішнього етапу розвитку світової економіки характерним є поглиблення інтеграції держав, об'єднання їх економічних потенціалів і формування єдиної системи міжнародного поділу праці.

Визначення геоекономічних інтеграційних пріоритетів України має грунтуватися на особливостях її зовнішноекономічної політики з урухуванням системи зовнішньої торгівлі, впливу зовнішніх інвестицій, вітчизняного потенціалу експортно-імпортної диверсифікації, міжнародного руху капіталів і валютних взаємовідносин.

Активізація інтеграційних процесів пов’язана з необхідністю визначення передумов, які детермінують взаємодію національної економіки зі світовим господарством. До них належать:

- досягнення висикої частини експорту у валовому внутрішньому продукті та важливості зовнішніх економічний зв'язків для життєзабеспечення країни;

- достатня розвиненість внутрішнього поділу та кооперації праці;

- обмеженість вітчизняних паливно-енергетичних ресурсів;

- наявність високого попиту на нові технології, інвестиції та фінасові ресурси.

Приблизно третина суспільного виробництва України опосередковується впливом зовнішніх економічних зв'язків. Тому стратегічні реалії міжнародного інтеграційного процесу, неможливість самоізоляції від масшбабної та днамічної економіки.

Для ефективної євроінтеграції з прогресуючим позитивним впливом на Україну необхідною є, перш за все, консолідація внутрішніх зусиль для забезпечення умов стабільного демократичного розвитку укріїнського суспільства, становлення конкурентноспроможної національної економіки – основи взаємовигідного співробітництва і партнерства.

Зазначений геоекономічний потенціал може забезпечити Україні належне місце у світовому господарському комплексі і бути конкретною базою для розробки перспективних планів розвитку і розміщення продуктивних сил держави. Важливе завдання нині - своєчасно і повною мірою скористатися ними. Зробити це дуже непросто навіть з допомогою глобального ринку. Тому пошук можливостей забезпечити вигоду від глобалізації, перетворити глобальну ринкову силу в продуктивну силу для національної економіки, комплексно використовуючи комбінацію глобалізації з регіональною самодостатністю і забезпеченням національних інтересів - це надзвичайно складне теоретичне і практичне завдання для науки про продуктивні сили та регіональну економіку.

У нинішній ситуації є необхідним входження України до певних регіональних блоків, оскілики це дозволяє на базі об'єднання сил і координації діяльності забезпечити власний розвиток. Однак ефективність міжнародного економічного співробітництва Україна значною мірою залежить від своєчасного визначення місця і ролі її конкретних господарських комплексів у світовій технологічній революції. Це зумовлене тим, що саме вона диктуватиме структуру і напрямки розвитку світової економіки у перспективі.