Наукова конференція:

«Динамика научных исследований»

(18 -19 июля 2009г., г. Днепропетровск)

Секція: «Управление

трудовыми ресурсами»

Толочко В.М., Шишкіна І.В., Ахмад О.В.

Національний фармацевтичний університет

НОРМУВАННЯ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ ЯК НАПРЯМОК З ОПТИМІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Вітчизняна фармацевтична галузь продовжує розвиватись якісно і кількісно. На рівні територіальних регіонів збільшується кількість суб’єктів фармацевтичної діяльності (СФД) і одночасно підвищуються вимоги до їх економічної, виробничої, господарської діяльності та умов виробництва, виготовлення, оптової і роздрібної реалізації лікарських засобів (ЛЗ). Вказане поступово адаптується до вимог Європейського союзу (ЄС), що потребує подальшого удосконалення системи контролю якості ЛЗ [4,5,9].

На 01.01.2009 року на вітчизняному фармацевтичному ринку було зареєстровано більше 13,1 тис. найменувань ЛЗ, окрім них 497 найменувань медичних імунобіологічних препаратів, 60% з яких закордонного виробництва. На сьогодні діє 148 виробників фармацевтичної продукції , в тому числі 67 – виробників основних ЛЗ, 39 – виробників фітопрепаратів, 22 – медичного кисню і 13 – субстанцій. Оптовою і роздрібною реалізацією ЛЗ займається 5931 СФД, яким належить більше 24,1 тис. аптечних установ (аптек, аптечних пунктів, аптечних кіосків, аптечних складів(баз)) [7].

За таких умов найважливішою функцією управління фармацевтичною галуззю є чітко організована система контролю, котра має відповідати поставленій меті управління. Його складовою є контроль якості ЛЗ і виробів медичного призначення (ВМП), який здійснюють відповідні державні установи. Серед них – нещодавно утворена Державна інспекція з контролю якості ЛЗ як центральний орган виконавчої влади (безпосередньо підпорядкована Кабінету Міністрів України (КМУ)). Положення про неї було затверджено Постановами КМУ № 837 від 10.09.2008 року і № 1121 від 20.12.2008 року, яке значно розширює її повноваження порівняно з раніше діючою Державною інспекцією у складі Міністерства охорони здоров’я України [10,11]. Це призводить до збільшення загального обсягу діяльності інспекції, що потребує відповідної організаційної структури, штатного розпису співробітників, матеріально – технічного забезпечення, фінансування тощо. За таких умов мають сенс наукові дослідження з метою обґрунтування додаткового підгрунття з оптимізації діяльності державної системи контролю якості і безпеки забезпечення населення ЛЗ і ВМП та витрат державних коштів на її утримання. Серед них цікавим є напрямок з нормування праці фахівців територіальних інспекцій на обласному рівні, якому присвячено наше повідомлення.

Встановлено, що територіальні інспекції доцільно розглядати як структурні організації, що поєднують різні ланки системи: лінійні, функціональні, кільцеві, зіркові, сотові, ієрархічні, змішані та інші. Між ними існують певні зв’язки, кількість яких багато в чому залежить від численності працюючих. Відповідно до нормативної бази, в територіальних інспекціях працюючих поділяються на державних службовців та службовців, потреба у яких має розглядатись як базова і додаткова. При плануванні потреби у фахівцях необхідно також враховувати кваліфікацію, раціональне використання, умови кар’єрного розвитку тощо, шляхом використання методів нормування праці. Як відомо, серед таких методів частіше всього розглядається хронометраж (само- хронометраж), оцінка «вартості праці», з’ясування «плаваючого тарифу», для управлінців – метод аналогії, метод прямого нормування та інші [2,3].

Першочергово нами використаний метод хронометражу. Він розглядався як традиційний, при допомозі якого, завдяки достатній кількості замірів, здійснювався розрахунок часу на виконання фахівцями певної одиниці тієї чи іншої роботи. Його застосування поділялось на декілька етапів: підготовка до наглядів, безпосередні погляди, заміри витрат часу і обробка отриманих результатів. Дані хронометражних замірів заносили в листки наглядів, з послідуючим складанням хронорядів. Під час обробки результатів відкидались маловірогідні значення і далі якість хроноряду з’ясувалось за допомогою коефіцієнта стійкості (К_с):

, (1)

де Т_мак. і T_мін. - відповідно, максимальне і мінімальне значення витрат часу в тому чи іншому хроноряду.

Нормативний коефіцієнт стійкості хроноряду (К_н) приймався рівним 3 і значення К_с не повинні були його перевищувати. Якщо це спостерігалось, дослідження витрат часу на одиницю тієї чи іншої роботи повторювались.

На заключному етапі досліджувалась значимість параметрів витрат часу на одиницю виконаної роботи завдяки методу експертних оцінок. Для цього залучені експерти додатково оцінювали параметри витрат часу на виконання одиниці роботи за десятибальною системою (від 0 до 10), а потім уточнювалась їх значимість за формулою [1]:

a_i = [(Бij :Бcj)] / m, (2)

де a_i – вагомість і-го параметру одиниці роботи;

і – номер параметру одиниці роботи;

j – номер експерта;

m – кількість експертів в групі;

Бij – бал, який присвоєно і –му параметру j –м експертом;

Бcj –сума балів, присвоєних j –експертом усім характеристикам виконуваних робіт.

Результати розрахунків співставлялись з послідуючими кінцевими висновками про витрати часу на одиницю роботи фахівців.

У свою чергу, при підборі експертів відслідковували їх кваліфікаційний рівень (К_к) [6]:

К_к = , (3)

де М - стаж роботи експерта за фахом;

С – загальний стаж роботи за спеціальністю, який має відповідати показнику набутого досвіду.

Весь персонал регіональних органів з контролю якості ЛЗ і ВМП відповідно до положення про них та діючих наукових підходів [8] поділяли на управлінський (керівники, фахівці) і виробничий (основний, допоміжний).

Як приклад, у таблиці вибірково наведені результати хронометражних замірів витрат часу на одиницю виконання деяких елементів роботи фахівців відділу організації державного контролю якості ЛЗ і ВМП територіальних органів контролю якості ЛЗ на рівні регіону. Поки що це тільки 10 елементів роботи. Але такі хронометражні дослідження витрат часу на одиницю елементів роботи фахівців територіальних органів з контролю якості ЛЗ і ВМП (обласних інспекцій) будуть продовжені з метою встановлення їх загальної кількості і перерахунку в умовні виробничі одиниці. Це дозволить з’ясувати навантаження на фахівців у годинах (хвилинах) і відповідне річне навантаження на них, що є необхідним для нормування їх праці в цілому, з урахуванням усіх напрямків діяльності територіальних органів контролю якості ЛЗ і ВМП на обласному рівні.

Висновки. Обгрунтовані методичні підходи до оптимізації діяльності територіальних органів контролю якості ЛЗ і ВМП (обласних інспекцій) як структурних організацій за сучасних умов розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі.

Апробовано використання методів нормування діяльності фахівців таких органів контролю – хронометражу (самохронометражу) і експертних оцінок, завдяки яким є можливість отримати показники витрат часу на одиницю виконання елементів їх роботи, з послідуючим встановленням річної норми навантаження.

Таблиця

Результати хронометражних замірів витрат часу

на одиницю виконання деяких елементів роботи

фахівців відділу організації державного контролю

якості ЛЗ і ВМП (вибірково) територіального органу контролю якості ЛЗ на рівні області

№ п/п	Елементи роботи	Витрати часу, хв. Мак.			Кс
		мін.	мак.	середні
1.	Опрацювання результатів перевірки суб’єктів фармацевтичної діяльності (СФД)	120,0	1250,0	146,0	1,3
2.	Огляд приміщень і перевірка якості ЛЗ і під час перевірки СФД	100,0	120,0	120,0	1,2
3.	Опрацювання нормативної бази	60,0	150,0	90,0	2,5
4.	Написання актів перевірки відбору ЛЗ, оформлення протоколу про адміністративне порушення	60,0	90,0	70,0	1,5
5.	Підготовка документів для проведення перевірки СФД	30,0	90,0	60,0	3,0
6.	Обговорення питань з керівництвом (наради)	30,0	90,0	47,5	3,0
7.	Підготовка до роботи робочого місця	10,0	20,0	16,1	2,0
8.	Консультації з керівництвом стосовно результатів перевірки СФД	30,0	40,0	36,7	1,3
9.	Проведення нарад для працівників СФД	150,0	30,0	30,0	2,0
10.	Наради з колегами відділу	50,0	60,0	58,3	1,2

Література

1. http: //baxrefer.ru/22/dok.php?id =rk 287

2. http: //onby.ru/eaksenova upravlenie/8/9c 5a/l

3. http: //www.aup.ru/books/m152/8 _ 1.htm

4. Бронникова О.Ю. В аптечных учреждениях качество лекарств гарантировано // Провизор. – 2006. - №13. – С. 3-4.

5. Бронникова О.Ю. Ведущие украинские фармацевтические производители во главу угла ставят создание эффективной системы качества лекарственных средств // Провизор. – 2006. - №13. – С. 8-11.

6. Герболка Н.Л. Методика аналізу конкурентноспроможності лікарських засобів на основі експертних оцінок на прикладі нестероїдних протизапальних препаратів // Фармац. журн.- 2009. - №1. – С. 16-23.

7. Министерство здравоохранения Украины провело заседание итоговой коллегии // Аптечный аудит. – 2009. - №7. – С.3.

8. Посилкіна О.В., Євтушенко В.А., Єгорова О.Ю. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. – Х.: Видво НФаУ: Золоті сторінки, 2003. -208с.

9. Сур С. Контроль якості лікарських засобів: роль лабораторії з аналізу ліків // Вісник фармакології та фармації . – 2002. - №10. – С.84.

10. Україна. Кабінет Міністрів України. Деякі питання державного управління у сфері контролю якості лікарських засобів. Постанова №1121 від 20.12.2008р. // Аптечний аудит. – 2009. - №2. – С. 11-15.

11. Україна. Кабінет Міністрів України. Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів. Постанова № 837 від 10.09.2008р. // Юридичні аспекти фармації . – 2008. - №17. – С. 5-11.