Савенко О. І.
Одеська
державна академія будівництва та архітектури
Планування
виробництва і реалізації продукції на
підприємстві
Планування виробництва і реалізації продукції визначає
склад, якість і обсяг продукції, яка
повинна бути виготовлено в планованому періоді і поставлена споживачеві.
Він відображає головну задачу господарської діяльності підприємства і є провідним розділом перспективного і
поточного (річного) плану. Всі інші розділи
плану перспективного і поточного розробляються саме для його обґрунтування і спрямовані на забезпечення умов його
виконання.
Планування виробництва
і реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі за показниками:
•
виробництво продукції в
натуральному виразі;
•
чиста нормативна продукція;
•
товарна продукція.
Основною задачею плану виробництва і
реалізації продукції є максимальне задоволення замовників, споживачів
високоякісною продукцією при якнайкращому використанні всіх видів ресурсів
(матеріальних, трудових, фінансових та ін.)
Розробка плану здійснюється в
наступній послідовності:
1)
визначається номенклатура і
асортимент продукції, що випускається. При цьому підставою служить портфель
замовлень і обсяг вільного продажу;
2)
на підставі обсягів поставок і
передбачуваного продажу визначається обсяг виробництва кожного виробу в
натуральному виразі;
3)
обсяг випуску за окремими виробами
обґрунтовується виробничою потужністю;
4)
виходячи з натурального обсягу
виробництва розраховується обсяг продукції у вартісному виразі — товарній, реалізованій, нормативний чистий і іноді
валовий.[1,стр.395]
Розробка завдань з випуску продукції в
натуральному виразі є початковою частиною розробки
плану. Замовникові і споживачеві потрібна продукція не взагалі, а певні її види, здатні задовольняти їх потреби. На підставі натурального виразу
продукції встановлюються виробничі зв'язки між підприємством
і базою основних техніко-економічних розрахунків.
Розробка виробничої програми в натуральному виразі передбачає:
•
визначення номенклатури і
асортименту продукції, що випускається;
•
розрахунок обсягу виробництва і поставок, окремих видів
продукції у відповідних натуральних
вимірниках (шт., т, м2);
•
розподіл обсягу виробництва
продукції за календарними періодами;
•
обґрунтування планованих обсягів
виробництва продукції, виробничою по тужністю,
матеріальними і трудовими ресурсами.[3, стр. 163]
Номенклатура
продукції — це склад продукції, що
виготовляється, за її видами, найменуваннями.
Асортимент — характеризує склад
даного виду продукції за її типами, марками, профілями, умовами, якістю.[2, стр.49]
Виробнича програма, перш
за все, повинна задовольняти потреби замовника, але і в той же час відповідати ресурсам підприємства, враховуючи його
госпрозрахункові інтереси. Виробнича програма, що забезпечує
якнайкращі результати діяльності підприємства, називається оптимальною.
Заключним етапом
розробки плану виробництва в натуральному виразі є доведення планових
завдань до виконавців.
Для узагальненої характеристики діяльності
підприємства і для ув'язки виробничої програми з фінансовими показниками
визначається обсяг продукції у вартісному
виразі за показниками товарної, реалізованої, і нормативної частини продукції.
Базою цих показників є товарна продукція.[1, стр.395]
Товарна продукція — включає вартість промислової продукції підприємства, яка буде випущена в планованому періоді і підготовлена до реалізації. В неї
включаються: готові вироби, запчастини і напівфабрикати свого виробництва,
продукція допоміжних цехів, що поставляється на сторону;
роботи промислового характеру, виконувані на сторону і
для непромислових господарств свого підприємства (для капбудівництва, ЖКО,
підсобного господарства); капремонт і модернізація устаткування, виконувані
силами підприємства; тара, не включена в оптову ціну виробу і роботи по НТП, що фінансується за рахунок фондів накопичення (прибутку). [2, стр.52]
Роботи і послуги
непромислового характеру не включаються в товарну продукцію: капремонт
будівель і споруд, реалізація відходів і зайвих матеріальних цінностей. Товарна
продукція визначається в діючих і зіставних (незмінних) цінах. Розрахунок
товарної продукції в діючих цінах необхідний для обґрунтування обсягу
реалізації, а в зіставних для вимірювання динаміки виробництва. [1, стр.396]
[1, стр.396]
де ПТ— обсяг товарної продукції;
п — кількість найменувань продукції;
Nпр.j — обсягу j-го виду продукції в
натуральному вимірюванні;
Цj — ціна одиниці продукції j найменування.
Реалізація продукції — це товарна продукція, яка поставлена замовнику і сплачена ним. Вона
розраховується в оптових діючих цінах підприємства.
Валова продукція — це вартість всієї промислової продукції незалежно від ступеня її готовності. Вона включає вартість товарної продукції, зміну залишків
незавершеної продукції і технологічного оснащення власного виробництва. Таким
чином, вона включає повторний рахунок і служить для
внутрішніх цілей підприємства. [2, стр.53]
Чиста
продукція — характеризує знов створену вартість.
де Пч
— чиста продукція;
М— вартість всіх видів матеріалів, витрачених на виробництво товарної
продукції;
А — амортизаційні відрахування.
Таким чином, вона відображає знов створену
вартість і тому застосовується для
обчислення продуктивності праці. [2]
Норматив чистої продукції
включає заробітну платню промислово-виробничого персоналу, відрахування на соціальне страхування і прибуток,
розраховані на кожний виріб за нормами.
У зв'язку з тим, що для
виготовлення продукції потрібний певний час, на підприємствах є незавершене
виробництво. До його складу входять заготовки, деталі, злитки, що знаходяться
на різних стадіях обробки. Обсяг незавершеного виробництва значно впливає на ефективність роботи підприємства: його нестача
знижує ритмічність, а надлишок знижує рентабельність,
оскільки в незавершеному виробництві заморожені
гроші. Оптимальний розмір оборотних коштів забезпечується оперативно-виробничим плануванням. [1, стр.397]
Література:
1.
Воронкова В.Г. Планування та прогнозування в умовах ринку – К; ВД
„Професіонал”, 2006. – 608 с.