доц. Гузенко О.П., Химко О.Ю.
Криворізький економічний інститут Державного вищого навчального закладу „Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана”
ВИРОБНИЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Характерними ознаками
функціонування промислових підприємств в умовах економічної кризи є
забезпечення самоокупності їх господарської діяльності, яка досягається в першу
чергу за рахунок підвищення виробничого потенціалу. Невідповідність технологій
обладнання сучасним вимогам, асортименту продукції та вимогам споживачів,
високі витрати сировини та матеріалів свідчать про низький рівень управління
виробничим потенціалом більшості вітчизняних промислових підприємств. Наявність
великого числа збиткових промислових підприємств в Україні є наслідком того, що
на підприємствах не створено надійних систем діагностування стану виробничого
потенціалу.
Варто зазначити, якщо в практику
управління промисловими підприємствами будуть впроваджені відповідні механізми
діагностування стану виробничого потенціалу та стандарти можна уникнути
кризового стану підприємства. В основу економічного діагностування стану
виробничого потенціалу повинні бути покладені методи, принципи та технологія,
які дозволяли б попереджувати невідповідність господарського механізму управління
виробничим потенціалом умовам зовнішнього середовища.
Відомо, що виробничий потенціал в
широкому розумінні становить система відповідним чином організованих і
спрямованих на досягнення поставлених цілей ресурсів промислового підприємства.
Не дивлячись на численні дослідження в даній сфері питанням оцінки та
оптимізації виробничого потенціалу промислових підприємств в умовах ринкової
економіки приділяється мало уваги. Орієнтація на фінансові методи оцінки
виробничого потенціалу не завжди дає змогу напрацювати заходи щодо його
підвищення в умовах динамічної ринкової економіки. Керівництво багатьох
промислових підприємств не володіють сучасними методиками та інструментаріями економічної
діагностики виробничого потенціалу. Цільова оцінка виробничого потенціалу
підприємства та його окремих підсистем має суттєві переваги, а саме забезпечує
реалізації стратегій розвитку.
На формування виробничого
потенціалу промислового підприємства впливають багато факторів, які необхідно
розглядати в комплексі. В першу чергу це такі як: виробничого-технологічні
фактори; організаційні фактори; економічні фактори та інформаційно-управлінські
фактори.
З практичної діяльності відомо, що
при аналізі виробничого потенціалу промислового підприємства бажано
застосовувати різноманітні графічні та динамічні моделі управління, наприклад
динамічна модель визначення об’єму виробництва продукції. Для ефективного
управління виробничим потенціалом промислового підприємства необхідна
інформаційна система, яка б включала в себе оперативний облік і контроль
ефективності господарської діяльності підприємства. Формування та використання
виробничого потенціалу підприємства повинно базуватися на дослідженнях попиту
промислових підприємств, який може бути визначений як вторинний, нееластичний,
нестійкий або парний. Стимулювання попиту на продукцію промислових підприємств
передбачає застосування сучасних концепцій маркетингу. Дослідження попиту
повинно враховувати кожну групу промислових товарів та послуг.
Нагадаємо, на формування
виробничого потенціалу промислового підприємства впливає також характеристика
продукції, тобто чим складніша продукція й технологія її виготовлення, тим
виникають більш різноманітніші зв’язки на підприємстві, що в свою чергу
необхідно враховувати при розбудові системи управління, в тому числі виробничим
потенціалом.
За результатами досліджень можна
стверджувати, що при формуванні виробничого потенціалу промислових підприємств
простежується взаємозв’язок технологічних та організаційних структур. При
цьому, на думку Аптекаря С.С. «…організаційні структури управління є
відображенням структур технологічних систем, а технологічні зв’язки первинні
щодо організаційних. Технологічні процеси та їх системи будуються за своїми
законами, а організація й управління виробництвом покликані забезпечити їх
функціонування та розвиток» [1, с. 232]. Разом з тим автор стверджує, знаючи
об’єктивні закономірності розвитку технологічних систем, можна створити оптимальну
систему керування ними.
З точки зору Пастухова В.В. [2, с.
31] для оцінки потенціалу підприємства з урахуванням зовнішнього середовища
може застосовуватися SWOT – аналіз. Відомо, що основні етапи застосування SWOT
– аналізу передбачають аналіз поточної ситуації на промисловому підприємстві, а
саме аналіз критичних внутрішніх та зовнішніх факторів та їх оцінку та
характеристику конкурентних переваг промислового підприємства; прогноз
майбутнього розвитку, розробка рекомендацій та формування розвитку для кожного
напрямку господарської діяльності підприємства. Аналіз дозволяє формувати
загальну стратегію розвитку виробничого потенціалу підприємства з врахуванням
особливостей адаптації до зовнішнього середовища.
Узагальнюючи вищевикладене можна
стверджувати, що результати цільового аналізу потенціалу підприємства, а також
окремих його елементів є основою для вибору стратегій та зміни структури
виробництва, особливо в умовах економічної кризи.
Литература:
1. Економіка й організація
підприємств базових галузей економіки: Навч. посіб. / За ред. проф. С.С. Аптекаря.
– Донецьк: ДонНУ, 2004. – 366 с.
2. Пастухова В.В. Методичні
рекомендації з використанням SWOT – аналізу в системі стратегічного управління
підприємством. – К.: КДТЕУ, 2000. – 54 с.