Вахоцький М.М.

Буковинський державний медичний університет

Американізація французьких прізвищ у 17-18 ст.

Починаючи із 17 століття, Північну Америку заселяють іммігранти з усіх частин Європи. Багато з них були християнами-протестантами (пуританами, лютеранами та ін.), які тікали від переслідувань. Найперші поселення виникали вздовж східного узбережжя, заглиблюючись пізніше далі на захід. Кожна національна група зосереджувалась у певній місцевості чи регіоні, часто пов’язаному з якоюсь річкою, що ставала засобом пересування, транспортування і зв’язку: французи вздовж річки Святого Лаврентія; голландці – В Гудзоновій долині; шведи – в Деліверській долині; німці – у Пенсільванії і т.д. Назви цих територій англійською були: New France (франкомовна Канада), New Netherland (Гудзонова долина), New Sweden (Делівер).

Прийшовши у Новий Світ, різні групи європейських поселенців воювали між собою. З часом закріпилося британське домінування і англійська мова стала мовою адміністрації у всіх колоніях східного узбережжя. У 1674 році New Amsterdam став New York, а Beverwijck став Albany (обидві назви були дані в честь титулів переможного герцога Йоркського). Через століття Нову Францію чекала така ж доля. У 1764 році після восьмирічної важкої війни французи зазнали поразки [1, 86].

Одним з побічних продуктів британського домінування стала поява англійських форм французьких, голландських і німецьких прізвищ, що існували паралельно з оригінальними. Для будь-якої людини було звичним мати два прізвища, одне вживалося у голландсько-, німецько- чи франкомовному контексті, а інше – у англомовному. Часто останнє було прямою асиміляцією до англійського прізвища, або фонологічно (голландське Jansen стало англійським Johnson), або перекладалося (французьке Dubois стало Woods або шведське Eklöf стало Oakleaf).

Якщо говорити про французькі прізвищa у Північній Америці 17-18 століть, треба відмітити, що французькі іммігранти були двох видів: католики-шукачі пригод та гугеноти-біженці. Католики поселилися біля річки Святого Лаврентія, у районі Великих Озер і вздовж річки Міссісіпі. У цих регіонах американізовані форми багатьох французьких прізвищ зареєстровані з 18 ст. Деякі французькі прізвища такі як Gilbert, Gauthier зберегли французьке написання, але набули англійського звучання. В інших випадках американізовані французькі прізвища отримали нове написання наслідуючи британські варіанти прізвищ: Auclair стало виглядати по-ірландськи O’Clair [3, 218].

Можна відмітити одну чи дві загальні тенденції. Головною серед них є те, що Північно-американські французькі прізвища, що зазвичай закінчуються на -ette, у європейському варіанті мають закінчення -et: Doucette замість Doucet, Minette замість Minet, Binette замість Binet, Molette замість Molet і т.д.

У деяких випадках основна форма була змінена: Arnette замість Arnold, Majette замість Marguerite, Shifflette замість Chifflet, Cadarette замість Cadoret. Цей тип асиміляції став таким популярним, що навіть деякі англійські прізвища набули французьких форм із закінченням -ette: Rowlet стало Rowlette, Faucett перетворилося на Faucette, Everett стало Everette і т.д.

Ця риса може бути відображенням вимови, оскільки кінцеве -t збережене у канадських французьких прізвищах, а в європейських відповідниках втрачене. Також, не виключено, що прізвища повинні бути жіночого роду. Ця гіпотеза могла б пояснити вживання означеного артикля жіночого роду у тих випадках, коли у європейських французьких прізвищах вживається артикль чоловічого роду. У Канаді та Луїзіані фемінізація була основним джерелом американських прізвищ [2, 29]:

Американська форма Французьке джерело

Labove, Labauve Leboeuf ’бик’

Labeau, Labo Lebeau ‘гарний чоловік’

Lablanc Leblanc ‘білий’

Labounty Labonté ‘достаток’

Lachat Lechat ‘кіт’

Ladue Ledoux ‘добродушний’, ‘м’який’

Laduke Leduc ‘герцог’

Lafavor Lefèvre ‘коваль’

Laginess, Lajiness Lajeunesse ‘молодість’

Lamaster Lemaître ’ремісник’

Деякі з цих прізвищ були започатковані як прізвиська або паралельні прізвища, відомі як “dit прізвища”. Його придумували собі солдати, коли вступали до французької армії, як прізвище воїна. Відомим прикладом є Etienne Gourdon, який вибрав прізвисько Vadeboncœur (іди з хорошим серцем). Його нащадки пізніше могли вибрати будь-яке з двох прізвищ Gourdon або Vadeboncœur. Тому, щоб визначити чи сучасне американське прізвище походить від традиційного французького чи від канадського вторинного прізвища, часто потрібно провести генеалогічне дослідження. Ось основні типи походження паралельних прізвищ [4, 239-240]:

· від місць, розташувань і регіонів: d’Avignon, Lyonnais, Breton, Langlois (англієць), Langevin “з l’Anjou”, Lavanway замість Lavanois, Potwine замість Poitevin (той, що походить з Пуату).

· адаптація чийогось повного імені і прізвища: Castonguay від Gaston Guay.

· повторення власного імені: Andre Gachet dit Andre, Paul Berger dit Paul, Simon Menestres dit Saint Simon, Pierre Legrand dit Lapierre.

· повторення власного прізвища (солдати часто брали свої власні прізвища якпаралельні): Jean Valade dit Valade, Denis Antoine Caron dit Caron.

· від рослин, особливо квітів: Lafleur ‘квітка’, Latulippe ’тюльпан’, Laviolette ‘фіалка’, Larose ‘троянда’.

· від рис особистості: Sanschagrin ‘без смутку’, Sanfaçon ‘без лукавства’, Sanssouci ‘безтурботний’.

· від інших прізвиськ: LaTerreur ‘страх’, Frappe-d’abord ‘бий першим’, Prêt-à-boire ‘готовий випити’.

Дуже поширеним був простий переклад французьких прізвищ англійською мовою: Vertefeuille став Greenleaf;Boulanger став Baker;Lefèvre перетворився на Smith; Meunier став Miller. Траплялося, що переклад був помилковим: La Fond (варіант від LaFont) було перекладено як Bottom;Poisson (варіант від Puissant ‘могутній’ переклали Fish ‘риба’.

Американізація французьких прізвищ супроводжувалася такими фонологічними та орфографічними змінами [4, 241]:

· втрата орфографічного h, особливо на початку слова: Habert стало Abair, Hervé перетворилося на Arvie, Hachet стало Ashey.

· заміна –uis на –oy:Depoy від Depuis.

· заміна –eau i –aux на –о або –ow як у Trudo (від Trudeau),Damerow (від Damereau)

· заміна –ois та –oit на –way:Benway (замість Benoit), Bushway (від Bourgeois).

· зміна у написанні ch на sh:Charron став Sharum, Chenault став Shinault.

· заміна –t- на –k-:Gokey від Gauthier, Plankey від Plantier, Shorkey від Chartier.

· втрата кінцевого орфографічного вибухового звуку (особливо -d після -r-, який уже в 17 ст. не вимовлявся): Ballor (від Ballard), Bushor (від Bouchard), Burgor (від Beauregard).

· інакше написання французьких носових голосних: Mershon (від Merchand ‘торговець’), Pettibone (від Petitbon ‘хороший малюк’), Rulon (від Roland), Bushong (від Buuouchon).

· скорочення складів: Bundrant (від Bondurant), Bitney (від Bétourné), Dashnaw (від Dagenais).

Слід відмітити, що англіцизація французьких прізвищ не мала одностороннього характеру [1, 47]. У Північній Америці знаходимо також офранцужені англійські прізвища: Avaritte замість Everett, Stinnette замість Stennett, шотландські: Forgerson замість Ferguson, Tullos замість Tulloch, та ірландські: Aubry замість O’Brian, Bruffy замість Brophy, Dewire замість Dwyer.

Щоб дослідити походження американських прізвищ треба провести ще багато пошукової роботи. Нові можливості дають ресурси Інтернету: за останні роки Інтернет дав змогу швидкого і ефективного пошуку у дослідженні генеалогічних зв’язків, що стосується даної теми. Висновки про походження того чи іншого прізвища часто базуються на припущеннях з використанням тисяч, якщо не мільйонів, крихітних фрагментів інформації (минуле і сучасне носіїв прізвищ; їхнє місце проживання у різні часи; їхні родинні зв’язки; мова, якою кожен з них говорив; мови, з якими вони контактували і т.п.). Мовний контакт у Північній Америці 18 ст. існував між французькою і англійською, голландською і англійською, німецькою і англійською мовами, результатом чого стало те, що багато французьких, голландських і німецьких родин носили англійські прізвища паралельно зі своїми родинними. Крім того, самі оригінальні прізвища зазнавали фонологічних та орфографічних змін, адаптуючись до панівної на той час англійської мови. Дослідження всіх цих процесів вимагає кропіткої роботи.

Література:

1. Швейцер А.Д. Различительные элементы американского и британского вариантов современного английского языка. – М., 1967.

2. Eichhoff, Jurgen. 1996. Types of German surname changes in America. The Report: A Journal of German American History 43: 23-45.

3. Hanks, Patrick (ed.). 2003. Dictionary of American family names. 3 vols. NewYork: Oxford University Press.

4. Lapierre, André. 2000. From French to English: some observations on patterns of onomastic changes in North America. Names 48: 233-242.