К.е.н., доцент Глібов Р.В., студентки: Огороднійчук І. О., Мороз А. А.

Житомирський національний агроекологічний університет

Концептуальні підходи до зниження собівартості продукції аграрних підприємств

Актуальність теми. У системі показників, що характеризують ефективність виробництва, одне із провідних місць належить собівартості продукції. У ній як у синтетичному показнику відбиваються всі сторони виробничої й фінансово-господарської діяльності підприємства: рівень використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якість роботи окремих працівників і керівництва в цілому.

Метою дослідження є обгрунтування концептуальних засад щодо управління собівартістю продукції та розробка на цій основі рекомендацій методологічного та практичного спрямування, спрямованих на пошук шляхів зниження собівартості продукції в сучасних ринкових умовах.

Результати досліджень. Собівартість продукції це грошовий вираз затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Собівартість продукції характеризує ефективність всього процесу виробництва на підприємстві, поскільки у ній відображаються: рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та інше. Собівартість продукції як показник використовується для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію. За умов самофінансування зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства.

Визначення рівня собівартості продукції дає можливість встановити дохідність галузі,співвідношення темпів змін обсягів виробництва і поточних витрат на продукцію,які визначають її рівень і тенденції. Тому проаналізуємо собівартість продукції рослинництва у ВАТ „Якимівський АГРОС” (табл. 1).

Дані табл. 1 свідчать, що у 2007-2009 роках найбільшу питому вагу у собівартості продукції рослинництва займають матеріальні затрати і оплата послуг та робіт.

Таблиця1

Структура собівартості продукції рослинництва у ВАТ „Якимівський АГРОС”

Елементи витрат	2007 р.		2008 р.		2009 р.
	Сума витрат, тис. грн.	%	Сума витрат, тис. грн.	%	Сума витрат, тис. грн.	%
Затрати на оплату праці	80,1	11,1	75,8	11,1	79,8	20,0
Відрахування на соціальні заходи	31,2	4,3	22,4	3,2	19,1	4,8
Матеріальні затрати які увійшли до собівартості	286,3	39,8	234,3	34,3	167,1	41,9
в т. ч.- насіння	67,5	23,6	39,5	16,9	29,8	17,8
- мінеральні добрива	60,7	21,2	59,9	25,6	23,5	14,1
- нафтопродукти	127,5	44,5	87,9	37,5	93,2	55,7
- електроенергія	4,8	1,7	4,6	2,0	4,3	2,6
- запасні частини	25,8	9,0	42,4	18,0	16,3	9,8
Оплата послуг і робіт	260,6	36,3	280,7	41,1	34,9	8,8
Амортизація основних засобів	60,5	8,5	70,2	10,3	97,5	24,4
ВСЬОГО	718,7	100,0	683,4	100,0	398,4	100,0

Затрати на оплату праці мають тенденцію до зниження. Причиною цього є скорочення робочих місць на ВАТ „Якимівський АГРОС”. Виходячи з цього відрахування на соціальні заходи теж зменшуються з 31,2 тис. грн. у 2007 р. до 19,1 тис. грн. у 2009 р. Амортизація основних засобів має тенденцію до збільшення. В цілому, витрати на виробництво продукції рослинництва з року в рік зменшуються.

До основних шляхів зниження собівартості продукції варто віднести такі: використання менш дорогих матеріалів; вдосконалення процесу виробництва; автоматизація робочих місць; кооперація з іншими підприємствами, які можуть виготовляти ті чи інші складові за меншими цінами. Однак існує чимало проблем пов’язаних з цим. Так, зменшення витрат на придбання якісних матеріалів та заміна більш дешевими може призвести до пониження якості кінцевого продукту, а це може негативно відбитися на реалізації продукції. Автоматизація виробництва потребує на перших етапах суттєвих капіталовкладення.

Найбільш ефективним шляхом зниження собівартості продукції є впровадження економних технологій виробництва, впровадження світового досвіду щодо зниженння собівартості. Також важливим є дотримання всіх головних принципів ефективного розміщення продуктивних сил: це скорочення шляхів між виробником та покупцем, між виробництвом і сировинною базою. Крім того, важливим напрямом зниження собівартості продукції є дотримання загальних економічних принципів та законів.

Висновок. Собівартість продукції перебуває у взаємозв'язку з показниками ефективності виробництва. Вона відбиває більшу частину вартості продукції й залежить від зміни умов виробництва продукції. Істотний вплив на рівень витрат здійснюють техніко-економічні фактори виробництва. Цей вплив проявляється залежно від змін у техніці, технології, організації виробництва та у структурі продукції, величині витрат та її виробництво. Від правильності й своєчасності визначення фактичної собівартості продукції, що випускає підприємство, безпосередньо залежить своєчасність і ефективність управлінських рішень, правильність визначення пріоритетів подальшого розвитку виробництва. Отже практичне застосування теоретико-методичних підходів щодо зниження собівартості продукції рослинництва є конструктивним напрямом розвитку аграрного сектора.

Література:

1. Економіка підприємства / А. В. Шегда та Т. М. Литвиненко, М. П. Нахаба та ін.; За ред. А. В. Шегди. - 2-ге вид., сер. - К.; Знання-Прес, 2002. – 392 с.

2. Економіка підприємства / За заг. Ред. С.Ф. Покропивного. – Вид 2-ге, перероб. Та доп. – К.: КНЕУ, 2001.-346 с.

3. Литвиненко Т.М. Проблеми визначення собівартості окремих промислових // Бухгалтерія.- №52/1-2(519). – 23 грудня 2002 року. – С. 133.