Экономические науки/15.Государственное регулирование экономики

студентка 6 курсу Головня А. С.

Харківський національний економічний університет, Україна

Проблемні аспекти податкового регулювання соціально-економічного розвитку України на сучасному етапі

Сучасна податкова політика України розроблялась та реалізовувалась без достатнього наукового обґрунтування макро- і мікроекономічних наслідків її запровадження, а тим більше на основі постійних і хронічних змін різних податків та розміру їх ставок, без прогнозування впливу цього процесу на стан ділової активності у бізнесовому середовищі, рівень життя населення. Саме такі чинники не дозволили перетворити податкову систему України в ефективний інструмент економічної політики, а поставили її в один ряд з факторами загострення кризових явищ у соціально-економічній системі [6].

Так, з другої половини 90-х рр. ХХ ст. до 2005 р. податкова політика України була направлена на зниження рівня оподаткування. При цьому здійснювалися зниження ставок податків, корегування механізмів їх стягнення, скасування окремих податкових платежів, а також масштабне надання податкових пільг галузевої і територіальної спрямованості. Перші податкові трансформації (зокрема, зниження ставок ПДВ і податку на прибуток) надали поштовх до ініціювання преференцій в оподаткуванні без належного наукового обґрунтування. В 2005 р. значне посилилася роль перерозподільних процесів і розширення соціальної складової функціонування держави [5, c. 43 – 44]. Відбулися скасування територіальних і більшості галузевих податкових пільг, а також корегування механізмів стягнення ПДВ і податку на прибуток.

В період рецесії 2009 р. у вітчизняній податковій політиці не було проведено системних змін до податкового законодавства, спрямованих на подолання кризи та стимулювання розвитку економіки. Так, в кінці 2009 р. набули чинності зміни до законодавства, спрямовані на подолання кризи у фінансовій і банківській сфері. Набув чинності закон, що надав низку податкових пільг промисловим підприємствам [3], але згодом цей закон було визнано неконституційним. У підсумку діяв лише один закон в сфері антикризового податкового регулювання [4, с. 34].

Проведений аналіз дозволяє дійти висновку про те, що податкова система України в період 2000 – 2009 рр. висувала на перше місце фінансові інтереси держави і не забезпечувала адекватного врахування інтересів суб’єктів господарювання. Її вади стримували процеси нагромадження та припливу інвестицій в основний капітал та спрямовували ресурси на непродуктивне споживання, в тому числі в рамках тіньового сектору економіки. Це перешкоджало адекватній реакції вітчизняних виробників на зростання споживчого попиту, призводило до уповільнення розширення ринків продукції інвестиційного призначення та виробничого споживання [2, с. 257].

Таким чином, системний ефект наслідків світової фінансової кризи та не завжди ефективні заходи податкової політики держави призвели до виникнення низки проблем, що становитимуть серйозну загрозу для соціально-економічного розвитку на даному етапі [1, с. 34]:

1. Зниження ефективності державних інвестицій як чинника економічного пожвавлення;

2. Посилення податкового навантаження на економіку. В умовах відсутності тривалих фіскальних традицій та низького рівня віддачі бюджетних витрат високе податкове навантаження стримує підприємницьку активність та розвиває тіньовий сектор економіки;

3. Велике податкове навантаження на фонд оплати праці, що сприяє тінізації заробітної плати, поширенню виплат «в конвертах»;

4. Низька ефективність податкової системи, яка зумовлена поширенням фактів ухилення від оподаткування;

5. Наявність великої кількості соціальних пільг, безсистемне їх надання, відсутність пільг інвестиційного спрямування.

Отже, результати проведеного дослідження свідчать, що податкова політика за період 2000 – 2009 рр. характеризується як нераціональна. На думку автора, характер впливу податкових важелів на соціально-економічний розвиток України доцільно дослідити за допомогою економіко-математичної моделі прогнозування (рис. 1).

Рис. 1. Результати побудованої моделі

Оцінка параметрів побудованої моделі дозволяє представити її у вигляді:

Y = 1,47 – 1,34 * (ln(t+)) + 2,63 * (lgt), (1)

де Y – інтегральний показник розвитку податкової компоненти;

t – період часу, рік.

Адекватність побудови моделі визначається за допомогою коефіцієнта детермінації (Proportion of variance accounted for), який в даному випадку дорівнює 0,6967, що більше 0,5. Тобто побудована модель є адекватною і може застосовуватися для прогнозування.

Таким чином, графічна інтерпретація моделі прогнозування (рис. 2) дає змогу зробити висновок щодо негативної тенденції рівня впливу податкової політики на соціально-економічний розвиток України в період 2010 – 2012 рр.

Причини такої ситуації криються у недосконалості податкової системи держави, зокрема у відсутності: гнучкості, ефективної системи податкового планування і прогнозування, раціональної структури податкової системи, раціонального розподілу навантаження за регіональною та галузевою ознакою.

Рис. 2. Динаміка інтегрального показника рівня розвитку впливу податкових важелів на соціальне й економічне становище України за період 2000 – 2012 рр.

На думку автора, основним недоліком податкової політики є її спрямування на подолання дефіциту бюджету шляхом вилучення доходів господарюючих суб’єктів. Прослідковується відсутність чіткого взаємозв’язку податкової політики з розвитком економіки і діяльністю безпосередніх її суб’єктів. Це, у свою чергу, призвело до того, що податкова система розвивається відірвано від розвитку безпосередніх суб’єктів оподаткування.

Отже, основними проблемними аспектами податкової політики в період 2000 – 2009 рр. є:

1) нерівномірність розподілу податкового навантаження, в т.ч. – у розрізі ресурсів: за рівнем оподаткування праці вітчизняна податкова система знаходиться серед найбільш обтяжливих як в порівнянні з ЄС (28,6 %), так і загалом в світі (16,1 %), в той час як рівень оподаткування використання природних ресурсів є неадекватно низьким у порівнянні з їх дохідністю;

2) значна слабкість регуляторної та стимулюючої функцій податкової системи: вона не сприяє оптимізації розподілу індивідуальних доходів та перерозподілу корпоративних доходів на користь суб’єктів, діяльність яких знаходиться в руслі загальнодержавних пріоритетів розвитку.

Література:

1. Бантон В. Д. Л. Фіскальна політика та механізм її реалізації / В. Д. Л. Бантон, В. І. Тарангул // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 21.– С. 30 – 35.

2. Жаліло Я. А. Теорія і практика формування ефективної економічної стратегії держави: [монографія] / Я. А. Жаліло. – К.: НІСД, 2009. – 336 с.

3. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи» від 22.12.2009 № 1782-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1782-17.

4. Котіна Г. Податкові важелі впливу на економіку в сучасних умовах: вітчизняний та світовий досвід / Г. Котіна, М. Степура // Економіст. – 2010. – № 5. – С. 31 – 35.

5. Крисоватый А. Налоговая политика в реформировании социально-экономической системы Украины / А. Крисоватый, Т. Кощук // Экономика Украины. – 2010. – № 9. – С. 41 – 50.

6. Податковий рай чи податкова інквізиція? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eucon.ua/ua/efforts/effort1157.